У період весняного локдауну в Україні нотаріальні контори продовжували працювати, хоча й з певними обмеженнями, оскільки, як наголошує заступниця міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольга Оніщук, «вони відносяться до так званих об’єктів критичної інфраструктури».
Не припиняв свою діяльність і Офіс протидії рейдерству, щоправда, з певними корективами. У міністерстві зазначали, що за час карантину фіксували «кілька зухвалих рейдерських атак в державних реєстрах», яким дали відсіч.
Як планують далі організовувати роботу нотаріату, що буде з Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за яких умов Мін’юст може скасувати реєстрацію політичної партії та що треба знати власникам землі — в інтерв’ю заступниці міністра юстиції Укрінформу.
ПЕРЕВЕСТИ РОБОТУ НОТАРІУСІВ В ОНЛАЙН-ФОРМАТ АПРІОРІ НЕМОЖЛИВО
— На тлі рекомендацій МОЗ і тенденцій̆ в Україні, коли організації переходять на дистанційну роботу, чи не планується переведення певних послуг нотаріусів у режим онлайн?
— Специфіка вчинення більшості нотаріальних дій передбачає «живе» спілкування із громадянами.
Нотаріус — це правник, який не лише посвідчує права і факти з метою надання їм юридичної вірогідності, працює із документами, архівами, реєстрами, а в першу чергу, — надає юридичну і навіть психологічну допомогу людям, які до нього звертаються. При цьому він має гарантувати конфіденційність і безпеку правочину.
Нотаріус повинен перевірити необхідні документи та впевнитися, що люди, які прийшли до нього, наприклад, оформити купівлю-продаж квартири, мають на це право і роблять таку дію добровільно, без будь-якого примусу.
Перевести роботу нотаріусів в онлайн-формат апріорі неможливо. Інша справа, що діяльність українських нотаріусів можна оптимізувати за рахунок сучасних та інноваційних рішень. Одне із таких — перехід до Е-нотаріату. Цей проєкт наразі впроваджується і покликаний поліпшити якість нотаріальних дій шляхом зменшення часу на їх вчинення та максимального захисту нотаріального документу від підробки.
Масштабна цифровізація нотаріальної діяльності передбачає зменшення кількості документів, які особа має подавати для вчинення нотаріальної дії, відмову від ведення паперових книг обліку діяльності нотаріуса, автоматизацію низки процесів у діяльності нотаріусів, ведення нотаріального архіву в електронній формі тощо.
Маю надію, що перший етап «пілоту» з електронним робочим місцем нотаріуса нам вдасться запустити вже до кінця цього року.
— Чи будуть дорожчати послуги, які надають нотаріуси?
— Плата за вчинення нотаріальних дій у державних конторах формується із низки обов’язкових платежів, які регулюються державою, зокрема, з державного мита, плати за спеціальний бланк нотаріального документа та користування єдиними та державними реєстрами.
А приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою.
На мою думку, передумов для суттєвого збільшення плати за такі послуги немає. Більше того, Мін’юст спільно з професійною нотаріальною спільнотою наразі розробляє комплекс заходів, які гарантуватимуть доступність базових нотаріальних дій для соціально незахищених верств населення. Адже можливість звернутися до нотаріуса має бути в кожного громадянина, незалежно від рівня його доходу і місця проживання!
Також ми плануємо суттєво розширити повноваження нотаріусів, скажімо, надати їм право реєструвати шлюби, розлучення, забезпечувати докази тощо.
— Зважаючи на нові виклики у зв’язку з пандемією коронавірусу, чи не плануєте розширювати перелік послуг онлайн? Читачі, зокрема, цікавляться можливістю одружитися онлайн, чи розлучитися.
— Цифровізація адміністративних послуг, не потрібно їх ототожнювати із нотаріальними діями, бо це різні речі, — один із ключових пріоритетів держави сьогодні. Ми не просто діджіталізуємо послуги, ми переосмислюємо філософію їх надання — створюємо зрозумілі й зручні опції для громадян і бізнес-спільноти, скористатися якими можна за допомогою комп’ютера чи іншого гаджета.
