Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

Першого липня розпочався перехідний період  до регулювання небанківського фінансового ринку від Нацкомфінпослуг до Нацбанку згідно з відомим законом про спліт. Проте до 31 грудня 2020 року обидва регулятори поки що працюватимуть разом. А НБУ вже активно розпочав контролювати такі установи.

НБУ каже, що майже повністю готовий

«Урядовий кур’єр» торік неодноразово писав на цю тему, і тоді, правду кажучи, не було помітно великої радості фігурантів ринку щодо переходу регулювання до НБУ.

Що було напередодні 1 липня 2020 року? Чи були готовими до цього важливого кроку установи небанківського фінансового ринку — страхові компанії, макрофінансові організації, ломбарди, кредитні спілки? І чи готовий до нової та значно розширеної місії сам Нацбанк?

Керівники НБУ зазначають, що їхня установа до такого важливого кроку повністю готова. В офіційній відповіді «Урядовому кур’єру» топменеджери головного фінансового регулятора зауважують, що до 1 липня було змінено структуру НБУ, а також утворено нові підрозділи та відділи для успішного початку їхньої роботи, скерованої на регулювання ринків небанківських фінпослуг.

Слід додати, що протягом значного проміжку часу, ще до 1 липня, чимало компаній ринку могли пройти відповідну реєстрацію на сайті головного регулятора. Цікаво, що третина з них вже подавала звітність до Нацбанку України, фактично ще не будучи йому підпорядкованими (повністю регулювала Нацкомфінпослуг).

До 31 грудня обидва регулятори працюватимуть разом

Обійми вже й не такі теплі?

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, що про це думають фігуранти ринку небанківських фінпослуг.

Президент Національної асоціації кредитних спілок Петро Козинець зазначає, що всім учасникам ринку хотілося, аби їхнє регулювання здійснювала окрема незалежна структура: «Вона й повинна виробляти особливі правила гри для ринку. А то Нацбанк виконує і наглядові, і регуляторні функції. Однак те, що декларує НБУ, надає нам впевненості, що все буде гаразд».

Пан Козинець не вважає роботу Нацкомфінпослуг, яка впродовж кількох років займалася регулюванням діяльності кредитних спілок, доброю. Як влучно каже фахівець, компанії деякий час перебували на низькому старті. Це й зрозуміло, адже ринок у період очікування вагомих змін жив трохи знервовано, а установи фактично не знали багатьох питань щодо їхнього подальшого життя під керуванням Нацбанку.

А ось генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» Вячеслав Черняховський категоричніший у ставленні до спліту й готовності регулятора та компаній до теплих обіймів Нацбанку. На його переконання, є багато чинників, які свідчать про неготовність НБУ до цього процесу: немає програми антикризових заходів, багатьох нормативно-правових актів, Нацбанк не може повною мірою приймати фінансову та регуляторну звітність (хоч сам регулятор дав чітку відповідь про повну здатність).

«Якби дату початку спліту перенесли на пів року чи рік, усі сторони процесу — Нацкомфінпослуг, НБУ, НКЦПФР, майже 2 тисячі небанківських фінансових установ, професійні об’єднання — могли за цей час якнайкраще вибудувати процедури взаємодії, передати досвід та підготуватися до зміни регуляторів», — зазначає експерт.

Підтвердити частково правоту слів аналітика можна: Нацбанк та Верховна Рада тільки збираються протягом періоду переходу ухвалювати нормативно-правові акти про регулювання ринку небанківських фінансових послуг. Якими вони будуть і як позитивно чи негативно впливатимуть на фігурантів ринку, ще не відомо. То й нервування компаній у цьому сенсі має певну логіку.

Утім, керівники регулятора заспокоювали до 1 липня: після цієї дати для фігурантів ринку майже нічого не зміниться, хіба що «адреса, на яку необхідно звертатися для подання звітності чи вирішення поточних питань». У разі виникнення проблем НБУ готовий оперативно розв’язувати їх у тісній співпраці з ринком, дотримуючись принципу прозорості.

