Нові угоди, пакети допомоги і конкретні проєкти

Президент України Володимир Зеленський зустрівся із Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і Президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Глава держави подякував Європейській комісії за оголошення нового пакета підтримки на понад 2 млрд євро в межах Інвестиційної платформи для України. Згодом це дасть змогу мобілізувати до 10 млрд євро інвестицій у відновлення та реконструкцію країни. Окремо Президент відзначив створення Європейського флагманського фонду реконструкції України за участю Єврокомісії, Європейського інвестиційного банку, Франції, Німеччини, Італії та Польщі. Він сприятиме розвитку приватного інвестиційного ринку в Україні.

Докладну увагу під час зустрічі приділили європейській інтеграції України. Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії в Раді ЄС. Тому вкрай необхідно знайти рішення для розблокування угорського вето. Сторони також обговорили необхідність термінового затвердження 18-го пакета санкцій Євросоюзу проти росії, що посилить тиск на енергетичний і банківський сектори рф.

Прем’єр-міністрові Італії Джорджі Мелоні Володимир Зеленський подякував за організацію в Римі Конференції з питань відновлення України.

«Це важливий сигнал довіри до України, до нашої здатності не лише вистояти в цій війні, що є найголовнішим, а й зміцнити нашу спільну європейську стабільність», — наголосив Володимир Зеленський. Зустрічаючись із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, глава нашої держави подякував Німеччині за європейське лідерство у військовій підтримці України та окремо відзначив внесок ФРН у посилення української ППО — постачання систем Patriot і IRIS-T. Канцлер Німеччини зазначив, що успішна європейська інтеграція України також сприятиме відбудові, і запевнив у повній підтримці від ФРН на цьому шляху. Він закликав Словаччину припинити блокування 18-го пакета санкцій ЄС проти росії.

Окремо йшлося про ситуацію на полі бою. Володимир Зеленський наголосив, що російські окупанти зараз не мають просування на фронті та платять високу ціну за свої наступальні спроби. Президент подякував Німеччині за готовність допомогти із закупівлею ефективної американської зброї, яка рятує життя.

Зустрічаючись із Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, Президент подякував за оборонну підтримку від Польщі та участь Дональда Туска в Конференції з питань відновлення України. Окремо він відзначив те, що Польща разом з Єврокомісією, Європейським інвестиційним банком, Францією, Німеччиною та Італією приєдналася до новоствореного Європейського флагманського фонду реконструкції України. Це дасть змогу залучити великі інвестиції для допомоги у відновленні країни. Володимир Зеленський висловив сподівання, що Польща й надалі залишатиметься основним логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні.

Президент зазначив, що пріоритет України — розвиток оборонного виробництва. Наша держава зацікавлена співпрацювати з Польщею в межах кредитного інструмента ЄС SAFE та інших програм для спільної закупівлі та виробництва озброєнь і військової техніки.

Прем’єр-міністрові Фінляндії Петтері Орпо глава Української  держави подякував за 29 оборонних пакетів на понад 2,9 млрд євро, які надала його країна,  й послідовну підтримку України та її громадян. Український народ завжди буде вдячний за дефіцитну, але потрібну й ефективну зброю, яку надавала Фінляндія. Володимир Зеленський наголосив, що важливо підтримувати оборонне виробництво України, передусім для збільшення кількості дронів, і створювати спільні підприємства. Це найшвидший шлях боротьби зі збільшенням кількості російсько-іранських «шахедів».

Із Прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом Володимир Зеленський обговорив спільне оборонне виробництво та потреби в посиленні протиповітряної оборони України. Ішлося також про важливість спільної дипломатичної роботи з партнерами, зокрема з державами — членами НАТО, та зміцнення трансатлантичної єдності.

Практична співпраця з відновлення

У межах Конференції з відновлення України URC-2025 Міністерство розвитку громад та територій спільно з Міністерством закордонних справ Італії підписало пакет рішень, що відкриває новий етап у стратегічному партнерстві України та Італійської Республіки. Угоди стосуються фінансування головних напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії. Фокус — на системних рішеннях, які відповідають потребам громад.