Скажімо, онлайн-послуги з реєстрації бізнесу в Україні одні із найшвидших у світі. Крім того зараз громадяни мають можливість, не відвідуючи відповідні відділи, подати документи з питань державної реєстрації актів цивільного стану та отримати консультації через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
Що стосується ідей онлайн-одруження чи розлучення, то їх реалізація, вочевидь, містить більше ризиків, ніж переваг. Шлюб — це надважлива подія в житті кожної людини, це таїнство, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а встановити взаємність намірів на створення родини можна лише у присутності майбутньої подружньої пари.
Думаю, ніхто б не хотів опинитися на місці героя народного прислів’я — «оженили, мене не спитавши».
СЬОГОДНІ НЕМАЄ ПІДСТАВИ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПАРТІЇ З ФОРМУЛЮВАННЯМ «АНТИУКРАЇНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ»
— На початку року в Міністерстві юстиції оприлюднили список 48 партій, щодо яких подано заяви до суду про анулювання реєстрації свідоцтв у зв’язку з недотриманням вимог законодавства. На якій стадії розгляд цих заяв? Чи подавалися нові?
— Загалом за останній рік Мін’юст скерував до суду позовні заяви про анулювання свідоцтв 50 політичним партіям, які не висували своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів протягом 10 років. Щодо кожної такої позовної заяви було відкрито судове провадження.
Наразі 10 адміністративних позовів Мін’юсту були задоволені, в задоволенні ще двох відмовлено, у зв’язку з чим міністерство звернулося до суду апеляційної інстанції.
— А як часто відбувається переіменування партій і скільки наразі в Україні зареєстровано політичних партій?
— В Україні зараз зареєстровано 361 політичну партію. Зміна найменування політичної партії — досить затребувана, але не найпопулярніша опція. Законами України «Про політичні партії в Україні» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» передбачено порядок внесення змін до відомостей про політичні партії, який не містить заборон щодо зміни найменування та обмежень щодо кількості та періодичності внесення таких коригувань.
Тож за потреби політичні сили вносять відповідні зміни до своїх найменувань.
— У серпні Громадська рада при Міністерстві юстиції України розглянула звернення політичних сил і громадських організацій про заборону діяльності в Україні партій «Опозиційна платформа — За життя» та «Партії Шарія» і рекомендувала Мін’юсту почати юридичний процес та заборонити діяльність цих партій. Чи достатньо міністерству цього звернення для запуску юридичного процесу? Які мають бути підстави для початку процесу щодо заборони певної політичної партії в Україні?
— На відміну від механізму виявлення «фантомних» партій, факт відсутності проявів політичної активності протягом десяти років у діяльності яких ми можемо встановити самостійно та ініціювати питання про анулювання їм реєстраційного свідоцтва перед судом, у випадку вказаного звернення від Громадської ради при Міністерстві юстиції України ситуація складніша.
Виявлення і фіксування порушень вимог статей 36, 37 Конституції України та статті 5 Закону «Про політичні партії в Україні» в діяльності політичних партій має здійснюватися органами досудового розслідування.
Для збору доказової бази на підтвердження фактів таких порушень Мін’юст не має ані відповідних слідчих функцій, ані законодавчих інструментів, ані технічної можливості — всього того, що є в арсеналі відповідних правоохоронних органів.
Якщо від останніх ми отримаємо інформацію про виявлені у діяльності вказаних двох політичних сил ознаки порушень, які є підставами для їх заборони, Міністерство юстиції звернеться до суду із відповідним адміністративним позовом.
— За яких підстав Міністерство юстиції може відмовити у реєстрації політичної партії в Україні, скасувати її? І чи є серед цих підстав ведення партією антиукраїнської діяльності?
