Загалом ідеться про шість документів, розроблених Кабінетом Міністрів із залученням до цього процесу європейських правознавців. Ці законопроекти парламентарії почали розглядати опівдні. Майже три години дискусій та суперечок усе-таки знайшли відображення в позитивних голосах на моніторі системи «Рада». Чому народні обранці нещадно критикували прописні норми Європи та голосували «за»? А тому, що Голова Верховної Ради Володимир Гройсман допоміг присутнім досягти консенсусу і до розгляду цих документів у другому читанні пообіцяв створити спільну з урядом та представниками коаліційних сил робочу моніторингову групу.
Фахівці підкорегують гострі кути, ще раз порадяться з експертами від міжнародних організацій і винесуть на голосування прийнятні як для України, так і для Європи стандарти щодо різних сфер життя. Принаймні на це розраховують урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Можливо, найбільше цього бажають прихильники європейського курсу країни, які не мають дипломатичних паспортів і бажають безперешкодно виїжджати до 28 країн-членів ЄС.
Моніторингова місія цієї міжнародної структури оцінюватиме готовність нашої держави до отримання безвізового режиму в листопаді—грудні. Яким буде її вердикт щодо виконання Україною плану дій, поки що однозначно стверджувати не можна. Нинішнє голосування довело: найважливіший передфінальний крок парламентарії зробили, хоч і з великим скрипом.
Жорсткі європейські норми…
Ідеться про проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» (№2540а). За нього віддали голоси 232 парламентарії. За словами міністра юстиції Павла Петренка, цей документ повністю відповідає кращим європейським практикам: встановлює нові механізми для антикорупційних органів зі спеціальної конфіскації майна будь-якої особи, котру підозрюють чи звинувачують у злочині, спрощує порядок арешту такого майна. До слова, лише за останні два місяці понад 500 державних посадовців було притягнуто до відповідальності за корупційні порушення.
Проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (№2541а) за основу ухвалили завдяки 229 голосам. Він поширюється виключно на арешти майна за скоєння таких злочинів, як сепаратистська діяльність чи посягання на територіальну цілісність держави. Павло Петренко заявив присутнім, що їм слід визнати одне: європейське законодавство у частині боротьби з корупцією вкрай жорстке. За його словами, документ — механізм захисту судового права власності.
Проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування» (№2542а) підтримали 256 народних обранців. Цей технічний документ звужує повноваження СБУ, розширює слідчу компетенцію правоохоронних органів і чітко розподіляє підслідності справ між ними.
За проект закону «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3040) віддали голоси 237 парламентаріїв.
А ось проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в межах виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№3041) 227 народних обранців направили на повторне перше читання. На проект закону «Про зовнішню трудову міграцію» (№2330а) народним депутатам двічі не вистачило голосів, попри ексцентричну доповідь-презентацію міністра соціальної політики Павла Розенка. Долю цього документа вирішуватимуть найближчим часом.
Міністр пояснив, що інтеграцію українського ринку праці має бути нарешті визнано законодавчо на державному рівні. Йдеться про таку категорію громадян, як трудові мігранти. Нині від 3,5 мільйона до 5 мільйонів українців працюють за кордоном, але їхні майнові та соціальні права держава не захищає.
…не можливі без технічних критеріїв
У ході палкої дискусії Арсеній Яценюк брав слово тричі. Ще перед стартом обговорення документів він нагадав про такі досягнення на шляху лібералізації візового режиму для українців, як видача біометричних паспортів (цього року — 660 тисяч), підключення до системи Інтерполу (тепер 39 пунктів пропуску на кордоні мають безпосередній зв’язок із нею).
Він укотре розповів, що закони щодо боротьби з корупцією розробляли уряд і народні депутати за участі і з урахуванням безпосередніх рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку і Європейського Союзу.
Без них безвізовий режим отримати неможливо. Прем’єр не впевнений, що всі політичні сили у ЄС виступлять за впровадження безвізового режиму для України з огляду на ситуацію з мігрантами. Саме тому попросив народних депутатів допомогти країні виконати всі технічні критерії, а українцям — відчути себе частиною Європейського Союзу і великої об’єднаної Європи.
Ми в Google+