З Олексієм Ігнатенком ми знайомі років 35. Дуже порядна, скромна людина. Почесний громадянин міста Нікополь, що на Придніпров’ї. Колишній директор тутешнього заводу трубопровідної арматури завжди був для мене взірцем виваженості, толерантності та стриманості в оцінках подій. Тому коли з його вуст днями пролунала фраза: «Це ж повна сваволя, відвертий, цілком усвідомлений злочин», — був трохи здивований категоричністю. А йшлося між нами, водіями зі стажем, про найболючіше — наші дороги-«танкодроми». Зокрема про 70-кілометрову ділянку від Нікополя до траси Запоріжжя — Дніпропетровськ. Щодо обурень Ігнатенка, то їх викликав конкретний факт.

Навіщо возити залізницею — вантажівками дешевше

Місяць тому дорогою з обласного центру на Нікополь саме на згаданій ділянці Олексій Миколайович наздогнав на своєму позашляховику потужний американський тягач Іnternational. Він віз із дніпропетровського заводу «Євраз» 6-метрові «болванки» — металеві заготовки на стан 30/102, розташований в цеху №7 колишнього нікопольського південно-трубного заводу. Свого часу, ще до служби в армії, я працював токарем на ПТЗ, тому добре розумів, про що говорив Ігнатенко.

— За вікном машини — градусів 35, а температура асфальту, мабуть, — всі 45. Хоч і поспішав на зустріч, трохи пригальмував: було цікаво порахувати, скільки вантажу по такій спекоті везе цей Іnternational. 45 болванок, кожна вагою  одна тонна, отже 45 тонн! Тобто машина перевозила вантаж, який утричі перевищував допустиму норму.

І підприємство «Євраз», де відливають сляби-заготовки, і підприємство, де на стані безперервної прокатки 30/102 їх перетворюють на труби, — власність Віктора Пінчука. Обидва заводи мають внутрішні залізничні колії, Дніпропетровськ з’єднано залізницею з Нікополем, тому для команди олігарха не існує об’єктивних причин не возити сюди трубні заготовки залізницею. При цьому прекрасно розуміють, яких колосальних втрат зазнають держава і власники тисяч авто від такої злочинної заощадливості задля господаря. Майже рік цією розбитою вщент дорогою машини не могли їхати швидше ніж 40—60 км за годину, щоб не відвалилися колеса. Біля села Сергіївка від таких перевантажених International’ів, КрАзів та Магірусів утворилися траншеї завглибшки майже метр. Нещодавно їх залатали.

— І куди ж дивляться трансінспекція,  ДАІ? Треба ж, мабуть, зупиняти порушників, вимагати від підприємств перевантажувати надмірний вантаж на кілька машин.

— Я теж був такий наївний, як і ви: на КПП перед Нікополем зупинився, підійшов до капітана-даівця. Розповів про великовантажний автопоїзд, який через хвилин 20 проїжджатиме тут, про порушення ним усіх норм і правил, нагадав, як треба діяти згідно з відповідними постановами і розпорядженнями.

— І як він відреагував?

— Вони, каже, курсують тут щодня, один за одним.  Про яку принциповість говорите? Ви ж знаєте, хто власник того вантажу. Мені до пенсії ще два роки, треба якось допрацювати.

Перевізник — Укравтодор: хто кого?

Два місяці тому Міністерство інфраструктури почало вводити більш жорсткий контроль  на автошляхах — «задля приведення вагових обмежень для доріг різної категорії відповідно до несучої здатності, на яку їх проектували». Для доріг державного значення (1—3 категорія) обмеження становитиме 40 тонн (11 тонн на вісь), для доріг місцевого значення (4—5 категорія) — 24 тонни (7 тонн на вісь). 18 серпня вирішили зробити черговий експеримент на трасі Миколаїв — Дніпропетровськ. Поблизу заводу Sandora миколаївський обл автодор разом з управлінням Укртрансінспекції вранці встановили ваговий комплекс для зважування вантажних автомобілів, що прямують у бік Миколаєва. Як і очікували, це знову викликало обурення водіїв перевантажених машин. Справа дійшла майже до бійки, трасу було заблоковано. Все це  змусило місцеву владу демонтувати з дороги пересувний ваговий комплекс.

