Завершився перший етап децентралізації — адміністративно-територіальна реформа: місцеві вибори2020 відбулися вже в новому форматі. Тепер в Україні 1469 територіальних громад і 136 районів.

Передача майна й фінансових повноважень громадам, утворення укрупнених районів і реорганізація структури управління ними, підготовка та ухвалення бюджетів2021 — це лише основні питання, які слід вирішувати.

Асоціація міст України — організація, готова простягнути руку допомоги місцевому самоврядуванню, інтереси якого послідовно і впевнено обстоює ось уже 28 років. Про це наша розмова з її виконавчим директором Олександром СЛОБОЖАНОМ.

— Олександре Володимировичу, оскільки завершилися місцеві вибори, оновлення нині відбувається й у регіональних відділеннях Асоціації міст України. Встигаєте за процесами на місцях?

— Перша звітновиборна конференція пройшла в Рівненському регіональному відділенні, його очолив новообраний міський голова Олександр Третяк. Естафету перейняла Волинь. Сам брав участь у роботі обох конференцій, і гадаю, зможу побувати у всіх областях. Для мене спілкування очі в очі дуже важливе. А в голів громад — членів нашої асоціації чимало запитань. Особливо з огляду на непрості процеси децентралізації, які треба завершити у стислі терміни. Приміром, ухвалити місцеві бюджети до 25 грудня, хоч є ризик, що це станеться не скрізь. Адже ми й досі про головні параметри головного кошторису держави знаємо лише з голосу, бо його не опубліковано. Хоч розміри міжбюджетних трансфертів до голів громад довели. До речі, акциз на пальне залишається у громадах, нам вдалося його обстояти у Верховній Раді.

— Вочевидь, це було непросто?

— Дуже непросто. На засідання бюджетного комітету я навіть підготував два виступи: якщо нашу пропозицію підтримають і якщо ні. Та інтрига зберігалася аж до голосування в залі. І ось бачу, як на табло висвічується 304 голоси «за» — конституційна більшість. І жоден депутат не був проти. Тобто проблеми місцевого самоврядування об’єднали народних обранців. Саме для цього наші експерти працюють і в урядових, і в парламентських комітетах, лобію­ючи інтереси громад. Зрештою, у нас немає друзів і ворогів, є лише інтереси місцевого самоврядування.

Намагаємося працювати так, щоб наші пропозиції підтримала конституційна більшість, тоді це більш ніж переконливо. Для цього ініціюємо неформальні міжфракційні об’єднання у Верховній Раді, які захищають місцеве самоврядування.

Так-от, акцизу з пального у громадах залишиться майже 8 мільярдів — удвічі більше, ніж цьогорічна підтримка місцевого самоврядування через ДФРР. Принаймні поки що. Бо уряд по­обіцяв нам збільшити цей фонд за підсумками першого кварталу.

— Як виникли місцеві акцизи?

— Перед вами їхній автор. Місцеві акцизи на пальне, алкоголь та тютюн виникли як компенсатори за втрату певного відсотка ПДФО, частину з якого забрали до держбюджету. Це гарний спосіб детінізації надходжень до місцевих бюджетів.

Ідея — з досвіду Канади. Там інтереси місцевого самоврядування обстоює федерація муніципалітетів — велика організація. У нас різноманітних об’єднань багато, і це певною мірою вигідно центральній владі, яка часто маніпулює їхньою позицією.

— А як бути тим, у кого немає заправних станцій?

— Для таких громад у держбюджеті2021 передбачено 5 мільярдів гривень дорожнього фонду. З цих коштів формуються обласні дорожні фонди. І ось тут дуже важливо, щоб обласні державні адміністрації, на рахунки яких вони надходять, розділили гроші між громадами відповідно до протяжності доріг на їхньому утриманні. Бо із 5 цьогорічних мільярдів частина повернулася до держбюджету як невикористана. Нонсенс та й годі! Так само на власний розсуд обласні держадміністрації нерідко розподіляють додаткову дотацію.

Найближчим часом укладемо угоду АМУ з виконавчою владою про правила гри на широкому полі децентралізації. Маємо сідати за круглий стіл переговорів і бачити одне в одному партнерів. За великим рахунком, на базовому рівні мають залишитися й 100% ПДФО.

Асоціація як місток між громадами й центральною владою обстоюватиме позицію. Час такий, що маємо боротися за кожну копійку. Скажімо, щоб 2021го збільшити ставку ПДФО для місцевих бюджетів із 60 до 75%, не вистачило 67 депутатських голосів. Поки що.

— Пане Слобожан, у сусідній Польщі ПДФО люди сплачують за місцем проживання, тож гміни у прямому значенні змагаються за жителів. Оскільки польську реформу місцевого самоврядування визнано найкращою в Європі, чому б і нам не запозичити цю практику?

— Мені часто ставлять таке запитання. Але для цього потрібно змінити систему горизонтального вирівнювання. Працюючи в Києві, не можу сказати бухгалтерові: ПДФО з моєї зарплати переказуйте, приміром, до бюджету рідного Ізмаїла на Одещині. Хоч усі разом маємо думати, щоб і ПДФО, й інших податків було більше. Для цього новообрані голови громад повинні стати ще й креативними інвестиційними менеджерами, які зможуть залучити кошти для створення робочих місць. А представницька і виконавча влада їм у цьому допомагатиме. Одна річ, як ПДФО надходить з економічно активного підприємства, і зовсім інша, якщо його головний платник — наприклад, відділ освіти.

