Попри спеку й неоригінальність, практикуємо вдома готувати салатик за відомим рецептом. Серед інгредієнтів — плавлені сирки. До них додаємо часник і майонез. Зазвичай на три сирки беру три чималеньких зубчики часнику, майонезу — на смак. І часник, і майонез уже чекали третього. Не дочекалися.

Придбала три акційні сирки відомої торговельної марки, називалися вони ностальгічно — «Дружба». Зазвичай вони коштують гривень по 12, за акцією в супермаркеті — 8. Радість від власної ощадливості тривала до того моменту, як розгорнула обгортку. Перший із трьох сирків був із плямочкою плісняви, а другий весь запліснявілий, третій начебто нормальний. Однак сам вигляд пліснявого сирка в момент позбавив бажання будь-коли готувати улюблений салатик.

Звісно, магазинний чек зберегла, так званий продукт сфотографувала, загорнула й поклала в окрему посудину. Не було сумнівів, що в магазині мені повернуть гроші, заберуть товар і тишком-нишком загладять інцидент. Щоб надати розголосу цьому, телефоную до Миколаївського ДУ Держпродспоживслужби. Ввічлива розмова, розумні люди, поради. Виявляється, щоб ця або інша служба мала право здійснити перевірку діяльності об’єкта господарювання, слід отримати дозвіл з Києва. Звісно, знаю про таку новацію, якій уже зо два роки. Але не думала, що все так серйозно і справа буде стосуватися саме моїх сумнозвісних сирків. Отже, мені запропонували приїхати до офісу служби, привезти сирки, чек, фото. Після цього матеріали спрямують до Головної служби, згодом до Міністерства аграрної політики. А там уже вирішать, чи давати згоду на проведення перевірки.

Погоджуюсь, років із п’ять тому контролюючі служби просто пригнічували малий і середній бізнес, проводячи нескінченні перевірки. Одна з причин Майдану-2014 — невдоволення ситуацією саме підприємців. Вони стали рішучою силою, яка повалила режим.

Нині перевірки проводити не можна. Щоб не тривожити бізнесмена, не злякати його, щоб він не кинув бізнес напризволяще. «Сюсі-пусі, — каже йому держава, — аби тільки в тебе пустушка була. Аби смоктав». А він, бізнесмен, зокрема недобросовісний, смокче. Смокче з держави, яка йому надала всі ймовірні й неймовірні можливості для реалізації. Смокче і зі споживача, який, виявляється, має право лише на те, щоб повернути витрачені гроші.

Звісно, свої 24 гривні я повернула. Зробила це з елементами театралізованого дійства. Плісняві сирки продемонструвала всім покупцям, написала заяву, поставила вимогу зняти «Дружбу» з продажу. Менеджер перепрошувала і пояснювала свою невинуватість. Проте зрозуміло, що ті сирки не просто так були акційними. Кілька днів тому саме в цьому районі добу не було електрики. Імовірно, молочна продукція у спеку пролежала абияк.

Звинувачую себе в тому, що не довела справу до кінця. Не змусила державні органи перевірити торговельне підприємство. Надто вже складна ця процедура. Але місцеві бабусі дякують, а сирків за акцією вже не купують.