Ми повернулися до помешкання тоді, коли надворі вже почало сутеніти. Господар квартири, оцінивши мікроклімат, заспокоїв: «Зараз увімкну опалення!» — «У вас що, автономне?» — купився я на його обіцянку, знімаючи вогкі від осіннього дощу куртку й черевики. «Ще й яке! — гукнув він, вмикаючи… телевізор. — Послухаєш наших керівників про своєчасний початок опалювального сезону, хоч трохи стає тепліше». Минав восьмий день від офіційного початку опалювального сезону.
Нехай довше гріє сонце!
Нині важко уявити початок і середину жовтня без запевнень посадовців про готовність служб до початку нового опалювального сезону. Директор департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації Ольга Соловей повідомила, що житловий фонд і заклади соціальної сфери готові до зими на 100%, а водо-, каналізаційне і теплове господарства на 99,5%. На підготовку відповідних об’єктів в області витратили 617 мільйонів гривень, але, виявляється, згадка про фінанси — дуже болюча тема.
«Головна проблема — борги комунальних підприємств і населення за спожиті, воду, електрику і газ, — каже вона. — Тільки за газ теплове господарство заборгувало 2,4 мільярда гривень, здійснюють заходи щодо вирішення цього питання». Фахівці мають підстави нарікати, що наявність цих боргів — своєрідний стримувальний чинник для підписання угод на постачання природного газу компанією НАК «Нафтогаз України» і, залучаючи органи місцевого самоврядування, тепер складають графіки погашення заборгованості.
У населених пунктах області також не приховують, що за готовності житлового фонду, соціальної сфери та теплового господарства найбільшою проблемою є розрахунки за спожиті енергоносії. Наприклад, у Маріуполі напередодні офіційного початку опалювального сезону борг перед НАК «Нафтогаз України» становив 700 мільйонів гривень, із яких 200 мільйонів — пеня і штрафи. Це підтвердив Маріупольський міський голова Вадим Бойченко, за словами якого, подати тепло в будинки вдасться вчасно тільки тому, бо вже з’явилася домовленість про погашення 137,9 мільйона гривень боргу. Також міська влада підготувала пакет документів для надання від міста гарантій під час реструктуризації боргів, що дасть змогу зменшити заборгованість ККП «Маріупольтепломережа» майже на 160 мільйонів гривень і реструктуризувати борг на 5 років.
О цій осінній порі союзником Маріуполя стали гарні погодні умови. А днями, запевняли представники міської влади та відповідних служб, потепління батарей не забариться. Зокрема начальник управління житлово-комунального господарства міськради Петро Чекер повідомив про 100% готовність: усі 66 котелень і 59 теплопунктів почнуть працювати після зниження температури. Як уточнили фахівці, тепло подаватимуть до 1885 житлових будинків і 250 об’єктів соціальної сфери. Усередині жовтня всі теплові мережі заповнили, поставили всю систему на циркуляцію, а тепло пообіцяли подавати тоді, коли протягом трьох днів середньодобова температура буде нижчою за 8 градусів.
До речі, жителі міста досить неоднозначно сприймають затримку сезону гарячих батарей: одні нарікають на холоднечу в квартирах, а інші готові потерпіти незручності, щоб рахунки за опалення хоч трохи були меншими. Людей, які прагнуть якомога далі відстрочити час розплати за тепло, тут більшість.
Та не теплом єдиним: у Маріуполі завчасно подбали про протистояння негоді, що вже на підході. Уперше місто завчасно поділили на дві дільниці, закріплені за двома потужними підприємствами. Отже, Приморський і Центральний райони після снігопадів розчищатимуть працівники КП «Зеленбуд», а кучугурами у Кальміуському та Лівобережному районах займатимуться представники КП «Маріупольавтодор». Зоною відповідальності для одного з підприємств стали всі міські тротуари, а іншого — зупинки громадського транспорту. З урахуванням досвіду минулого сезону, коли комунальники використали 7696 тонн піщано-соляних сумішей, нині вирішили збільшити запас до 16,6 тисячі тонн.
Не замерзнути до весни
У жителів менших населених пунктів Донеччини, особливо тих, які вже кілька років поспіль зимують поблизу лінії розмежування, є багато інших причин чекати наближення холодів з острахом. «Ще у 2014-му ми на власному досвіді зрозуміли, що зима для багатьох односельців — це ще одне важке випробування і боротьба за виживання, — каже житель одного із прифронтових сіл. — Газу в нас немає, світло часто надовго зникає, а тому доводиться розраховувати тільки на прадідівські способи обігріти хату. У найпершу воєнну зиму виручали запаси палива, що були в кожному дворі». Парадоксально: останніми роками у вугільному краї вугілля через вартість стало недоступним для більшості жителів сіл навіть після недавніх доплат до пенсій. Судіть самі: тонна антрациту коштує 6—8 тисяч гривень, вугілля гіршої якості, яке більше димить, ніж горить, пропонують за 3—4 тисячі. А щоб перезимувати в теплі, потрібно не менш як дві тонни.
Про вугілля як основний вид палива у таких селах почали забувати ще й з іншої причини. Найближчі шахти опинилися на тимчасового окупованій території, і навіть якщо їх ще не зупинили й не затопили, везти паливо звідти нелегально через блокпости не горять бажанням приватні перевізники. У цьому разі доводиться більше дбати про запаси дров.
«У минулі роки пиляли дерева на подвір’ях, де давно ніхто не живе, — свідчить мій співрозмовник. — Нині дедалі частіше доводиться поглядати у бік ще вцілілих лісопосадок. Але цей промисел дуже небезпечний, оскільки є великий ризик натрапити на мінні розтяжки чи інші боєприпаси. Крім того, за незаконне вирубування дерев загрожує значний штраф».
