В Україні завжди вистачало людей, які продукували цікаві, а нерідко й унікальні ідеї, реалізація яких могла дати користь країні. Але парадокс у тому, що їй ці ідеї не були потрібні — наші чиновники недооцінювали своїх кулібіних. Заохочувала тільки їхня участь у розробках для ВПК. А тому в світі радянську людину уявляли, образно кажучи, голою і з рушницею. І тільки в період незалежності українці згадали, що їхнє призначення — вирощувати хліб. А у світлі останніх реформ знадобилися нарешті і їхні ініціативність та природний розум. Свідчення цього — реалізація на Полтавщині так званого обласного бюджету участі, що у масштабах великого регіону втілюється вперше в Україні. Про чергове ноу-хау розповідає голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ.
.jpg)
Попереду Європи всієї
— Олександре Юрійовичу, в чому незвичність цього проекту?
— Не вдаватимуся в його історію, скажу тільки, що це елемент прямої демократії, який дає змогу кожному жителеві області 16-річного віку реалізувати будь-яку суспільно значущу ідею за бюджетні кошти.
У межах великого регіону цей проект реалізують уперше не тільки на Полтавщині й в Україні, а в усій Східній Європі. До нас лише поляки робили спробу започаткувати схожий проект у межах воєводств. Загорівшись торік ідеєю, разом з однодумцями, депутатами ми створили робочу групу, напрацювали певну програму, ухвалили її на сесії обласної ради. Згідно з документом, на його реалізацію у 2018 році буде спрямовано 4 мільйони гривень — по два мільйони з обласного та місцевих бюджетів.
Завдання учасника цього конкурсу ідей — придумати проект, зібрати певну кількість голосів на свою підтримку, викласти його в аплікаційній формі і подати в електронному варіанті на сайт бюджету участі обласної ради, пройти перевірку експертної комісії й вийти на голосування, яке триватиме до 30 вересня.
Особливість конкурсу — те, що той, хто голосує, може підтримати відразу три проекти. Ми ввели підвищувальні та понижувальні коефіцієнти для маленьких сіл і великих міст, забезпечивши для їхніх жителів однакові умови. Сільські жителі навіть мають деякі преференції, бо вони активніші.
— Далеко не кожен сільський житель має змогу користуватися інтернетом. Звідки селяни дізналися про обласний бюджет участі?
— Ми поширили інформацію про нього через органи місцевого самоврядування та громадських лідерів. У деяких районах пішли далі: при кожній сільській раді створили пункти супроводу, в яких також можуть надавати будь-яку, зокрема інформаційну допомогу всім, хто хоче реалізувати свій проект. Таких пунктів в області 200.
Провели в області кущові семінари, на які запросили всіх охочих взяти участь у конкурсі. Розповідали, як він відбуватиметься.
Подання проектів тривало місяць і закінчилося 20 серпня. Усього надійшло 216 проектів, для реалізації яких треба було 15,5 мільйона гривень. Але частина їх не відповідала положенню про обласний бюджет участі. Тому на голосуванні 189 проектів на загальну суму 13,5 мільйона гривень. Із них, думаю, буде реалізовано 40—45.
Чому ми до цього конкурсу залучили органи місцевого самоврядування? Щоб не виникало проблем з реалізацією проектів.
— З яких районів на конкурс надійшло найбільше пропозицій?
— З Решетилівського і Гадяцького, 21 та 20 відповідно. Живу в Решетилівці, беру активну участь у суспільно-політичному житті цього району. В нас велика ініціативна група, мої земляки дуже ініціативні. Тому ми лідери цього процесу.
В області з 25 районів тільки один не задіяний в обласному бюджеті участі. Чому, не зрозуміло. Запитував про це тамтешніх районних керівників, але відповіді не почув.
Не беруть у ньому участі Полтава, Кременчук і Миргород. Щоправда, в Полтаві проводять схожий конкурс, який курирує секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач. Але цього року винесли на голосування 92 проекти, а в нас — удвічі більше.
Достойна відповідь скептикам
— Що хочуть реалізувати решетилівці?