2021й стане випробуванням на дієздатність для місцевого самоврядування. АМУ обстояла максимальне збереження громад, що утворилися добровільно, хоч були намагання перекроїти їх межі через постанову Верховної Ради. Тепер треба дати громадам шанс показати себе, господарюючи самостійно.

— А яка ситуація з управлінням новоутвореними районами?

— Ми послідовно обстоювали два рівні місцевого самоврядування: громада і область. Проте Верховна Рада залишила районні ради, мотивуючи тим, що вони є в Конституції України. Це політичне рішення, яке не має нічого спільного з децентралізацією. І тепер постає питання фінансування апаратів райрад. Приміром, їм передали землю під водним плесом без повноважень укладати угоди на користування ним. А ще як джерело фінансування визначили надходження від штрафів, хоч ніхто не знає, які штрафи в компетенції районної влади. Якщо вже зберегли районні ради, маємо чітко передбачити в держбюджеті джерела їх фінансування.

— Над якими головними проблемами нині працюють експерти асоціації?

— Таких чимало. Ми розробили концепцію конституційних змін, і деякі з них уже ухвалено. Наприклад, якщо міський голова має конфлікт із радою, що затягнувся, на нові вибори йдуть обоє. Найчастіше це буває, коли заважають партійні інте­реси. Ми були проти партизації місцевих виборів і заявляли про це. На жаль, тут законодавці нас не почули. Добре, що бодай дали змогу самовисунення міським головам.

Хоч кожен із депутатів і здебільшого міських голів представляє різні партії, всі разом ми єдина велика партія місцевого самоврядування. Щоб запропонувати оптимальні шляхи розв’язання проблем і обстояти їх своєю сильною позицією, повинні слухати і чути одне одного.

Приміром, уже з’явився законопроєкт, який визначає чотирирічну каденцію органів місцевого самоврядування. Це справедливо? Ні, бо Президента і народних депутатів обирають на п’ять років. Такий підхід обмежує ще й виборче право кожного з нас. Чи не так?

Хочемо добитися скасування імперативного мандата для депутатів місцевих рад. У цих питаннях нам допоможе співпраця з офіційною делегацією України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи. Хочемо максимально зберегти її склад, бо там працюють фахові представники місцевого самоврядування, як-от перша в історії України керівниця політичної групи консерваторів та реформістів у конгресі Світлана Богатирчук-Кривко. Її знов обрано депутатом Рівненської обласної ради. Нині повноваження попередньої делегації України через карантин продовжено на пів року. Для нас важлива підтримка експертів Венеційської комісії, дорадчого органу Ради Європи насамперед у питаннях конституційних змін, які пропонуємо.

Підтримуємо ініційоване Міністерством розвитку громад та територій повернення на місця архітектурно-будівельного контролю. Майже рік, як будівельна галузь залишилася без державного нагляду. Це призвело до безладу в містобудуванні, порушення прав фізичних та юридичних осіб. А на місцях не можуть вплинути на недобросовісних забудовників. Тісно пов’язане з цим питання передачі громадам усієї, а не лише сільськогосподарської, землі й повноважень нею розпоряджатися. І це теж одне з питань напрацьованої АМУ концепції конституційних змін.

2021-й стане випробуванням на дієздатність для місцевого самоврядування. Фото з сайту telemetr.me

— До речі, розкажіть про свою асоціацію. Бачу, вона активно обстоює інтереси всіх громад, а не лише міст.

— Нам уже 28 років, майже стільки, як незалежній Україні. У нас працює чотири палати — великих, середніх, малих міст та сільських і селищних громад і 15 фахових секцій. Асоціація охоплює членством 85% жителів України, зокрема в селах. Адже тепер усі територіальні громади рівні незалежно від того, вона міська чи сільська.

Ми єдина асоціація органів самоврядування, яка має право дорадчого голосу в Кабінеті Міністрів і входить до Ради європейських муніципалітетів та регіонів. Очолює асоціацію Київський міський голова Віталій Кличко.

Проблеми всіх громад України нині однакові: повноваження і ресурс для їх повноцінного виконання. Тільки масштаб різний. Тому наступного року, який, переконаний, стане роком незворотних змін у місцевому самоврядуванні, бажаю всім колегам здоров’я, мудрості, рішучості й терпіння водночас. Усе це нам дуже знадобиться.

Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр СЛОБОЖАН. Фото надав автор

ДОСЬЄ «УК»

Олександр СЛОБОЖАН.  Народився 28 лютого 1983 року в місті Ізмаїл на Одещині. З відзнакою закінчив три вищі навчальні заклади: Ізмаїльський державний гуманітарний університет за спеціальністю «історія та правознавство», Тернопільський державний економічний університет за спеціальністю «державна служба» та аспірантуру Національної академії державного управління при Президентові України за напрямом «державне управління».

Кандидат наук з державного управління.

Із квітня 2017 року — виконавчий директор Асоціації міст України.