Уродженцеві Сумського району учасникові АТО Григорієві К. 29 років. Минулої осені під Дебальцевим зазнав серйозного поранення — ворожий осколок роздробив гомілковий суглоб і пошкодив нерв лівої ноги.
Після лікування у шпиталі приїхав додому, де звернувся по допомогу до Сумського протезно-ортопедичного цеху.
Протягом трьох тижнів місцеві спеціалісти виготовили ортез гомілково-стопного суглоба, чим значно полегшили життя захисника України. І хоч про повну реабілітацію говорити зарано, кваліфікована допомога місцевих спеціалістів неоціненна для бійця і його рідних.
Григорій — один з учасників АТО, які скористалися послугами сумських протезистів-ортопедів. Протягом кількох останніх місяців тут побувало чимало бійців-земляків. У кожного своя проблема, однак завдяки кваліфікованій підтримці медиків реабілітація проходить значно швидше і результативніше.
Останнім часом спеціалісти центру допомогли ще п’ятьом захисникам України: чотирьом на замовлення виготовили індивідуальні ортези (сухожильне взуття), одному — корсет. Їм не довелося їздити по всіх усюдах, а вистачило 2—3 відвідувань за місцем проживання, щоб одержати те, що необхідно саме для них.
Олександр Боженко очолив Сумський протезно-ортопедичний центр 33 роки тому. Вважай, півжиття керівника минуло на одній відповідальній посаді.
Свого часу випускник Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування населення попрацював у райпобуткомбінаті, сумській фабриці «Ремвзуття», а потім став начальником сумського підрозділу, що входить до складу Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства.
Як каже Олександр Вікторович, немає сенсу порівнювати якість роботи на початку 1980-х і тепер. За цей час підприємство освоїло нові сучасні технології виробництва, які дають змогу успішно конкурувати із закордонними аналогами.
Своєрідним проривом стали 1990-ті, коли сумчани вирішили освоїти протезування за прикладом відомої німецької фірми «Отто Бокк». Вона й досі залишається лідером на світовому ринку, запроваджуючи новації.
А тоді гостро постало питання надання допомоги воїнам-афганцям, які в пошуках протезів змушені були звертатися до різних міст і місць не лише України, а й за кордоном. Як правило, безрезультатно. Бо де взяти великі гроші, щоб зробити відповідні замовлення в дорогих закордонних центрах?
Завдяки спільним фінансовим зусиллям (а ціна питання коливалася в межах 40 тисяч доларів) вдалося налагодити контакти з німецькими фахівцями. Спершу обмінялися візитами, згодом почали закуповувати необхідне обладнання. Одне слово, примірялися до нових технологічних стандартів і умов праці.
Нині у Сумах мають весь необхідний набір, серед якого різні установки: для виготовлення приймачів кукс, обладнання протезів поролоном і припасовування до ноги, розігрівання матеріалу, виготовлення гіпсових негативів та позитивів тощо.
Немає жодних проблем із матеріалами та комплектуючими вузлами. Більшість їх — закордонного виробництва. Сумчани налагодили прямі зв’язки з постачальниками Німеччини, Чехії, Японії, Італії.
За потреби сумські протезисти-ортопеди готові виготовити більшість виробів, які нічим не поступатимуться закордонним аналогам, а коштуватимуть набагато дешевше. Та і що таке інвалідові вирушати в дорогу за тисячі кілометрів, якщо допомога зовсім поряд?
Важливо, що для учасників АТО протези виготовляють за державні кошти, і немає жодних обмежень на їхній кошторис.
Тож у чому проблема? В єдиному: навіть на Сумщині, не кажу про сусідні області чи віддалені куточки України, мало хто знає про унікальні можливості сумського центру. Як правило, спрацьовує стереотип: треба звертатися до Європи, бо в нас такого немає.
На щастя, є. До того ж місцева допомога має інші неоціненні переваги. Фахівці центру не тільки виготовляють протези, ортези та інші вироби, а й супроводжують пацієнта протягом усього реабілітаційного періоду на стаціонарі чи за потреби вдома.
Такий сервіс особливо цінний.
А ТИМ ЧАСОМ
Кабінет Міністрів України 12 серпня цього року ухвалив постанову №590, що передбачає можливість збільшити вдвічі грошову допомогу учасникам АТО на протезування за кордоном.
Відтепер або допомога може бути збільшена до 1800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або до 2 мільйонів 192 тисяч 400 гривень. Раніше вона обмежувалася 900 прожитковими мінімумами і на 1 січня становила 1 мільйон 96 тисяч 200 гривень.
Згідно з документом, рішення про доцільність протезування (ортезування) учасника АТО за кордоном, вибір закордонного постачальника спеціалізованої допомоги, обсяг грошової допомоги на оплату витрат, а також (за потреби) збільшення встановленого розміру (але не більш як удвічі) ухвалює експертна комісія Мінсоцполітики з урахуванням обсягів бюджетних призначень, передбачених на ці потреби. Висновки експертної групи оформлюються протягом двох днів з дати проведення засідання.
Як повідомив департамент гуманітарної та соціальної політики КМУ, такі зміни сприятимуть реалізації гарантованих державою прав учасників АТО, що втратили функціональні можливості кінцівок, на протезування (ортезування) виробами підвищеної функціональності за технологіями, яких нема в Україні.
Міністерство соціальної політики України спільно з громадськими організаціями та волонтерами презентували технологію bebionic3 (RLS Steeper, Англія) з біонічного протезування учасників АТО, які втратили верхні кінцівки.
На заході було продемонстровано новітній біонічний протез руки та його широкі функціональні можливості.
«Це перший крок, який ми зробили в інтеграції України у світову технологію протезування», — зазначив перший заступник міністра соціальної політики України Василь Шевченко, представляючи технологію bebionic3.
Він наголосив, що міністерство продовжує активну роботу щодо якомога швидшого запровадження цієї технології в Україні. Протезування учасників АТО відбувається за кошти державного бюджету.
«Bebionic3» — це передова технологія другого покоління. Кожен палець такого біонічного протеза рухається за допомогою мікродвигунів. Протез передбачає 14 видів захватів, на відміну від штучної кисті першого покоління, де передбачено один захват.
За допомогою програмного забезпечення можна індивідуально налаштувати принцип роботи кисті, порядок спрацювання захватів, враховуючи силу імпульсу м’язів пацієнта. Щоб користуватися біонічним протезом, необхідно пройти спеціальну підготовку: терапію, тренування м’язів, курс навчання.
ДОВІДКА «УК»
Протезно-ортопедичну установу в Сумах організовано на початку 1930-х років відповідно до рішення першої Української ортопедичної наради. Відновила роботу як обласна протезна майстерня 10 вересня 1943 року — на 8-й день після визволення обласного центру від фашистських загарбників.
За цей час її послугами скористалися кілька сотень тисяч клієнтів.
Нині на обліку перебувають 13 426 осіб. Центр надає близько сотні протезно-ортопедичних послуг жителям Сумської, Полтавської, Чернігівської та інших областей.
У штаті — 46 кваліфікованих протезистів-техніків і механіків, лимарів та інших спеціалістів.
Ми в Google+