Це високохудожнє дійство в райцентрі Кролевець бере початок із середини 1990-х. Його головним героєм став рушник — вишитий червоними нитками, розмаїтий візерунками і фігурами, світлий і сонячний, він став символом невмирущого духовного коріння українців, їхньої щедрої й доброї душі.

Відтоді фестиваль 22 раз­и скликав українських та іноземних гостей і учасників. І всі не приховували захоплення від побаченого і почутого у центрі націо­нального ткацтва. Адже щоразу фестивальна програма передбачає маєво різноманітних заходів, з-поміж яких майстер-класи з ручного переборного ткацтва, виставки короваїв територіальних громад району і виробів майстрів декоративно-вжиткового мистецтва, міжнародні конкурси пісенної творчості за участю солістів-вокалістів, ансамблів України та інших країн, мистецькі вернісажі, творчі вечори письменників, артистів, музикантів тощо.

Ось і цього разу п’ятиденна програма виявилася напрочуд насиченою і різнобарвною. А своєрідним епіграфом до неї став творчий звіт українського поета, уродженця села Обтове Кролевецького району незмінного голови оргкомітету фестивалю Михайла Шевченка, який відзначив 70-річчя.

Земляк-ювіляр подарував численним шанувальникам поетичної творчості не тільки гроно чудових віршів з нової книжки лірики «Прихиляю тобі небеса», а й запропонував виставку власних полотен, переважно пейзажів, з яких постав як цікавий і оригінальний художник.

Ось такі кролевецькі рушники… Фото Володимира ГЕРМАНА

Міжнародні стібки на поліському полотні

На цьогорічний фестиваль завітали представники трьох країн: Естонії, Польщі та Китаю. Делегація з Естонського центру народної культури приємно вразила учасників і гостей дійства привезеними рушниками, які розмістили в музейній експозиції поряд з кролевецькими.

Відвідувачі музею кролевецького ткацтва відзначали несподіване сусідство і поєднання двох національних культур, для яких спільне — індивідуальність і неповторність кожного виробу. Їхні автори досвідчені майстрині Ріека Герн та Інгрід Кала створили міні-світи естонської душі, де сусідство різних кольорів створює особливу гармонію умиротворення, спокою і щастя.

Шквал оплесків подарували глядачі учасникам хору традиційного сетуського багатоголосого співу «Шовкові сестри». Барвисті національні строї естонок додавали їм особливого шарму. Цей колектив продовжує традиції сетуської культури, яку вписано в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини людства.

Співпраця з естонськими колегами розпочалася в цьому році, коли в одній з міжнародних конференцій у музеї кролевецького ткацтва взяла участь завіду­юча відділом Центру народної культури Естонії Леєла Ісідора Війта. Її настільки вразили кролевецькі рушники, що вона вирішила неодмінно ознайомити з цим дивом земляків.

А ось представники Польщі — давні учасники «Кролевецьких рушників». Цього разу завітали представники гміни Мальборк Поморського воєводства. Щоразу Кролевець приємно дивує і вражає поляків новинками і родзинками. Ось і цього разу учасники делегації мали змогу попрацювати за ткацьким верстатом і власноруч виткати полотно з кролевецьким орнаментом.

Особливі емоції викликала екскурсія історичними місцями Кролевця, зокрема до будинку Огієвських, який пов’язаний з життям і творчістю Тараса Шевченка. Польські гості оглянули кімнати, в яких більш як півтора століття тому гостював Кобзар, постояли на подвір’ї, де ночувала труна з прахом великого поета, коли пролягала його остання дорога до Чернечої гори.

А своєрідну міжнародну крапку у фестивальному дійстві поставив студент Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського співак Чень Бо з Китаю — вихованець народної артистки України Євдокії Колесник. Його блискучі вокальні дані знайшли вдячну і високу оцінку в бурхливих і тривалих оплесках сотень глядачів, які зібралися в районному будинку культури на гала-концерт, що підсумував цьогорічний фестиваль.

Польські господині демонструють роботу за кролевецьким верстатом голові Кролевецької райради Миколі Авраменку (праворуч) та керівникові польської делегації Войцегу Лукашевічу (ліворуч). Фото Володимира ГЕРМАНА

Ткалі нитку тчуть і далі

Як наголосила начальник управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Олена Мельник, «Кролевецькі рушники» успішно самооновлюються. Адже у місті й районі надають особливого значення розвитку давніх рушникових традицій. Працює комунальне підприємство «Кролевецькі рушники», де місцеві майстрині виготовляють до півтора десятка видів продукції: сорочки, скатертини, серветки, фартухи, сувенірні торбинки і чохли для телефонів, вимпели і, звісно ж, рушники.

Продукція швидко розходиться не лише в окрузі, а й далеко за межами району та області — у замовленнях немає жодних проблем.Підростає талановита юна зміна у місцевому вищому професійному училищі, де щороку набирають групу ткаль. Місцеві дівчата залюбки переймають досвід старших майстринь, не даючи урватися ткацькій нитці.

За словами голови Кролевецької райдержадміністрації Олега Кучерявого, поліський регіон пишається такою унікальною історичною пам’яткою, як рушник. Тож важливо, щоб цю духовну перлину передавали з покоління в покоління. Фестиваль — ланка, що єднає минулий і теперішній часи з майбутнім.