Ліс — то його життя. Його і ще тисяч і тисяч лісівників, у серцях яких не змовкає музика дерев, мелодія трав, пташиного щебету. Тільки в лісі почуваєшся повноцінною людиною, яка може творити великі справи. Ліс спонукає до високих почуттів, відповідальних державних кроків, бо й саме це зелене диво створене небайдужими руками й серцями людей, які дбають про долю нинішнього і майбутніх поколінь. Як зберегти і примножити його, тим самим забезпечивши здорове довкілля? Це одне з головних завдань, яке вирішують нині в обласному управлінні лісового та мисливського господарств та його підрозділах на місцях. З нього й почалася наша розмова з Олександром Миколайовичем ДЗЮБЕНКОМ.
УК: Осінь для лісівників — завжди гаряча пора. Турбота про очищення, оздоровлення насаджень, заліснення — все це велика трудомістка робота, яка потребує знань і вмінь, справді господарського підходу. Однак, чи всі в області це розуміють та сприяють вирішенню назрілих питань?
— Тільки нинішнього року в державному лісовому фонді створено лісових культур на площі 1428 гектарів (за річного плану — 1375), із яких лісорозведення (нові ліси) — 29 гектарів. Природне поновлення відбулося на понад 200 гектарах. Загалом же цього року молоді ліси з’явилися на площі 1660 гектарів. Нещодавно перевіряли розсадники — вони у відмінному стані. Основними лісовими породами засіяно майже 15 гектарів, на п’яти з них організовано крапельне зрошування. Всі зруби після проведення необхідних підготовчих заходів в обов’язковому порядку заліснюємо. На акацієвих та вільхових зрубах проводимо сприяння природному поновленню. Нині у лісових господарствах тривають роботи з доповнення лісових культур.
Разом з тим розуміємо, що Черкащина ще тільки наближається до оптимальної лісистості, коли частка земель, укритих лісами, становитиме 16% загальної площі. Натомість вдалося досягти 15,4%. Це при тому, що за останні 60 років зусиллями лісівників площу лісів збільшено майже на 63 тисячі гектарів, а лісистість — на 3%. Намагаємося заліснити всі невдоби, зокрема яри, горби, піски. Однак резерви використано ще далеко не всі.
Для досягнення оптимальної лісистості необхідно створити нові насадження на площі 12,6 тисячі гектарів на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. За даними органів Держгеокадастру, таких земель в області налічується приблизно 16 тисяч гектарів. На жаль, не завжди своєчасно наші пропозиції підтримують райдержадміністрації та місцеві органи влади. А це означає, що своєчасну підготовку ∂рунту під посадку лісових культур відтерміновано, а то й перенесено на наступні роки. Джерелом фінансування робіт з лісорозведення можуть бути кошти екологічного податку та надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництв, які є на рахунках місцевих бюджетів. Аби залучити ці кошти і використати запропоновані площі під посадку, потрібна чіткіша координація спільних зусиль.
Гальмують та ускладнюють роботи з лісорозведення також доволі складна схема передачі земель під заліснення й висока вартість робіт із виготовлення документації щодо землеустрою, відсутність фінансування робіт зі створення нових лісів, нерозуміння важливості проблеми у сільських радах. Особливий акцент у цьому питанні робимо на тих землях, які не використовують уздовж берегів малих та середніх річок, аби захистити їх від замулювання та створити бар’єр із лісових насаджень. Лісгоспи управління мають для цього достатню площу лісових розсадників, посадковий матеріал та кваліфіковані кадри. Проте створювати ліси за рахунок коштів лісгоспів на землях, які не надані їм у користування, заборонено.
Тим часом держлісгоспи вже майже вичерпали свої резерви для закладення нових лісів — за останні п’ять років ми створили захисні лісові насадження на площі 880 гектарів, в тому числі на 29 гектарах нинішнього року. Тому пропонуємо закладати нові ліси на деградованих, малопродуктивних землях, а також на берегах малих і середніх річок, ставків. Проте на звернення управління щодо надання переліку таких земельних ділянок під заліснення отримано відповідь тільки від п’яти райдержадміністрацій. А поки це питання не вирішено, управління пропонує передати захисні лісові насадження, створені лісгоспами в попередні роки на малопродуктивних землях, до складу лісгоспів (приблизно 400 гектарів). А ще необхідно здійснити інвентаризацію земельних ділянок, що самозаліснилися поблизу лісових масивів, але лісом не вважаються. За такими насадженнями потрібно доглядати, сам по собі без охорони там ліс не виросте, а, найімовірніше, згорить від сільгосппідпалів. Таких ділянок, за попередніми підрахунками, не менше 10 тисяч гектарів.
УК: Який же вихід? Як домогтися кардинальних змін?
— Враховуючи досвід Європейського Союзу, органічною складовою всієї лісової політики має стати стимулювання підвищення лісистості окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом використання партнерських відносин між державою та суб’єктами підприємницької діяльності. Необхідно створювати сучасні форми стосунків між аграріями та державними лісогосподарськими підприємствами щодо заліснення невдоб, створення лісосмуг, а також здійснення агролісомеліоративних заходів, які сприятимуть запобіганню забруднення нітратами водних об’єктів.