— Загальні приписи щодо відмови у державній реєстрації юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань, зокрема і політичних партій, містяться у статті 28 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», тоді як підстави для анулювання свідоцтва та заборони політичних партій визначені у низці положень Закону України «Про політичні партії в Україні».
Мін’юст має право звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва у трьох випадках. Перше — коли політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації не забезпечила утворення та реєстрацію в порядку, встановленому законом, своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим. Друге — коли було виявлено протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірні відомості у поданих на реєстрацію документах, і третє — невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років.
Також політична партія може бути заборонена за адміністративним позовом Мін’юсту в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України та іншими законами держави.
Йдеться, зокрема, про статтю 37 Конституції, у якій визначено, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються.
Схожі обмеження містяться і у статті 5 Закону «Про політичні партії в Україні», в якій окремо конкретизується, що утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.
Для анулювання реєстраційного свідоцтва чи заборони політичної партії підстави із формулюванням «антиукраїнська діяльність» сьогодні немає.
— Чи не плануєте удосконалити українське законодавство, щоб визначити чіткі критерії щодо терміну «антиукраїнська діяльність», аби можна було оперувати ним в судових спорах?
— У цьому питанні, як на мене, немає особливої термінологічної проблеми. Адже існуючих законодавчих обмежень щодо утворення і діяльності політичних партій, прописаних як у профільному законі, так і в Конституції, цілком достатньо.
Крім того, більшість приписів тієї таки статті 37 Конституції України можуть підпадати під поняття «антиукраїнська діяльність».
На мій погляд, передбачити у законодавстві норму, присвячену всім можливим проявам антиукраїнської діяльності для політичних партій, яка б не стала абстрактною чи казуїстичною новелою, досить складно. І чи потрібно взагалі це робити, адже і сьогодні в арсеналі судової влади, правоохоронної системи і Міністерства юстиції є достатньо відповідних законодавчих інструментів.
БІЛЬШІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ, ЯКІ ОТРИМУЄ ОФІС ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ, СТОСУЄТЬСЯ ОСКАРЖЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ ЩОДО НЕРУХОМОГО МАЙНА
— В одному з інтерв’ю ви сказали, що ваша мета — ліквідувати так звану Антирейдерську колегію, бо вона стане непотрібною. Наскільки близькі наразі до цієї мети?
— Більш як рік тому, коли наша команда прийшла працювати до Міністерства юстиції, ми дійсно говорили про наше головне прагнення — максимально наблизити сферу державної реєстрації до ідеалу, аби у діяльності Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації не було необхідності.
Ми відверто заявляли про те, що не тримаємося за посади, не виборюємо збереження функцій адміністративного оскарження реєстраційних дій, адже розуміємо, що за своєю правовою природою цей механізм є тимчасовим.
За цей рік у антирейдерському напрямі нам багато вдалося зробити. Ми ліквідували головну передумову рейдерства в реєстрах — припинили діяльність так званих акредитованих суб’єктів, комунальних підприємств, які допускали найбільшу кількість реєстраційних порушень.
Ми повністю перезавантажили процедуру адміністративного оскарження реєстраційних дій: не лише змінили назву — Колегія замість Комісії, оновили її персональний склад, але й удосконалили порядок і підходи до адміністративного оскарження реєстраційних дій, викорінивши формальний принцип розгляду скарг, коли, скажімо, через неналежне засвідчення копій документів, суб’єкти звернення були позбавлені можливості захистити свої майнові права та інтереси в Міністерстві юстиції.
Водночас, ми посилили безпеку даних реєстрів і удосконалили їх роботу, а також спільно із народними депутатами України розробили нові інструменти для протидії «реєстраційному» рейдерству: відповідна законодавча ініціатива наразі перебуває на розгляді парламенту.
Чи можемо ми говорити, що сфера державної реєстрації стала ідеальною? Вочевидь, ні, адже нам ще є над чим працювати, що вдосконалювати, і до чого прагнути!
Кілька тижнів тому уряд підтримав розроблений Мін’юстом законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Цією законодавчою ініціативою серед іншого пропонується з 1 січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації.
