В Україні державним контролерам завжди роботи не бракувало, а нині, коли бюджет ущент розграбовано, й поготів. За таких умов новий уряд вимушений був ухвалити постанову №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Документ стосується всіх державних структур, вимагаючи від них ощадливості. Є чим зайнятися й працівникам Держфінінспекції, 90% яких нині задіяні у перевірках щодо достовірності кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг у розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів.
П’ять мільйонів — з повітря
Тобто йдеться про достовірність інформації щодо несплат бюджетних структур за вже виконані підрядниками роботи та надані послуги. Результати перевірок показали неабиякі апетити чиновників. Лише за один тиждень Держфінінспекція не підтвердила кредиторської заборгованості у 5 мільйонів гривень. На гачку в інспекторів опинилися 13 розпорядників коштів державного бюджету, де «накрутили» заборгованостей на загальну суму понад 2,4 мільйона та 14 розпорядників коштів місцевих бюджетів, де апетити не менші— майже 2,6 мільйона.
Скажімо, Одеська прикордонна державна контрольно-токсикологічна лабораторія, придбавши автомобіль, завищила кредиторську заборгованість за капітальними видатками перед ТОВ «АВТО ГРУП+» майже на 200 тисяч гривень. До того ж автівку через невиконання умов договору стосовно термінів переказу коштів повернули продавцю для подальшої реалізації.
Тією ж стежкою пішло й Приморське управління водного господарства, що на Херсонщині. Тут завищили кредиторську заборгованість на 163 тисячі гривень за придбання трактора «Беларус-82.1». Однак вражає не це: під час перевірки того таки трактора взагалі не виявилося, а контрагент не підтвердив факт його поставки.
У Черкаській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини також «помилилися» на понад 376 тисяч гривень, купуючи паливно-мастильні матеріали через ненадання підтвердних документів. Однак далі всіх зайшли в Овруцькій міській раді, що на Житомирщині. Недостовірність кредиторської заборгованості тут сягнула майже двох мільйонів. Міськрада однією рукою перевищувала затверджені асигнування, а другою — не виконувала зобов’язання за договором щодо придбання квартир на умовах пайової участі.
Мільйонні зловживання виявила Держфінінспекція й під час державних аудитів двох підприємств Львівщини, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром». На ДП «Львівський авіаремонтний завод» протягом минулого року купували необхідні товарно-матеріальні цінності через посередників, переплативши комерційним структурам 1,1 мільйона. Ланцюжок мав такий вигляд: завод придбав у ТОВ «ТІКОМ», яке не мало виробничих потужностей, запасні частини та комплектуючі вироби для ремонту літаків типу МіГ-29. Купуючи їх в інших суб’єктів господарювання, перепродавало літаки заводу на 504 тисячі дорожче. У ситуації розбиратиметься прокуратура та СБУ.
У подальшому результати перевірок Держфінінспекції пішли по висхідній. Так, із 17 по 24 квітня 2014 року інспектори не підтвердили кредиторської заборгованості у розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів ще майже на 11,5 мільйона гривень.
Приміром, в управлінні інформаційних технологій та електронного урядування Дніпропетровської облдержадміністрації не підтверджено кредиторської заборгованості за капітальними видатками (придбання обчислювальних машин та приладдя до них, обладнання для відеоконференцій, ай-пі телефонії) на суму 3,7 мільйона гривень. З’ясувалося, що на час проведення перевірки товари повернули постачальникам. Загалом від початку проведення перевірок не підтверджено кредиторської заборгованості на загальну суму майже 64,3 мільйона гривень.
Ні товару, ні інтервенцій
Повне уявлення про те, наскільки вільно чиновники донедавна розпоряджалися державною власністю, можна на прикладі Аграрного фонду, фінансово-господарську діяльність якого перевірили за 2010–2011 роки. Ця інституція не виконувала своєї основної функції щодо цінового регулятора на аграрному ринку, не використовувала механізму товарних та фінансових інтервенцій, не впливала на рівень цін. Понад те — Державний інтервенційний фонд було сформовано у 2010 році на 67,5%, а в 2011-му — лише на 24%.
Однак навіть за таких умов в Аграрному фонді примудрилися «вимивати» кошти з державного бюджету. Схема проста: продавши м’яку пшеницю 3, 4 класу з державного інтервенційного фонду вартістю 3,1 мільйона гривень, згодом фонд через посередників придбав те саме зерно, але вже 2-го класу за ціною 4,2 мільйона, давши змогу заробити комерційним структурам 1,1 мільйона. Такий же механізм застосували в оборудці з цукром.
З’ясувалося, що обсяги формування державного інтервенційного фонду не відповідають фактичним запасам. Комісійні перевірки встановили нестачу в обсязі 369,4 тисячі тонн цукру, зерна та продуктів його переробки. А коли Держфінінспекція заявила про необхідність інвентаризації фактичної наявності пшениці, жита, гречки, кукурудзи, масла вершкового за місцем їхнього зберігання, Аграрний фонд сповістив, що для цього необхідно майже 65 мільйонів гривень. Оскільки у бюджеті такі кошти не передбачені, то ніхто так і не знає, що і в якій кількості насправді зберігається в державній коморі.
Ми в Google+