Не дай Боже жити в період кардинальних змін! Так чи майже так  повторюють за своїми духовними натхненниками мудрі жителі Піднебесної. Водночас історія чомусь закарбовує у своїх фоліантах імена саме тих, хто пов’язаний із революціями, потрясіннями, буревіями та іншими суспільними катаклізмами, й вони асоціюються з подіями, які рішуче змінювали узвичаєний на певний період плин буття.

Українська Революція гідності, п’ята річниця початку якої виповнюється в ці морозні листопадові дні, красномовно підтверджує таку просту істину. Це було з нами, нині сущими, і тією сотнею кращих із нас, що печальними птахами назавше полетіли в ирій. І залишаться в пам’яті мільйонів, бо народ, котрий не скорився будь-якій нарузі, заслуговує на повагу не лише носіїв свого гена, а й усього світу.

Генетична пам’ять ще не раз убереже наш народ... Фото Володимира ЗАЇКИ

Ніколи не забудуться вщерть заповнений десятками тисяч людей Хрещатик, кривава бруківка Інститутської, оповита їдучим димом підпалених шин Європейська площа,  обвуглений дах Будинку профспілок, підмостки Майдану Незалежності, звідки лунає схвильований захриплий голос: «Друга сотня — до Жовтневого палацу!»… Усе це  — наш посил у майбутнє, заповіт прийдешнім поколінням, нагадування тим, хто коли-небудь знічев’я проігнорує суворий конституційний  припис: носієм влади в Україні був, є і назавжди залишиться народ.

Демократія, за яку пролита кров нашого народу, зокрема і під час Другого українського Майдану, ймовірно, не найкраща форма суспільного життя. Та досі, ще з часів Давньої Греції, якій ми завдячуємо цим антиподом тиранії, ніхто не придумав кращої.

Вона має свої закони, які, на жаль, ми любимо лише критикувати, а не виконувати. Вона дає права, проте не знімає відповідальності — за себе, власну сім’ю, свою країну. Вона розрахована на громадян,  а не «населення», їхню активну позицію, а не на вічний страх і животіння «у крайній хаті». Демократія змушує нас піднятися над буденністю, коли йдеться про найвищі цінності, — державу, історію, мову.

Напередодні Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив чергове, вже п’яте, опитування експертів, серед яких відомі громадські активісти, журналісти, правники, політологи, інші фахівці, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє. Абсолютна більшість опитаних вважає, що Майдан досягнув перемоги, і ця позиція домінує вже п’ятий рік поспіль.

До цілей Майдану, яких уже було досягнуто, експерти відносять відновлення курсу на  євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму з ЄС, а також повалення влади Януковича та часткове оновлення політичних еліт, яке відбулося одразу після падіння режиму колишнього президента. Важливими досягненнями Майдану експерти також вважають початок реформ у різних сферах суспільного життя та посилення громадянського суспільства і його впливу на владу, хоч така думка менш поширена.

Головною метою Майдану, що досі не була реалізована, експерти вважають перезавантаження системи  влади та оновлення принципів її діяльності, прихід якісно нових еліт та люстрацію старих. Не було також здійснено систематичної боротьби з корупцією, деолігархізації влади, реформи правоохоронних органів та судочинства, а також не досягнуто економічного зростання і не покарано представників попереднього режиму за їхні посадові злочини та злочини проти Майдану.

Більшість опитаних експертів вважає повторення Майдану в найближчий рік-два  неможливим або малоймовірним. Така думка переважає серед експертів уже другий рік поспіль. Утім, близько третини опитаних вважає такий розвиток подій можливим чи навіть впевнена в його реалізації.  Спричинити нові акції протесту можуть погіршення рівня життя населення і кричущі випадки порушення прав людини. Тож не варто посягати на гідність мільйонів, бо спротив не забариться?