На місцевих пам’ятках з’явилися таблички з QR-кодом. Тож тепер власник смартфона чи планшета може просто навести камеру свого гаджета на специфічний квадратний візерунок — і на екрані пристрою відразу отримає статтю з Вікіпедії з докладним  описом об’єкта. «Мова статті буде автоматично визначена відповідно до налаштувань планшета», — каже один з ініціаторів проекту представник громадської організації «Одеса 2.0»  Михайло Панченко. Тож новинка буде корисна передусім іноземним туристам, які без допомоги гіда зможуть легко визначити, що за пам’ятку вони надибали.

«Наша ініціатива розрахована на ширше інформування індивідуальних туристів і городян про історію міста, особистості, які мешкали чи працювали в тому чи тому будинку», — каже один зі співавторів проекту Віталій Мірошніков.

Він зауважує, що торік Одесу відвідали понад 100 круїзних суден, на яких до міста завітало понад 100 тисяч туристів. Проте їхнє знайомство з тутешньою архітектурою зазвичай вичерпувалося Одеським оперним театром, Міською біржею та Будинком з однією стіною.

Щоб розширити цей перелік, громадська організація «Одеса 2.0» у співпраці з Вікіпедією  розпочала встановлювати інтерактивні QR-таблички на одеських архітектурних перлинах. Вони вже з’явилися на Доходному домі Скаржинської, на Російському драмтеатрі, готелі «Брістоль», ансамблі Шахського палацу та Будинку з атлантами.

Цілу статтю про одеську пам’ятку тепер можна буде отримати буквально за один клік. Фото надане Громадською організацією «Одеса 2.0»

«До розширення цього переліку може долучитися кожен, — каже Михайло Панченко, — для цього достатньо залишити заявку на  сайті».

Завершити проект активісти планують до 220-річчя Одеси, тобто у вересні 2014-го. Коли задум буде реалізовано вповні, Одеса зможе стати першим «вікіфікованим» містом-мільйонником у світі. Ініціативу «Одеса 2.0 інтерактивні пам’ятки» підтримало облуправління захисту об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації. 

Українські міста вже мають досвід використання QR-табличок. Ще у жовтні 2010-го вони з’явилися на 80 туристичних об’єктах Львова. Позаторік їх розташували на головних пам’ятках Феодосії. Утім, тоді туристи отримували тільки невеличкий обсяг інформації, що містилася безпосередньо у візерунках таблички. Одеська ж новація полягає в тому, що через автоматичне підключення до Інтернету турист може отримати цілу енциклопедичну ілюстровану статтю про об’єкт, що його зацікавив.

Новинка випереджає час, якщо зважити, що нині в Одесі далеко не на кожному будинку, навіть у центрі міста, є звичайна табличка, яка вказує номер будинку та назву вулиці. Надто це стосується тих випадків, коли грошей на чорнило, щоб підписати рішення про перейменування, вистачило, а на нові таблички — ні.