«Під час URC-2025 в Римі ми уклали важливі домовленості, які підсилюють нашу роботу на місцях. Італія — один з тих партнерів, чия підтримка має чітку практичну форму. Ідеться про фінансування зрошення в аграрних регіонах, реставрацію закладів культури в Одесі, розбудову медичної інфраструктури, компенсацію людям за втрачене житло. Маємо доступ до нових фінансових механізмів, які можуть допомогти громадам реалізовувати великі інфраструктурні проєкти. Така співпраця — відповідь на конкретні потреби. Це відновлення, яке ґрунтується на довірі, прозорості й спільній відповідальності», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Одним із пріоритетних напрямів стала Одеська область. За підтримки уряду Італії підписано дві грантові угоди: на 6 млн євро — на реконструкцію двох зрошувальних систем (це рішення дасть змогу підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах); на 33,5 млн євро — на відновлення шести об’єктів культурної спадщини в Одесі, серед яких обласна філармонія, художній музей, музей західного і східного мистецтва, літературний музей (ідеться про знакові установи, які відіграють важливу роль у збереженні культурної ідентичності краю).

Окремо обговорено підготовку до фінансування будівництва нового корпусу дитячої обласної лікарні в Одесі як частину комплексного проєкту створення сучасного медичного хаба на півдні. Проєкт передбачає розвиток лікарняної інфраструктури, закупівлю обладнання, посилення енергетичної стійкості та облаштування укриттів.

Також досягнуто домовленостей щодо підтримки державної програми «єВідновлення». У межах спільної заяви Міністерства розвитку громад та територій України, МЗС Італії та Європейського банку реконструкції та розвитку передбачено надання 100 млн євро на компенсації за зруйноване внаслідок війни житло.

Ще один ключовий документ — Меморандум про взаєморозуміння щодо доступу України до фінансових механізмів Італії. Він містить: страхове покриття до 100% для банків за експортними кредитами на суму до 1,5 млрд євро; змішані механізми фінансування проєктів для громад (поєднання пільгових кредитів і грантових коштів); підтримку закупівель італійських товарів і послуг для потреб відновлення із залученням інфраструктурних рішень і технологій.

Вступ до ЄС — питання справедливості

Вступ до Євросоюзу — питання справедливості для України. На цьому наголосила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністр юстиції Ольга Стефанішина під час звернення на панельній дискусії «Європейський вимір — вступ до ЄС та відповідні реформи», що відбулася в межах четвертої Конференції з питань відновлення України в Римі. У межах дискусії учасники обговорили просування України на шляху європейської інтеграції та процес узгодження політики та інститутів України з європейськими стандартами.

Віцепрем’єр-міністр висловила вдячність Єврокомісії за підтримку України та щоденну плідну роботу в межах процесу вступу нашої держави до ЄС. Вона зазначила, що з обох сторін — України і Європейської комісії — до цієї роботи на щоденній основі залучено тисячі працівників.

«Ми вважаємо євроінтеграцію пріоритетом і розуміємо, що саме зараз з’явився імпульс для процесу розширення. І я вважаю, дуже важливо, щоб цей процес виходив за межі технічних процедур. Звичайно, ми дотримуємося процедур та віримо у підхід, що базується на заслугах. Сама Європейська комісія зробила розширення своєю ключовою політикою, ключовим геополітичним вектором свого суверенітету, своєї сили. І я вважаю, що ми робимо все можливе, щоб сприяти досягненню цієї мети, на передовій обстоюючи своє право залишатись європейською демократичною державою четвертий рік після повномасштабного вторгнення та понад 11 років після окупації Криму та Революції Гідності. А також тим, що допомагаємо державам-членам та Європейській комісії не втратити енергію розширення, виконуючи роботу, яку маємо робити», –— наголосила Ольга Стефанішина.

Вона зазначила, що ще 2019 року Україна розпочала впровадження реформ, пов’язаних з доброчесністю, перезавантаженням судової системи, запуском і повноцінним функціонуванням антикорупційних та судових органів. Цей процес викликав чимало складних дискусій, але зрештою був успішно здійснений, започаткувавши масштабніші трансформації.

Віцепрем’єр-міністр нагадала про слова Президента Володимира Зеленського, сказані 2022 року після надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Тоді глава держави наголосив, що саме в той момент настав найкращий час для реалізації ключових реформ. Цей підхід, за словами віцепрем'єр-міністра, було успішно втілено — Україна визначила чіткий пріоритет на проведення реформ, спрямованих на вступ до Європейського Союзу, і цей процес уже неможливо зупинити. Вона зазначила, що спроби окремих гравців вплинути на цей процес або використати його у власних інтересах марні.