Вагомим стимулом для землевласників та землекористувачів до активізації процесів агролісомеліорації має стати компенсація державою втрат доходу внаслідок заліснення малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення і відповідно до зміни цільового призначення. До того ж це сприятиме зміцненню агроландшафтів, підвищенню рівня урожайності деяких видів сільськогосподарських культур, формуванню надійного субстрату поглинання мінеральних добрив. Нарощування масштабів агролісомеліоративних заходів дасть можливість істотно знизити ризики збільшення обсягів ерозійних та дефляційних процесів на значних площах.
УК: Нині доводиться часто чути закиди в бік лісівників щодо безконтрольного вирубування дерев. Тож чи всі рубки виправдані?
— Принаймні на Черкащині всі рубки, які ми проводимо, виправдані, доцільні. Здійснюємо їх тільки відповідно до законодавства. Річний приріст використовуємо на 60—70%, тоді як у розвинених країнах використання річного приросту нині сягає 100%. Тож у нас використання лісосировинних ресурсів не виснажливе. Скільки рубаємо і чому — все це повністю відкрито для громадськості. До речі, з метою забезпечення більш конструктивної співпраці громадськості та лісівників громадську раду, яка діє при управлінні, переформатовано, розширено її склад. Створено новий дорадчий орган — робочу групу з розгляду актуальних питань лісового господарства, до якої увійшли, окрім громадськості, й лісівники середньої ланки, учасники АТО. Це сприяє конструктивному діалогу й нашій спільній ефективній та прозорій співпраці.
Нині щорічна площа суцільних зрубів в області становить 1200—1500 гектарів. Від усіх видів рубок щороку заготовляємо приблизно 500 тисяч кубометрів деревини. Її продаж відбувається на аукціонах. Намагаємося забезпечити деревним ресурсом місцевих деревообробників. Хочу зауважити: санітарні рубки для лісу вкрай необхідні. Видаляють передусім старі та хворі дерева, які вже не тільки непридатні для поліпшення екологічного становища середовища, а й небезпечні для здорових лісових насаджень. Всі лісогосподарські заходи, зокрема й рубки, що проводять в лісах підприємств, — це не примха директора чи лісничого. Всі заходи запроектовані. На кожен вид рубки видають дозвіл — лісорубний квиток.
Протягом останніх десятиріч на нашій планеті спостерігається погіршення здоров’я населення. Цьому є різні причини. А ліс — це живий організм, і він не є винятком у цій загальній картині. Причини того, що ліс усихає, гине, можуть бути різні — глобальна зміна кліматичних умов, загальний вологодефіцит унаслідок атмосферних посух і, отже, заселення стовбуровими шкідниками, хворобами. Останнім часом поширення набуло заселення крон соснових деревостанів омелою австрійською — паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення або загибелі насаджень. Загрозливою проблемою стає заселення деревостанів вершинним короїдом, який призводить до того, що деревина втрачає технічну придатність, а відтак і ринкову вартість.
На жаль, іншого способу очистити ділянки від хворого, всохлого, перестиглого лісу, окрім вирубки, немає. А своєчасність проведення таких видів рубок дає можливість отримати прибуток для лісогосподарських підприємств, а це — своєчасна сплата податків і заробітна плата працівників, оновлення матеріально-технічної бази.
УК: І все-таки, чи трапляються незаконні рубки?
— На території держлісфонду незаконні рубки — поодинокі випадки. За 9 місяців цього року по управлінню обсяг виявлених незаконних рубок становить 90,3 кубометра деревини. Зафіксовано 21 такий випадок. Лісовому господарству завдано шкоди в розмірі 464 тисячі гривень. У дванадцяти випадках завдяки діям працівників державної лісової охорони лісопорушники відшкодували збитки добровільно. Щодо шести випадків (зрубано 69 кубометрів деревини, завдано збитків на 440 тисяч гривень), то працівники лісової охорони зробили все, що від них залежало, — оперативно спрацювали, виявили та затримали зловмисників, матеріали скерували до районних відділів головного управління Національної поліції в області. На жаль, стосовно цих випадків повідомлення від поліції про направлення матеріалів до суду не надходили (!)
Якщо згадати минулий рік, то виявлено незаконних рубок загальною масою 188 кубометрів, збитки становили 615,3 тисячі гривень. Відшкодовано добровільно понад 80 тисяч гривень. Лісгоспи передали 13 справ щодо виявлених правопорушників. Від райвідділів НП до суду скеровано матеріали лише по одній справі. Тому вважаємо, що уникнення відповідальності лісопорушників за скоєні незаконні рубки сприяють їх збільшенню, а безкарність дає змогу повторювати злочинні дії.
Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ УК
Олександр ДЗЮБЕНКО. Народився 1980 року в місті Малин Житомирської області. У 1999-му закінчив Малинський лісотехнічний коледж за спеціальністю «Лісове господарство», у 2002 році — Національний аграрний університет за такою самою спеціальністю, здобувши кваліфікацію інженера лісового господарства. У 2007 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук. Працював лісничим Березівського лісництва Житомирського держлісгоспу, головним інженером державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство», Червоноармійського лісгоспу, директором дочірнього підприємства «Олевський лісгосп агропромислового комплексу», директором Малинського лісотехнічного коледжу, завідувачем сектору лісового господарства департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України. З серпня 2014 року — начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарств.
Заслужений лісівник України.
Ми в Google+