У деяких селах із вдячністю згадують практику минулих років, коли волонтери привозили сюди паливні брикети насамперед для людей похилого віку, яких тут більшість. І зайве навіть казати, що у шахтарському краї негативно реагують на завезення в Україну вугілля з ПАР і США.
«Ця ситуація видається, м’яко кажучи, дуже дивною не тільки для гірників, а й для всіх жителів Донеччини по обидва боки лінії розмежування, — каже житель тимчасово окупованого Донецька. — Із шахтами, що опинилися під контролем самопроголошеної «республіки», все зрозуміло, бо цю територію загарбали не для того, щоб тут щось будувати і розвивати. На тлі багатьох зупинених і розграбованих вугільних підприємств у «ДНР» ми очікували значно більшого прогресу українських шахт. Сподівалися, що за ці три роки вони отримають значну фінансову підтримку і збільшать вуглевидобуток. Натомість нам дуже гірко чути про неуспішну роботу шахт і заборгованість із зарплати гірникам. Усе це тільки на руку російській пропаганді. А ви б чули, як тут зловтішалися привезеним в Україну американським вугіллям! Усіх переконували, що це черговий доказ того, що війну на Донбасі розпочала Америка, аби знищити всі наші шахти і везти сюди власне вугілля. Прикро, але цьому досі дехто вірить».
Люди із прикрістю зазначають, що до тих закупівель палива змушені вдаватися через зменшення вуглевидобутку. Досить красномовні й показники роботи шахт Донеччини на українській території: за 9 місяців цього року тут підняли на-гора 8,7 мільйона тонн чорного золота. Це менше, ніж за відповідний період 2016-го на 24,6%. Керівники шахт, гірники не втомлюються повторювати: запасів палива не стало менше, однак, аби його взяти, потрібні певні капіталовкладення і модернізація підземного виробництва. Проте, на жаль, введення в експлуатацію перспективних лав відбувається не так часто, як могло б і мало бути.
Доброю стала подія, що відбулася влітку у Вугледарі на державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1». Тут на горизонті 385 метрів запрацювала нова лава із запасами майже 500 тисяч тонн, завдяки якій гірники щодоби піднімають на поверхню майже 800 тонн вугілля. Монтаж обладнання і всі підготовчі роботи обійшлися в суму понад 39 мільйонів гривень, з яких левова частка (30 мільйонів) — кредитні кошти, надані Міністерством енергетики та вугільної промисловості. За словами генерального директора «Південнодонбаської №1» Володимира Коломійця, нова лава дасть поштовх для подальшого розвитку перспективної шахти, де запланували збудувати ще й власну збагачувальну фабрику.
Насамкінець. Як і прогнозували синоптики, на вихідні погіршення погодних умов поступово дісталося й південного Маріуполя, де попередньо початок опалювального сезону запланували на понеділок 23 жовтня. Насамперед тепло почали подавати до лікувальних і навчальних закладів та інших об’єктів соціальної сфери, а згодом — і до житлових будинків.
«Сьогодні місто повністю готове до початку опалювального сезону, всі 66 котелень перевірено. Вони одночасно почнуть подачу тепла на всі об’єкти», — зайвий раз запевнив заступник міського голови Михайло Когут. Утім, як часто буває, про рівень готовності в цьому місті та інших населених пунктах Донеччини стане відомо з настанням справжніх холодів.
А ТИМ ЧАСОМ
Сєверодонецьк зустрів перший сніг із холодними батареями
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
У місті, нині обласному центрі української Луганщини, кашляють і чхають, а в аптеках черги за протизастудними препаратами. Хоч місцева влада оголосила про початок опалювального сезону, для більшої частини міста омріяне тепло надійде у квартири не раніше, ніж за кілька днів. А погода не тішить: край накрило першим дощем зі снігом, про який попереджали синоптики.
До речі, таке запізнення з наданням недешевої комунальної послуги відбувається не вперше. У чому ж річ тепер?
«Постачальник пального Луганськгаз не подавав палива на Сєверодонецьку ТЕЦ через заборгованість майже 30 мільйонів гривень», — розповідає про причину проблеми виконуючий обов’язки міського голови Сергій Зарецький. То невже влада міста, де понад 55% житлового фонду отримує тепло саме від державного підприємства «Сєверодонецька ТЕЦ», не знала про ці проблеми ще влітку?
«Чинне законодавство передбачає солідарну відповідальність органів місцевого самоврядування і теплопостачальних підприємств за поставку тепла і належне погашення боргових зобов’язань. На жаль, окремі керівники займаються не забезпеченням теплом городян, дитячих садків, шкіл та лікарень, а політикою», — зазначив на нараді з надзвичайної ситуації представник ПАТ «Луганськгаз». Під час наради щодо опалювального сезону в Луганській області керівництво Сєверодонецької ТЕЦ нарешті взяло на себе зобов’язання надати графік погашення заборгованості перед ПАТ «Луганськгаз».
Ситуація дійшла до стану надзвичайної: дитячі садки, школи, а також заклади соціальної сфери обігрівають електрообігрівачами. Тобто дитячі садки, куди сєверодонеччани не водили дітей через холоднечу, класні кімнати у школах, де змушені були скорочувати уроки, люди, що захворіли, вкотре просто стали заручниками суперечки суб’єктів господарювання.
Минуло 10 днів після офіційного початку опалювального сезону в Україні, але питання надання блакитного палива для обігріву Лисичанська, Рубіжного та Попасної досі не вирішено.
Ми в Google+