«Якщо ви запитаєте мене, чи можемо ми рухатися швидше, — так, ми можемо. Тому що віримо в цю європейську мрію і віримо, що якщо ми все зробимо правильно, то досягнемо результату. Для нас це питання справедливості. Це мрія українського народу. Це не просто процес, документи, закони. Це все у сукупності, що рухається волею українського народу. Тому так, ми можемо рухатися швидше. Ми не хочемо лише одного: щоб розширення стало тягарем для Європейського Союзу. Це може бути величезним успіхом для всього Європейського Союзу, всіх держав-членів, Єврокомісії та всіх країн розширення, і якщо ми пам’ятатимемо про це 24/7, це точно стане історією успіху», — наголосила Ольга Стефанішина.

Участь у панельній дискусії взяли зокрема єврокомісар з питань розширення Марта Кос, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, міністр у справах ЄС Швеції Джессіка Розенкранц, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, міністр у європейських справах Італії Томмазо Фоті, міністр-делегат Франції у справах зовнішньої торгівлі та французьких громадян за кордоном Лоран Сен-Мартен, міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю.

Марта Кос високо оцінила динаміку переговорного процесу України щодо вступу в ЄС.  Вона висловила впевненість у готовності ЄС відкрити перші переговорні кластери за Україною 2025 року.

Кошти через міжнародні організації

Міністр фінансів Сергій Марченко взяв участь у панельній дискусії на Конференції з питань відновлення України в Римі, на якій обговорювали мобілізацію коштів на відновлення України зокрема через співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, залучення приватного сектору до відбудови. Учасниками обговорення також були міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, президент ЄІБ Надя Кальвіньо, президент Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо, голова Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Міністр фінансів США Скотт Бессент звернувся до учасників конференції в онлайн-форматі.

У дискусії міністр фінансів назвав ключові пріоритети бюджетних видатків в умовах війни: «64% видатків загального фонду державного бюджету спрямовують на оборону, що є незмінним пріоритетом в умовах воєнного стану. Інша частина дає змогу забезпечувати нагальні соціальні та гуманітарні потреби і частково відновлення. Однак потреби на відбудову збільшуються в умовах постійних повітряних атак рф. Для реалізації масштабного відновлення необхідна підтримка міжнародних партнерів і донорів уже зараз. Тож важливим інструментом має бути залучення інвестицій від приватного сектору».

Сергій Марченко виокремив необхідність повної конфіскації заморожених державних активів росії. Ці кошти необхідно спрямувати на відновлення України. Це не лише справедливий крок, а й інструмент забезпечення відповідальності агресора за завдані руйнування.

Окремо міністр фінансів наголосив на необхідності посилення санкцій щодо агресора для обмеження можливостей фінансування війни проти України. Він закликав основних партнерів бути рішучими в застосуванні всіх можливостей тиску на фінансовий сектор рф, що допоможе Україні досягти стійкого справедливого миру.

Також було обговорено впровадження реформ, які дадуть змогу Україні якомога швидше стати повноправним членом ЄС. Валдіс Домбровскіс відзначив значний прогрес України, зокрема в межах виконання умов програм фінансової підтримки.

У межах URC-2025 уряд України підписав з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (IBRD) й Міжнародною асоціацією розвитку (IDA) угоду про запуск п’ятирічної програми PREPARE Ukraine загальним обсягом $200 млн. Ініціатива покликана профінансувати підготовку державних та муніципальних проєктів відбудови, щоб вони відповідали вимогам міжнародних інвесторів і могли швидко переходити до втілення. Програму впроваджуватиме Агенція з питань державно-приватного партнерства з координацією Мінекономіки. Початковий грант $44,3 млн із Цільового фонду багатьох донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) буде спрямовано на формування портфеля публічних інвестицій і посилення інституційної спроможності.

«PREPARE Ukraine перетворює донорські гранти на конкретні проєкти — від відбудови мостів і лікарень до запуску нових виробництв, здатних інтегруватися у глобальні ланцюги постачання. Разом зі Світовим банком ми створюємо системну фабрику підготовки, що мінімізує затримки, підвищує прозорість і відкриває шлях до багатомільярдних інвестицій у найближчі роки», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.

 Джерела: Офіс Президента, Служба віцепрем’єр-міністра, Міністерство економіки, Міністерство фінансів