Якщо людина знає, чого хоче, а мотиви її діяльності збігаються з потребами суспільства, вона знайде однодумців. Мета ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України Івана Грищенка чітка: готувати кадри завтрашнього дня, які зможуть не лише виконувати обов’язки найманих працівників, а й самостійно вести справу, генерувати ідеї й бути щасливими в роботі.

Звичайно, для цього мало теоретичних знань. Потрібні відповідні навички. Здобути їх можна за умови переплавлення теорії у практику. Можливості для цього останніми роками звузилися, оскільки економіка держави в некращому стані. Тим часом майже всі роботодавці хочуть, щоб молодий спеціаліст був із досвідом роботи. Отож його має забезпечувати університет, і в КНУТД роблять це.

Університет проводить міжнародний форум

Так стверджують працівники легкої промисловості, для якої університет розробляє інноваційні технології й готує спеціалістів, здатних їх упроваджувати. Звернули увагу на здобутки університету й міжнародні експерти, які внесли КНУТД до ТОП-100 найкращих дизайнерських шкіл світу.

Чи не першим в Україні вигоди від співпраці бізнесу з університетом відчув президент Української асоціації хутровиків Ігор Зварич. Асоціація довірила науковцям зробити прогноз її розвитку. Працю «Хутровий ринок України» схвалила вчена рада університету, а Українська асоціація хутровиків узяла за орієнтир.

Кожний план, звісно, передбачає конкретні кроки його здійснення. Університет і асоціація йдуть цим шляхом разом. Одна зі складових роботи — стимулювання ініціативи молоді. Для цього три роки тому Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну за підтримки Міжнародної хутрової федерації провели у КНУТД Міжнародний форум хутра. На ньому було поставлено завдання розробляти перспективні моделі одягу з хутра на основі практичної підготовки студентів і просувати їх на ринок. Один із шляхів цього — участь у міжнародних конкурсах.

За ці роки студенти КНУТД були серед переможців не на одному з них, виборювали право стажуватися в найкращих дизайнерів виробів з хутра. Як вдалося так швидко заявити про себе на світовій арені? Про це йшлося на III Міжнародному форумі з хутра, який нещодавно відбувся в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Учасники форуму на виставці хутрових матеріалів та виробів

Фото надані автором

Лабораторія щастя

Розпочався він не традиційною доповіддю, а відкриттям в університеті лабораторії дизайну хутра. Левову частку внесла в її оснащення Українська асоціація хутровиків. А щоб було на чому вчитися і з чого виготовляти конкурсні моделі, представники Копенгагенського аукціону хутра подарували університету 70 шкурок найвищого ґатунку.

— Почуваюся іменинником, — сказав завідувач кафедри Сергій Березненко. — Адже тепер маємо все необхідне, щоб студенти могли набувати навички.

Цій меті слугує практика студентів на підприємствах асоціації хутровиків. Ті з них, хто зарекомендував себе найкраще, коштом асоціації продовжують стажування за кордоном.

Представниця Туреччини Айфер Гюмрюк, яка займається хутровим бізнесом і вже два роки приймає українських студентів на практику, була в захваті від лабораторії й пообіцяла їй підтримку всім необхідним.

Крім неї, в роботі форуму брали участь представники й інших держав. Звідки така зацікавленість?

Економіка краси

Хутрова галузь України об’єднує понад 200 підприємств. Україна має повний цикл виробництва: від розведення хутрових звірів до перероблення й реалізації готових виробів. Галузь конкурентоспроможна на світовому ринку. Частка України у світовому експорті хутра становить понад 32 мільйони доларів США, а хутрової сировини — 23 мільйони доларів. Експерти вважають, що щорічний роздрібний оборот з реалізації хутра та виробів з нього в нашій державі становить близько 400 мільйонів доларів. Але виробничі потужності використовують лише на 10—30 відсотків.

На форумі наводили дані розвитку галузі в інших країнах. Найбільше виробляють хутра в Європі Данія, Голландія і Фінляндія. Данія розводить приблизно 50 відсотків норки в Європі. У цій країні хутрова галузь забезпечує майже 40 відсотків надходжень до бюджету. У світі проводять понад 150 аукціонів. Серед найбільших — у Копенгагені, який підтримує українську творчу молодь.

Важливо й інше. Студенти, які були учасниками й переможцями конкурсів і практик на попередніх форумах, на останньому вже виступали як представники відомих компаній і організатори молодіжної гілки Міжнародної хутрової федерації. Найкращий молодий дизайнер 2016 року за визначенням Міжнародної хутрової федерації Діана Агаян уже ділилася не студентським досвідом, а розповідала про залучення молоді до участі в міжнародних конкурсах.