Відтак горизонт реалізації ідеї про припинення діяльності Колегії вже визначений. Інша справа, що, ліквідуючи процедуру адміністративного оскарження реєстраційних дій, ми маємо подбати про забезпечення ефективного і оперативного захисту майнових прав. Адже в умовах значного навантаження і кадрового дефіциту судовій системі України буде складно забезпечити швидкий розгляд таких реєстраційних справ.
Тож маємо ще час поміркувати над тим, як забезпечити плавний, органічний перехід на виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів.
— Яка нині завантаженість у роботі Офісу протидії рейдерству? Що найчастіше стає предметом скарг?
— Протягом 9 місяців поточного року ми отримали 3133 скарги: 2515 щодо нерухомості і 618 — стосовно бізнесу. Тобто у майже 80% випадків ішлося про оскарження реєстраційних дій, проведених щодо нерухомого майна, і тільки кожен п’ятий реєстраційний кейс стосувався державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Загалом за три квартали цього року Колегія розглянула 2127 скарг: 1682 — щодо нерухомості, 445 — стосовно бізнесу. У 898 випадках скарги задоволені, а у 1229 кейсах — відмовлено в задоволенні по суті.
При цьому не було жодного випадку, коли б скарга не допускалася до розгляду з формальних міркувань.
З огляду на динаміку надходження скарг і їх розгляду, можна сміливо стверджувати, що кількість випадків очевидного рейдерства в державних та єдиних реєстрах суттєво зменшилась, завдяки ліквідації головних шпарин, які існували раніше.
— У зв’язку з земельною реформою, який відсоток скарг стосується земельних питань? На які прогалини у законодавстві варто звернути увагу законодавчому органу, щоб їх усунути?
— В основному масиві звернень, які надходять на розгляд Офісу протидії рейдерству Мін’юсту, йдеться про оскарження реєстраційних дій чи рішень державних реєстраторів, проведених щодо нерухомого майна, зокрема і земельних ділянок. Цьому є цілком логічне пояснення: Україна велика за площею країна і на її території знаходиться дуже багато об’єктів нерухомого майна, серед яких і земельні ділянки.
Я вже наголошувала на тому, що основні шпарини для «реєстраційного» рейдерства, зокрема, і законодавчі, нам вдалося ліквідувати. Наразі головна проблема у сфері державної реєстрації нерухомості — це підробка документів. Вирішити її нам вдасться, коли всі відомості про речові права будуть оцифровані — перенесені із паперової форми в електронну. Це дозволить повністю унеможливити фактор людського впливу.
— Скільки кримінальних проваджень відкрито у зв’язку з рішеннями «антирейдерської» колегії?
— Це питання варто адресувати відповідним правоохоронним органам. Слід розуміти, що навіть у випадку скасування реєстраційної дії чи рішення державного реєстратора за результатами розгляду скарги в Офісі протидії рейдерству, не завжди є підстави говорити про наявність у діях відповідних суб’єктів ознак кримінального правопорушення.
У переважній більшості розглянутих нами кейсів йдеться про порушення профільного законодавства чи порядку проведення державної реєстрації, які не можна трактувати як кримінальні правопорушення.
Водночас у нас є законодавчий інструментарій для реагування: якщо за результатами розгляду скарги було виявлено прийняття державними реєстраторами рішень з порушенням законодавства, що призводить до порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Мін’юст має вжити заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів.
Цей механізм ми вже неодноразово застосовували, адже у питанні протидії рейдерству, коли йдеться про зухвалі спроби захоплення майна чи бізнесу, координація дій і злагоджена співпраця міністерств юстиції і внутрішніх справ надзвичайно важлива.
