Відомий німецький мислитель, філософ, психолог і класичний філолог точно не був футбольним уболівальником і навряд чи відрізняв кутовий від штрафного, однак саме його безсмертну цитату хочеться  вжити першою на підтримку  нашої національної збірної. Отже:  все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. І це 1:0 на НАШУ користь.

Поразка — лише крок до перемоги. Сильний той, хто може визнати поразку, зробити правильні висновки і йти далі. У нашій ситуації поразка — не сирота. І це вже 2:0.

Тепер про результат на табло. Не кривив душею досвідчений захисник  збірної України Артем Федецький, коли казав, що наша команда  готується до матчу з чинними чемпіонами світу ретельно, однак нормально, спокійно і без  дрижаків у колінах. З гарячим серцем і холодною головою.

Щоправда, розбирати — це одне, а на полі все може бути по-іншому. «Якщо будемо одним колективом і одним цілим, працюватимемо, як один організм, підстраховуватимемо  один одного, то все буде добре», — розмірковував Артем. Та, на жаль, футбол не визнає умовного способу. І те, про що можна дискутувати до гри, після фінального свистка перетворюється на невтішне «якби».

Напередодні нашого стартового матчу на Євро-2016 не лише гравці й тренери  вивчали німецьку команду. І експерти, і вболівальники  — всі вишукували шанси збірної України. Перше, про що писали, — слабкий захист чемпіонів світу. Передовсім на флангах. Логічно всі сподівалися, що наші вінгери  Ярмоленко й Коноплянка зможуть  цією слабиною скористатися. І як показав матч, моментами вони за підтримки Коваленка й Сидорчука цілковито панували на краях поля.

Однак  німці у відповідь продемонстрували, що вже давно відійшли від шаблонів та роблять ставку зовсім не на надійний захист, а на атаку, де погоду творять Мезут Езіл, Томас Мюллер, Маріо Гьотце та Тоні Кроос. Завдяки їм у відборі Німеччина забила 24 голи, ставши  другою за результативністю. А ще є Швайнштайгер!  Зарано було списувати його після травми коліна.

Не всім хотілося брати до уваги те, що Бундестім жодного разу не програвав стартових матчів у фінальних турнірах чемпіонатів Європи. (Зрештою, те, що Англія їх жодного разу не обігравала, в суботу також не сприймалося як аргумент аж до гола Березуцького).

Утім, як слушно зауважив один відомий блогер, щоб зрозуміти, в чому різниця між «грати з м’ячем» і «штовхати м’яч», треба переглянути суботню гру збірної Росії й недільну — України. Попри результат матчу в Марселі, англійців можна привітати з успішною зміною поколінь і вдалим оновленням. Можна не сумніватися, команда Роя Ходжсона ще стане окрасою Євро-2016.

А Німеччина? Це машина. У складі цієї команди велика кількість індивідуально сильних виконавців. Жодних сюрпризів не було. Хлопці розуміли, з ким доведеться грати, і старалися. Але машина завжди залишається машиною. Так сказав не Заратустра. Так сказав Фоменко.

Нині тренерський штаб активно працює над відновленням гравців. Психологію переможців  треба діставати з шухляди на два матчі групового турніру, які залишилися. Виграти у Північної Ірландії й Польщі — це здобути  гарантовану перепустку до однієї восьмої фіналу Євро-2016. Зрештою, наша збірна вже мала досвід стартового матчу на великому турнірі проти збірної-гранда. У 2006 році на світовій першості синьо-жовті програли іспанцям 0:4, а в підсумку вийшли з групи з другого місця.

Нинішній  європейський розіграш уперше відбувається за розширеною формулою  серед 24 команд. І далі проходять, окрім переможців груп та команд, що посіли другі місця, ще й четверо щасливців, які закінчать групові перегони на третьому місці. Щоб за таких умов не досягти успіху, треба бути зовсім безпомічним.

А протистояння Німеччина — Україна  стало історією. З повчальним кінцем. Збірна України винесе уроки з поразки від Німеччини та готуватиметься до наступних матчів на Євро-2016,  заявив півзахисник української збірної Євген Коноплянка офіційному сайтові УЄФА. Він визнав, що команді не вистачило концентрації. Мовляв, не пропустили б зі стандарту,  хтозна як би матч  закінчився. Якби ж то, Євгене…

Залишається сподіватися, що й проти поляків підопічні Йоахима Льова гратимуть так само результативно, як і проти наших. І вірити в нашу команду, яка ще не показала свого максимуму у Франції, але вже здобула  важливий досвід. Наскільки справдяться золоті слова Фридриха Ніцше, дізнаємося вже 16 червня, коли збірна України зіграє у Ліоні з північноірландцями.