— Наші студенти талановиті, — сказала вона. — Не буває жодного міжнародного конкурсу, де представники КНУТД не посідали б призових місць. Але це не підстава для заспокоєння. Можемо більше, тільки треба цього хотіти. Успіх — наш орієнтир. Студент, який дбає про своє майбутнє, має рухатися до найвищої мети. Діана Агаян пройшла цей шлях. Тепер допомагає іншим. Її підтримували Київський національний університет технологій та дизайну й Українська асоціація хутровиків. Злившись в одну ріку, ім’я якій турбота про майбутнє держави, вони виводять на широкий шлях творчу молодь. З відкриттям нової лабораторії у студентів з’явилися кращі умови для розкриття талантів і здібностей.

Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»

АВТОРИТЕТНО

«На вістрі прогресу»

Іван ГРИЩЕНКО,
ректор Київського національного університету
технологій та дизайну,
лауреат державної премії в галузі науки і техніки,
академік НАПН України:

— Освітня діяльність — вид економічної. Тобто це складові єдиного процесу. І ми, працівники та студенти університету, щиро вдячні Українській асоціації хутровиків не лише за розуміння важливості освіти в її роботі, а й за зусилля, яких вона докладає для підготовки студентів.

В освітньому процесі асоціація виконує фундаментальну роль: подбала про обладнання лабораторії, надає студентам оплачувані місця для виробничої практики, направляє найкращих на стажування за кордон, сприяє виготовленню робіт для міжнародних конкурсів. І в підсумку забезпечує випускників роботою.

Чи для нас вона це робить? Звичайно, але то не затрати, а вкладення у майбутнє галузі.

Чи для себе це вона робить? Так. Але якщо подивитися на проблему ширше — то для піднесення економіки та іміджу держави. Адже на аукціонах і міжнародних конкурсах молодь представляє не просто Україну, а її потенціал. А він такий, що експерти, які оцінюють роботи на міжнародному конкурсі молодих дизайнерів «Печерські каштани», стверджують: випускники здатні стати законодавцями моди в Європі.

Лабораторія, яку відкрили, цьому теж сприятиме. Як і ІІІ Міжнародний форум з хутра, що пройшов в університеті. Ми пишаємося, що хутровики всього світу охоче їдуть до нас ділитися досвідом, оцінувати роботи молоді, якій сприятимуть у становленні добрим до нас ставленням.

Увага й повага самі не прийшли. Усе це зароблено копіткою і системною роботою у співдружності з виробничниками. Разом ми націлені на успіх і спрямовуємо студентів досягати його.

Форум завершено. Але в мене перед очима очі студентів, яким демонстрували роботи старшокурсників — переможців міжнародних конкурсів. Вони побачили взірець.

У лабораторії є все необхідне для творчої праці. Справа тепер за продовженням роботи. Форум на це націлив студентів, викладачів і виробничників. Тож не лише підбито підсумки, а визначено перспективу руху вперед.

«Університет — наш локомотив»

Ігор ЗВАРИЧ,
президент Української асоціації хутровиків,
народний депутат України,
Почесний доктор Київського національного
університету технологій та дизайну:

— Останніми роками в нашій державі тільки й чути: «Те і те не так!» Правильно, маємо багато прорахунків. Тож усі разом робімо, щоб було так! Вказівок і розпоряджень для цього чекати не треба. Правду ж кажуть: хто хоче працювати, шукає спосіб для цього, хто не хоче — причину своєї бездіяльності.

Що привернуло нашу увагу до Київського національного університету технологій та дизайну? Професіоналізм. Його ректорові — академікові Іванові Грищенку вдалося спрямувати колектив на підготовку кадрів для роботи в сучасних умовах.

Якщо так, то люди мають знання, розуміння сучасних процесів, уміють аналізувати і прогнозувати. То кому ж, як не їм, було доручати розроблення концепції наукового розвитку? Ми відчули, що фрагментарної роботи не досить — виробничникам потрібен постійний науковий супровід і поповнення лав кадрами, здатними впроваджувати інновації.

Зрозуміло, що на самому ентузіазмі університет із завданнями не впорається, адже матеріально-технічна база застаріла, а держава не здатна її оновлювати. Тож без перебільшення вважаємо університет своїм науковим підрозділом і чим можемо допомагаємо.

Міжнародні форуми з хутра — наше спільне надбання. Ідеться на них не лише про надбання і плани. Без перебільшення, це світова рада професіоналів найвищого ґатунку, які дбають про майбутнє галузі. Представники Англії, Туреччини, Данії, Білорусі й багатьох країн побували в нас. Усі вони запрошують українських студентів до себе. Тож ідеться про спілкування людей, закоханих у професію. І ви б бачили захоплення і вдячність студентів КНУТД, які нещодавно брали участь у міжнародному конкурсі у Мінську. Раділи не лише відзнакам — увазі й повазі білорусів до нашої дизайнерської школи. І коли білоруська делегація приїхала до нас на ІІІ Міжнародний форум, звісно, ми поділилися всім, що напрацювали.

Хутрова галузь особлива. Нині багато розмов про її безперспективність. Так думають ті, хто не знає істинного стану справ. А торік 67 відсотків подіумів світу представили вироби з хутра. Лабораторія, яку відкрили в університеті, унікальна — це перша українська національна школа хутровиків. Вона доступна всім, хто прагне зробити внесок у розвиток галузі.