Хвилювання можна зрозуміти

Олександр Камша, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», цілком розуміє деяку схвильованість компаній ринку і зазначає, що Національний банк, імовірно, змінюватиме або встановлюватиме нові правила та нормативи після ретельного вивчення ситуації на ринку страхування України. «Можливо, проводитимуть наради та зустрічі із представниками страхового бізнесу для уточнення їхніх позиції щодо нормативного регулювання діяльності», — уточнює він.

Хоч один з учасників ринку страхування заявив, що жодних нарад, а надто вироблення загальної компромісної позиції між керівниками Нацбанку та учасниками ринку не відбувалося. І навряд чи вони відбуватимуться надалі. Начебто, за його словами, головний фінрегулятор просто ставив до відома про той чи той крок і відповідні зміни, які чекають на учасників ринку.

А ось глава Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлія Рожкова до 1 липня неодноразово заявляла, що не бачить жодних проблем, пов’язаних з таким переведенням компаній ринку у відання Нацбанку. Вона вважає, що головний фінансовий регулятор робив і робить усе можливе, щоб учасники ринку почувалися комфортно та спокійно увійшли у новий формат регулювання.

Щодо критики свого колеги на низьку активність регулятора у питаннях спілкування з компаніями-фігурантами та вироблення спільної позиції пані Рожкова додає: всю інформацію від НБУ компанії отримували вчасно, проводили обговорення та відеоконференції (в період жорсткого етапу карантину), враховували їхні позиції та думки. Чимало компаній ринку також хвилюються, що й у перехідний період, а особливо після його завершення масово закриватимуться компанії, які не витримуватимуть нових правил гри та вимог регулятора приміром щодо капіталізації.

Нацбанк не має на меті закрити фірми. На початку, за словами керівників регулятора, діятиме старе регулювання, і компанії повинні дотримуватися тих вимог, до яких вони звикли. І для всіх учасників ринку, як заявляли в Нацбанку до 1 липня, щоправда, крім страхових компаній та кредитних спілок, у подальшому такі вимоги буде лише спрощено.

ОЗНАЙОМЧИЙ БРИФІНГ

Наглядові повноваження — за спеціальним комітетом

1 липня Нацбанк провів великій брифінг, де було значно уточнено вимоги до небанківських фінансових установ та надано план роботи регулятора у перехідний період, а також оприлюднено, які нормативно-правові акти буде ухвалено незабаром.

Перехідні постанови, які мають ухвалитити згодом, визначено за напрямами: ліцензування та реєстрація; нагляд; виїзні перевірки; заходи впливу; звітність. Нові редакції проєктів законів «Про кредитні спілки», «Про страхування», «Про фінансові компанії» ретельно вивчають відповідні фахівці та обговорюють з усіма учасниками ринку.

У Нацбанку заявили, що незабаром розпочнеться робота над новими законами «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Про страхову дистрибуцію».

Важлива  новина: до моменту визначення Нацбанком тарифів на надання ліцензій їх видаватимуть безкоштовно. Керівники регулятора визначили, що інспекційні перевірки компаній ринку розпочнуться лише після ухвалення НБУ спеціальних нормативно-правових актів з питань проведення таких перевірок діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім клієнтів) та застосування заходів впливу.

З огляду на істотні  відмінності між банківськими та небанківськими складовими фінансового ринку наглядові функції буде розділено. Так основні наглядові повноваження реалізовуватиме спеціальний комітет з питань нагляду та регулювання діяльності небанківських фінпослуг. У Нацбанку створено окремі підрозділи, які здійснюватимуть нагляд за ними.

Заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова на брифінгу заявила, що регулятор стежитиме за діяльністю компаній ринку і жорстко штрафуватиме тих, хто грубо порушує законодавство. Вона припускає, що постійних порушників позбавлятимуть права діяльності на ринку. За її інформацією, споживачі небанківських фінпослуг часто скаржаться, що ці компанії в тому чи іншому вигляді поводяться нечесно щодо них.

Тепер усі скарги клієнтів компаній цього ринку споживачі можуть обговорювати на спеціальних прямих  лініях Нацбанку або писати на відповідні сайти. Схоже, головний фінрегулятор всерйоз візьметься за жорсткий контроль над небанківськими фінустановами.  І це нині перемога споживачів фінпослуг, яких начебто ще більше захищатимуть. Як буде далі, побачимо протягом перехідного періоду.