Якось в одному із сіл прифронтового Приазов’я побував у школі, де місцевим учням саме видавали стипендії від благодійної організації «Фонд Бумбураса». І треба було чути дітей і дорослих, які з величезною вдячністю розповідали про цю і ще багато інших добрих справ грецького бізнесмена. Адже він, свідчать місцеві люди, активно розв’язує важливі соціальні проблеми найбільш вразливих верств населення на лінії зіткнення, надає кошти на навчання, відпочинок і оздоровлення тутешніх дітей із малозабезпечених сімей, підтримує вивчення грецької мови у школах та університетах, займається будівництвом та реставрацією пам’яток історії й культури, а ще допомагає фінансами, ліками й медичним обладнанням військовим медичним закладам. Ця допомога дуже важлива нині, оскільки її потребують чимало жителів потерпілого від війни Донбасу. Із цього й почалося спілкування з Пантелеймоном БУМБУРАСОМ.   

Грецький бізнесмен і меценат Пантелеймон БУМБУРАС. Фото надане автором

— Пантелеймоне Васильовичу, пригадайте, будь ласка, свої найперші враження від перебування на лінії розмежування на Донбасі, точніше, у селах Приазов’я з компактним проживанням греків.

— Головне, що я тоді побачив і негайно зробив однозначний висновок: саме там люди потребують допомоги, а також особливої уваги до їхніх проблем. Як правило, ті, хто живе у мирі й злагоді, намагаються нечасто згадувати про проблеми інших, про те, що десь тривають бойові дії. Але цього не можна допускати, бо якщо не допомагатимемо людям, які опинилися в біді, то ця біда прийде і до нас.

— Ви нерідко називаєте Україну, де мешкаєте вже 20 років, другою Батьківщиною, а за останні два роки переконливо довели це конкретною і дуже потрібною справою. Ідеться про вашу безкорисливу допомогу людям із Приазов’я, потерпілим внаслідок неоголошеної гібридної війни. Якщо не секрет: тоді, у 2014-му, це була особиста ініціатива чи реакція на відповідні звернення до вас?

— Насамперед це була конкретна відповідь на ту величезну проблему, яку тоді побачив. Те, що повинен був зробити, — надати посильну допомогу, бо люди опинилися в жахливому становищі. І ще добре розумів і розумію: держава, навіть якби бажала, не має змоги допомогти всім у цей складний для країни час. Тому і я, і кожен із нас повинен допомагати хто чим може. Хтось може зробити більше, хтось менше, але головне — щось робити.

— Розкажіть докладніше про гуманітарний проект — започатковану вами спеціальну освітню програму для місцевих школярів і студентів.

— Дотримуюсь думки, що, якщо хочемо мати у майбутньому сильну і згуртовану країну, повинні інвестувати в нашу молодь, тобто маємо вкладати гроші в освітні проекти. Саме тому величезна частина наданої мною допомоги спрямована на дітей, на школи й університети. Протягом 2016 року діяла започаткована мною програма допомоги дітям, які перебувають у прифронтовій зоні на лінії розмежування. Наприклад, 100 дітей із зони бойових дій щомісяця отримували фінансову допомогу. Із нинішнього року буде реалізовано нові програми допомоги навчальним закладом, розташованим на лінії вогню.

Попередньо ми проаналізували всі потреби шкіл у грецьких селах, починаючи із проблем з покрівлею чи опаленням і закінчуючи організацією шкільного харчування та наявністю медикаментів. Намагатимемося допомогти школам у розв’язанні всіх цих та інших нагальних проблем, щоб хоч якось полегшити умови навчання дітей, які  щодня на власні очі бачать жахи війни. І нова програма діятиме принаймні до кінця цього навчального року.

Беремося всіляко підтримувати місцеву талановиту студентську молодь. Зокрема, 25 студентів Маріупольського державного університету протягом цього навчального року отримуватимуть стипендії фонду, які покривають витрати на оплату контракту за навчання. Серед цих людей насамперед відмінники і громадські активісти, а також студенти із соціально незахищених категорій, зокрема тимчасові переселенці. Практика надання таких стипендій триватиме і в наступному навчальному році. Також фонд сприятиме організації стажування у відповідних навчальних закладах Греції для кращих студентів Маріупольського державного університету. А влітку 15 студентів поїдуть на відпочинок до Греції. І це тільки початок нашої спільної роботи.

— У якій стадії перебуває реалізація цікавого й перспективного проекту за вашої участі — створення у Маріуполі Грецької площі?

— Пишаюся цим проектом, оскільки місто Маріуполь колись заснували греки, а нині тут живуть понад 100 тисяч представників цієї національності. Отож вважаю, що тут обов’язково має бути Грецька площа. Триває робота над створенням проектної документації, а приблизно через місяць весь пакет документів буде представлено на розгляд керівників місцевої влади. Думаю, робота почнеться вже навесні.

— Свого часу за допомогу, зокрема передачу значної партії медикаментів для шпиталю Збройних сил України, вам вручили почесну медаль цього відомства. А яка з нагород чи подяк людей, яким багато допомагаєте у Приазов’ї й за його межами, вам найдорожча і найбільш пам’ятна?

— Кожна нагорода має неповторну цінність. Кожне «дякую», яке тобі кажуть люди, — це стимул для нових звершень, те, що змушує тебе продовжувати роботу, спонукає допомагати ще більше. Крім того, що можу дати сам, намагаюся привертати до благодійності інших людей, які також мають змогу допомагати тим, хто потребує. Це найголовніша моя мета. Хочу знайти інвесторів у Греції та інших європейських країнах і привезти їх в Україну. Прагну переконати потенційних партнерів у тому, що Україна — це гарна і сприятлива для інвестицій країна.

Із повагою ставлюся до всіх нагород чи подяк ще й тому, бо вони зайвий раз свідчать, що перебуваю на правильному шляху до здійснення своїх мрій і мети.

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»     

ДОСЬЄ «УК»

Пантелеймон БУМБУРАС. Народився 1955 року на острові Лемнос в Егейському морі. З 1970-го родина жила в Афінах, де працював робітником і закінчив Вищу технічну школу, здобувши фах електрика. У 1981 році заснував власну компанію, що виконувала електромонтажні роботи.

Із 1997-го живе і працює в Україні — очолює будівельну фірму «Гефест» із головним офісом в Одесі.

2014-го ініціював створення Асоціації грецьких підприємців і підприємств в Україні, а наступного року став її президентом. У 2016 році заснував благодійну організацію «Фонд Бумбураса».

Нагороджений Почесною медаллю Міністерства оборони України за неодноразову фінансову та іншу допомогу військовим госпіталям.