— Це і будівництво дитячих та спортивних майданчиків, й упорядкування пляжів, і розчищення та зариблення річок, і роздільне збирання сміття, і пересувний пожежний модуль, і реконструкція історичних пам’яток, рекреаційних зон. Є креативний проект «Сонячне дерево». В анкеті до нього йдеться, що встановлення сонячного дерева у селищі — насамперед пропаганда альтернативних джерел енергії. Виконане з екологічно чистих матеріалів і забезпечене сонячними панелями, дерево має і функціональне, й інформативне значення. Воно стане об’єктом, який приверне увагу жителів селища. Наявність пристроїв для підзаряджання гаджетів, бездротового інтернету матиме попит у місцевого населення та гостей. Тобто буде місце, яке не залежатиме від жодних джерел енергії, крім сонячної.
Проект, який зреалізували через нашу громадську організацію «Патріоти Решетилівщини», називається «Інформаційне місто». Його необхідність спричинено тим, що у країні ухвалено закон про декомунізацію, а таблички висять ті самі. Хочемо їх повністю осучаснити, розмісити на перехрестях вказівники, а на транспортних зупинках — інформаційні стенди, щоб люди мали певну інформацію про місто. На реалізацію проекту передбачено 100 тисяч гривень.
Серйозніші проекти розглядають на конкурсах територіальних громад, де голосують керівники комісій обласної ради. Там вартість у рази вища.
— Бюджет участі передбачає взаємодію органів місцевого самоврядування з громадськістю. Наскільки тісно з нею співпрацюєте?
— Це залежить від громадськості. Співпрацюю з усіма її представниками, у яких є здоровий глузд і певне підґрунтя, які роблять щось корисне для суспільства. А коли за громадським активістом стоїть тільки він сам і його завдання — створити проблему, а потім її героїчно розв’язати, то мені з такими не по дорозі.
— До вас зверталися з інших областей, щоб ви поділилися досвідом проведення бюджету участі?
— Про нього розповідав нещодавно на семінарі, який всеукраїнська асоціація голів районних та обласних рад провела у селищі Затока Одеської області. І моя новина зацікавила колег. Вони не вірили, що такий проект можна реалізувати у межах великого регіону. Всі звикли, що схожі проекти реалізують у містах. Чимало колег виявили бажання приїхати в Полтаву й перейняти наш досвід. Зокрема із Сумщини та Тернопільщини.
— А як на Полтавщині відбувається адміністративно-територіальна реформа?
— Згідно з перспективним планом, до кінця року в нас має бути створено 65 об’єднаних територіальних громад. Але доведеться цей план трішки відкоригувати, бо стільки їх, мабуть, не набереться.
Поки що в області 40 ОТГ. Частина сільських рад не поспішає об’єднуватися, а деякі, наприклад Рокитянська і Великобагачанська, хочуть, але Кабінет Міністрів України не підтвердив їхню фінансову спроможність. Потрібен механізм, який би давав змогу таким громадам приєднуватися до більших.
В окремих ситуаціях об’єднання громад призупинено рішенням судів. Такий прецедент був у Полтавському районі.
Є в нас громади, наприклад Дмитрівська (біля Горішніх Плавнів), яка хоче об’єднатися з Потоками Кременчуцького району, але ЦВК чомусь не дозволяє їй іти на вибори. Скільки буде ОТГ в області, дізнаємося наприкінці року.
28 жовтня 12 громад підуть на вибори. На сьогодні найбільше ОТГ на Кременчуччині — п’ять. Чотири полтавські ОТГ входять у двадцятку фінансово найспроможніших в Україні.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр БІЛЕНЬКИЙ. Народився 3 червня 1974 року в селищі Решетилівка Полтавської області. Закінчив Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка (спеціальність учитель історії), Національний університет імені Т. Шевченка (правознавство).
Після служби у війську працював керівником гуртків Решетилівської туристичної станції, помічником-консультантом народного депутата України, підприємцем.
Із 4 грудня 2015 року — голова Полтавської обласної ради.
Ми в Google+