Не секрет, що українська пенсійна система в сучасному вигляді — великий тягар для державного бюджету, адже нині його дефіцит — понад 140 мільярдів гривень. Проте виплати більшості літніх людей дуже малі, що не дає їм змоги не лише жити гідно, а навіть виживати. Отже, проведення пенсійної реформи стало не лише потребою у змінах, а невідкладною необхідністю сьогодення. Як відомо, проект цього закону вже подано до Верховної Ради, і його, напевно, розглянуть найближчим часом.

А поки що представники уряду на спільному брифінгу, який відбувся у Кабінеті Міністрів 30 липня 2017 року, закликали всі політичні сили зламати схему, за якою десятиліттями пенсії були частиною виборчих технологій, а соціальні стандарти підвищувалися в ручному режимі саме під конкретну дату. Отже, варто підтримати проект цієї реформи.

Перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова зазначила, що нині маємо підтримати нехай не дуже велике, але стабільне економічне зростання, якого вдалося досягти з 2016 року. А щоб його зберегти і прискорити, а головне — щоб його відчули люди, маємо наполегливо працювати у всіх напрямах. Один з них — покращення життя громадян, особливо літніх, які вже не можуть працювати і пенсії — їхнє єдине джерело доходу. Вона нагадала, що пенсійна реформа дасть змогу провести осучаснення пенсій для понад 9 мільйонів українців, розмір виплат яких не змінювався останні 5 років, отже від сучасних можуть різнитися до 2,5 раза.

Вона зауважила, що осучаснення пенсій не збільшить дефіцит бюджету Пенсійного фонду. У проектній резолюції, поданій Мінфіном на наступні три роки (2018—2020), попри реформу, яку було обраховано і закладено туди, дефіцит бюджету ПФ залишатиметься на тому самому рівні — майже 141 мільярд. Це стане можливим завдяки тому, що хоч осучаснення пенсій і потребує значних коштів, покрити їх планують за рахунок надходжень до ПФ, які додатково згенерує реформа. Із 2021 року цей дефіцит буде поступово знижуватися і за наступні 7 років має зійти до нуля. Отже, Пенсійний фонд має стати самодостатнім.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов зауважив, що проведення пенсійної реформи дуже важливе для економічного зростання країни. Адже таке зростання неможливе без інвестицій, які неможливі без довгих грошей. А класичне джерело таких грошей у більшості економік — саме пенсійні й страхові накопичення. Але у нас цих коштів не буде, якщо не запровадимо цю реформу і вчасно не запровадимо другий, а з часом і третій її рівень. Отже, можемо позбавити українську економіку джерела створення виробництва, нових робочих місць тощо. Тож нині маємо зробити крок, про який досі багато говорили, та поки що ніхто не наважувався його зробити: порозгрібати старі завали й вибудувати міцний фундамент під подальші реформи. Він наголосив, що вірить: за кілька років Пенсійний фонд перетвориться із субсидіанта платників податків на джерело накопичень та інвестицій у розбудову країни.

Голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран зазначив, що ухвалення пенсійної реформи має унеможливити маніпулювання соцстандартами, яке в нас відбувалося зазвичай під вибори. А потім іще, ніде правди діти, голоси виборців купують на виборчих дільницях за 500 гривень або гречку, і малозабезпечені пенсіонери подекуди на це погоджуються, щоб хоч у такий спосіб поліпшити своє фінансове становище. Але знаємо, що після виборів про обіцянки зробити підняття соцстандартів постійним тут-таки забувають і згадують лише через 4 роки під чергові вибори. А зубожіння людей в цей час триває. І це слід зупинити.

Реформа, яку хочуть ухвалити за 2 роки до виборів, не міститиме популізму. Це питання допомоги людям, відновлення соціальної справедливості, а також поліпшення фінансового становища малозабезпечених людей. Отже, таку реформу необхідно провести і підтримати. Адже крім інших переваг, це відбере козирі в політичних популістів. А це в перспективі сприятиме подоланню політичної корупції та оздоровленню політичної атмосфери в країні.

Заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів Павло Кухта нагадав, що у 2013 році рівень видатків на виплату пенсій в Україні станови майже 18%, тобто був одним з найвищих у світі. А став бюджет ПФ дефіцитним із 2004 року, коли тодішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович раптово підвищив пенсії під президентські вибори, не маючи для цього економічних підстав. Саме відтоді почалися великі проблеми у нашій економіці загалом і у бюджеті ПФ зокрема.

Нинішня пенсійна реформа, на переконання Павла Кухти, покликана переломити цей процес. Дефіцит бюджету ПФ поступово скорочуватиметься, а розміри пенсій підвищуватимуться. Також пенсію нарешті стануть індексувати вчасно і в повному обсязі. Тож коли зростатимуть ціни, зростатимуть і пенсії, а літні люди нарешті перестануть почуватися залежними від волі та примх політиканів.

Інші учасники брифінгу погодилися, що пенсійна реформа нині на часі, отже її слід ухвалити. Це дасть змогу подолати несправедливість, коли дехто працює нелегально або за межами країни і переконаний, що ті, хто чесно працюють на Батьківщині, мають забезпечити їм гідну пенсію. А подолання дефіциту бюджету ПФ позитивно вплине на економіку загалом, отже на ціни, валюту й рівень зарплат.