Учора ПАРЄ розглянула резолюцію, яка увійде в історію її існування не лише як документ, що розхитав моніторинговий механізм асамблеї, а й як такий, що завершив п’ятирічний термін санкцій проти Росії.

Резолюція з нудною назвою «Зміцнення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї щодо повноважень та голосування» авторства бельгійської депутатки від групи соціалістів Петри Де Суттер стала головною інтригою літньої сесії ПАРЄ, яка вчора відкрилася у Страсбурзі. Хоч офіційно проголошеною метою цього документа вказано вдосконалення роботи ПАРЄ, насправді його було написано для того, щоб дати змогу російській делегації, яка з 2016 року не бере участі в роботі асамблеї на знак протесту проти санкцій, запроваджених у 2014 році через анексію Криму та війну на Донбасі, повернутися в ПАРЄ.

Оскільки Москва не виконала жодної з вимог, висунутих у резолюціях асамблеї щодо України, то проросійське лобі в ПАРЄ реалізувало сценарій зі зміни регламенту. Регламент було запропоновано змінити так, щоб унеможливити запровадження санкцій проти національних делегацій через порушення статуту РЄ. І хоч у резолюції про Росію не згадано, назва цієї країни читається ледь не в кожному пункті документа.

У тексті резолюції Петра Де Суттер посилається на рішення Комітету міністрів РЄ, що було ухвалено в травні цього року в Гельсінкі, де запропоновано гармонізувати співпрацю двох статутних органів РЄ: Комітету міністрів і ПАРЄ. У зв’язку з цим у резолюції йдеться, що членство в РЄ «накладає обов’язок на всі країни-члени брати участь у роботі обох статутних органів».

Отже, загалом значення цих пунктів таке: російську делегацію було несправедливо позбавлено права голосу в ПАРЄ, оскільки Росія має однакові права на участь у роботі асамблеї. Хоч, зауважте, права участі в ПАРЄ у російських депутатів ніхто не забирав. Вони із власної волі влаштували демарш Страсбургу, а коли відсутність російських депутатів на сесіях нікого не налякала, тоді Москва почала шантажувати РЄ своїм фінансовим внеском у бюджет організації. Це зрештою і дало бажаний для Кремля результат.

Резолюція Петри Де Суттер дає Росії змогу навіть обійти основоположне правило регламенту ПАРЄ про надання заявки країни на участь делегації в сесіях ПАРЄ. Це роблять щороку в січні. Якщо на цей час країна не надсилає такої заявки до секретаріату ПАРЄ, то вона втрачає право на представництво в асамблеї до наступного року.

У січні 2019-го заявки у ПАРЄ Москва не надіслала. Проте отримавши належний сигнал зі Страсбурга, свою делегацію під керівництвом віцеспікера держдуми Петра Толстого вже сформувала. Сигнал цей міститься у цій-таки резолюції.

«Беручи до уваги рішення КМРЄ, ухвалене в Гельсінкі, і винятковий контекст, який йому передував», асамблея вирішила «відступити» від правил і «запросити країни, чиї делегації не представлено у ПАРЄ», подати на розгляд повноваження своїх делегацій на червневій сесії.

А найцікавіше полягає в тому, як у резолюції обіграно питання покарання країн, що порушують основоположні принципи Ради Європи.

«Асамблея може вирішити обмежити та забрати деякі права участі й представництва делегації в асамблеї чи її органах», — вказано в резолюції. Проте для того, щоб заходи відповідали рішенню КМРЄ про рівне представництво країни в обох статутних органах, регламент ПАРЄ буде доповнено таким пунктом: «Право країни-члена голосувати, виступати та бути представленим в асамблеї та її органах не може бути призупинено внаслідок оскарження повноважень її делегації». Так Росія стала застрахованою назавжди від найжорсткіших санкцій ПАРЄ.

На момент, коли номер готували до друку, підсумки голосування за резолюцію ще не були відомими. Чим воно завершилося, як відбувалися дебати, що передували голосуванню, і чи з’явилася у залі ПАРЄ російська делегація, читайте у наступному номері «Урядового кур'єра».