ВЛАСНИКАМ ЗЕМЛІ ВАРТО ПОТУРБУВАТИСЯ ПРО НАЛЕЖНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩОБ ЗАХИСТИТИСЯ ВІД НЕЧЕСНИХ «ДІЛКІВ»
— Перший заступник міністра юстиції Євгеній Горовець у інтерв’ю Укрінформу розповів, що перед відкриттям ринку землі в Україні необхідно було виконати «домашню роботу», зокрема, навести лад у реєстрах. Закон про ринок землі ухвалено, а чи виконане це завдання?
— Кібербезпека — дійсно наріжний камінь сфери державної реєстрації. Мін'юст реалізував низку заходів із посилення безпеки даних реєстрів, зокрема на початку літа прийнято рішення про обов’язкове підключення державних реєстраторів до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРП). Такий крок повністю унеможливив будь-які несанкціоновані втручання в роботу цього реєстру.
Нещодавно аналогічний механізм додаткової ідентифікації з’явився і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР).
До слова, ще в серпні 2020 року Мін’юст спільно з фахівцями ДП «Національні інформаційні системи» розпочали довгоочікуване оновлення цього реєстру. У ЄДР передбачено низку нових опцій та антирейдерських запобіжників.
Якщо говорити про скасування в Україні з 1 липня 2021 року заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності, то ми сподіваємося, що це стане потужним імпульсом для розвитку української аграрної галузі й залучення інвестицій, але аж ніяк не активізації «реєстраційного» рейдерства.
Ще є над чим працювати. Скажімо, потрібно забезпечити повне перенесення із Державного реєстру земель у Державний земельний кадастр (ДЗК) відомостей про земельні ділянки, що перебувають у приватній власності або у користуванні фізичних та юридичних осіб.
Задля спрощення процедур оформлення правочинів щодо земельних ділянок потрібно надати нотаріусам можливість самостійного формувати витяг із ДЗК. Також — запровадити обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів оренди земельної ділянки, як додаткової гарантії законності договору і дієвого запобіжника від шахрайських дій.
— Хто відстежує зміни в Державному реєстрі земель, які можуть свідчити про незаконну перереєстрацію земельних ділянок?
— Державний реєстр земель — це складова частина Державного земельного кадастру, ведення та адміністрування якого забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а не Міністерством юстиції.
Проте, по суті, ваше питання якраз за адресою, адже саме Мін’юст може скасувати незаконну реєстраційну дію щодо земельної ділянки, яка була проведена у ДРП, за наслідками розгляду відповідної скарги, поданої особою, яка вважає, що її права було порушено відповідною дією чи рішенням державного реєстратора.
Міністерство юстиції уповноважене здійснювати контроль у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у ДРП, з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав.
За результатами такого моніторингу Мін’юст може провести перевірку держреєстратора, і в разі виявлення факту прийняття ним рішення з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних або юридичних осіб, вжити заходів. Наприклад, тимчасово заблокувати чи анулювати доступ реєстратора до ДРП, і негайного повідомити про це відповідні правоохоронні органи, а також заінтересованих осіб.
— Що порадите громадянам, аби захистити свою землю від нечесних «ділків»?
— Раджу всім власникам землі потурбуватися про належне оформлення документів, що посвідчують право власності, присвоєння кадастрового номеру ділянці і внесення відповідних відомостей до ДРП. Якщо речове право зафіксовано лише на паперових носіях, наприклад, на руках є державний акт на землю старого зразка і коректні відомості про земельні володіння досі не відображені у ДЗК, варто спершу подбати про присвоєння ділянці кадастрового номеру, а потім — про офіціалізацію статусу власника землі у ДРП.
Хочу одразу заспокоїти читачів: так звані державні акти на землю старого зразка є дійсними, тобто держава їх визнає! Проте сьогодні головною умовою для проведення будь-яких юридичних операцій із землею є присвоєння їй кадастрового номеру, а запорукою захисту майна від шахрайських оборудок — оцифрування відповідних відомостей: внесення їх до ДРП. Це, так би мовити, базові правила майнової гігієни, яких обов’язково потрібно дотримуватися.
Юлія ГАЙДІНА,
Київ, Укрінформ
Ми в Google+