У нашій країні понад мільйон представників суб’єктів малого та середнього підприємництва. Вони мають свій голос (це різні об’єднання), щоправда він затихий для влади. Чому? Експерти програми USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) кажуть, що треба вміти об’єднуватися, аби ефективно обстоювати власні інтереси. Саме так робить великий бізнес, який за чисельністю значно поступається малому. Але грамотний лобізм дає змогу першому більше впливати на державну політику в галузі підприємництва. 

Щоправда, останнім часом об’єднання малого та середнього бізнесу (МСБ) активніше реагують на зміни, які пропонує влада (поступово професіоналізуються). І не без успіху, хоч і з суттєвими зусиллями, намагаються захистити підприємців від шкідливих рішень. Але це фрагментарні дії, здебільшого реакція на заявлені корективи законодавства. Чого ж бракує об’єднанням МСБ, аби стати впливовішими? 

Пацієнт скоріше живий

Фахівці програми «ЛЕВ» (період її реалізації 2014—2019 роки) в першому своєму звіті «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2015 рік»  на основі опитування підприємців проаналізували, які бар’єри постають перед МСБ та чого вони очікують від влади в сенсі поліпшення бізнес-середовища. Опитали понад 1800 представників МСБ, органів місцевої влади та бізнес-асоціацій з усіх регіонів України, а також експертів.

Результати дослідження свідчать, що попри несприятливість політичних, економічних умов, спостерігається тенденція до певного пожвавлення ділової активності МСБ. Ця тенденція має шанси стати сталою протягом наступних двох років, якщо зменшиться адміністративний тягар на бізнес. Нестабільна політична ситуація, низький попит, високі ставки податків, інфляція, складне податкове адміністрування, часті зміни податкового законодавства найбільше заважали бізнесу торік. Щодо корупції, то для фізосіб-підприємців ця перешкода вагоміша (четверте місце в рейтингу), ніж для підприємців-юросіб (восьме).

Тож найбільше проблем у податковому секторі економіки. У 61% підприємців виникали неабиякі труднощі через нестабільність податкового законодавства, у 45% — через розміри штрафних санкцій за помилки, у 43% — через часті зміни звітності. Хоча респонденти позитивно оцінюють зміни умов і процесу адміністрування: майже 35% наголосили на спрощенні, трохи більш ніж 26% — на ускладненні.

Загалом малий та середній бізнес — це індикатор того, як розвивається суспільство. І за умови виконання державою найочікуваніших заходів він здатен включити форсаж. Серед нагальних заходів підприємці означили спрощення податкового адміністрування (77% опитаних), зменшення кількості документів, потрібних для діяльності (71%), створення єдиного інформресурсу щодо правил та умов діяльності (67%), перетворення податкової служби на сервісну (65%), переведення адмінпослуг в електронний формат (56% опитаних).

Іспит для керівника

Малі та середні підприємці висловили потребу в інформаційній підтримці та консультаціях щодо розвитку бізнесу, а в разі потреби платити за це вони шукатимуть способи, де скоротити витрати, зокрема називали участь у бізнес-об’єднаннях.

До речі, експерти наголошують: перш ніж щось змінювати чи брати участь у політиці, треба спочатку витратити не лише зусилля та час, а й гроші. Керівник проекту ПРООН «Зміцнення членських бізнес-об’єднань МСБ» Андрій Заїка каже, що ефективність таких організацій визначити легко: «Справді дієве об’єднання мусить мати статистику щодо того, наскільки за рік збільшилися прибутки членів (економічний ефект від членства). Воно має знати, які проблеми існують у бізнес-середовищі і що зроблено, аби розв’язати їх».

Фахівці заявляють: щоб підвищити ефективність роботи об’єднань МСБ, потрібно, як за кордоном, впроваджувати й сертифікацію директорів таких організацій. Вони зобов’язані мати необхідні знання й навички.

«Бізнес-асоціаціям потрібно вміти ідентифікувати проблему, аналізувати її причини, шукати варіанти усунення, розумітися на процесі проходження рішень в органах влади і виходити до цих органів вже з готовим проектом наказу, постанови, змін до законів. Але у наших бізнес-асоціацій виникають проблеми з вибором пріоритетів: над якими питаннями слід працювати насамперед, а над якими — в перспективі», — зауважує експерт програми USAID «ЛЕВ» Денис Базілевич.

«Маємо офіс бізнес-омбудсмена. Він за скаргами бізнесу надає пропозиції уряду. Вони не завжди такі, до яких звикла влада. Але з бізнес-асоціаціями офіс у хорошому розумінні слова лобіює зміни. Звісно, це не означає, що до бізнес-омбудсмена ми маємо йти, як до царя. Це та модель, за якою слід організовувати діалог бізнесу й влади. Потрібно об’єднуватися, адже й закордонні ресурси не допоможуть, якщо самі не наводитимемо лад на своїй вулиці», — завважує директор програми USAID «ЛЕВ» Тамара Соляник.

Порозумітися й відкритися 

Експерти пояснюють, чому влада зважає на думку потужних асоціацій. Адже вони не звертаються зі своїми пропозиціями до влади доти, доки хоча б один із членів проти певного рішення. Лише після досягнення компромісу об’єднання комунікатує з владою.

«Ще одна проблема — не всі українські об’єднання МСБ називають своїх членів. У США, наприклад, заявляють, скільки у відсотках серед членів об’єднання представників того чи того бізнесу. Тоді стає зрозуміло, з ким маєш справу. Натомість в Україні деякі об’єднання влада використовує в своїх інтересах», — підкреслює Тамара Соляник.

Денис Базілевич додає, що нам необхідно навчитися створювати коаліції. «У США коаліції з’являються і зникають, як метелики — коли розв’язали проблему. У нас коаліції так довго створюють, так довго прописують, як вона має діяти, що час втрачається і ефекту немає. Ми, як ті лебідь, щука і рак, не хочемо поступатися чимось, тому нам важко досягти компромісу. Але ми вчимося об’єднуватися, і це добре», — резюмує він.  

USAID «ЛЕВ» на вересень запланувала старт адвокаційного або лобістського проекту. Того, хто зацікавиться, вчитимуть ефективно впливати  на органи влади.

КОМПЕТЕНТНО

Тетяна КОРОТКА,
заступник бізнес-омбудсмена України:

— Парадокс: з одного боку, підприємці скаржаться на часті зміни в податковому законодавстві, а з другого — хочуть стабільності й покращення вже сьогодні. Але поліпшення відбувається через реформи, і ми будемо в зоні турбулентності тривалий час. Тож потрібно вимагати від уряду й парламенту пришвидшення реформ, але реформ передбачуваних, логічних, а не хаотичних.

Ксенія ЛЯПІНА,
голова Державної регуляторної служби України:

— Якщо бізнес хоче реальних кроків назустріч, потрібен справжній тиск на місцеву владу. Децентралізація дає нові можливості для реалізації перспективних змін на місцевому рівні. Підприємці можуть брати участь у консультаціях з органами влади та місцевого самоврядування (робочі зустрічі, «круглі столи», опитування), а в разі ухвалення неякісного регулювання звертатися до суду. Коли не враховано аргументовану позицію бізнесу, то він може надавати розробнику альтернативні розрахунки, або звертатися з пропозиціями до Державної регуляторної служби.