«Але ні я, ні миколаївська громада, — заявив згодом голова Миколаївської ОДА Вадим Меріков, — не піддамося на шантаж! У перевізників щороку одне і те саме: перевантаження — хабар даівцеві, а у нас — знищені дороги».

Бурхливе обговорення в інтернеті протистояння на дорозі під Миколаєвом, за словами Романа Хміля, куратора реформи Укравтодору», показало, що більшість ще не розуміє, якої значної шкоди дорогам завдає навіть невелике перевантаження і те, що саме порушення вагових норм є причиною того, що більшість наших доріг перебувають у сумному стані. А вже потім можна говорити про недофінансування ремонтів, їх низьку якість та інші чинники.

Реальність така: 75% зборів акцизу в Україні сплачують легковики і бусики, а вбивають дороги фури. 80% збитків дорогам завдають вантажівки вагою від 12 до 40 тонн, не кажу вже про перевищення вагових норм. Постійне порушення вагових обмежень призводить до того, що між капітальними ремонтами дорога встигає перевезти в 1,5—2 рази менше вантажів.

Тому в Укравтодорі вирішили: замість підвищення акцизу на бензин для всіх, справедливіше буде запровадити плату за проїзд із вантажівок загальною масою понад 12 тонн, як це вже давно зробили в інших країнах. Усе це передбачено відповідним проектом постанови уряду та проектом закону про автомобільний транспорт.

Спротив перевізників ваговим комплексам на дорогах очікуваний. Хто із власників великотоннажок хоче викладати зайві кошти, не беручи до уваги таку арифметику, яку наводять у МІУ: за 5 рейсів по 40 тонн вантажу витрати перевізника становлять 17 600 гривень, а шкода дорозі — 83 000 гривень. Тому справедливою, вважають у міністерстві, буде доплата з фур загальною масою до 40 тонн — майже 3 грн/км понад акциз. Нині фури вагою понад 12 тонн не покривають акцизом збитків, яких завдають дорогам.

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України днями заявила про однозначну підтримку жорсткого контролю міністерства та контролюючих органів за дотримання норм навантаження.

«АсМАП, — наголошує очільник асоціації Леонід Костюченко, — закликає перевізників думати не тільки про власну вигоду, а й із повагою ставитися до інших учасників дорожнього руху, які разом з нами використовують автомобільні шляхи країни. Ми знаємо, що всі перевізники, виїжджаючи за кордон, дуже прискіпливо дотримуються правил і не дозволять собі перенавантаження, розуміючи, що на них чекають величезні штрафи».

У Польщі мінімальний штраф — 1500 євро, у Німеччині — 10 000 євро. В Європі за систематичні порушення водія позбавляють прав, а компанію-перевізника — ліцензії або транспортний засіб конфіскують. Така система повинна працювати і в нашій країні, щоб за допомогою штрафів та інших заходів  змусити нарешті перевізників перезавантажити свою свідомість. Адже, розбиваючи українські дороги, діючи з власних комерційних інтересів, економлячи, на перший погляд, на кількості рейсів шляхом перенавантаження своїх машин, вони самі зазнають колосальних збитків на іншому. Нині, за словами пана Костюченка, на непланові ремонти ходової частини вантажівок, зруйнованої через незадовільну якість доріг, перевізники АсМАПу втрачають понад 180 мільйонів доларів на рік.

Якщо взяти до уваги, що із 11 мільйонів загальної кількості зареєстрованих автомобілів в Україні тільки 36 тисяч займаються міжнародними перевезеннями і майже 3 мільйони вантажівок не входять в АсМАП, то цифру збитків від непланових ремонтів ходової частини, яку називає Леонід Костюченко, треба збільшити в сотні разів.

Коли запрацює довгоочікуваний закон?

Мінінфраструктури ініціювало заходи, які не повинні, за задумом, допускати подальшого руйнування дорожнього полотна. Про це Андрій Пивоварський заявив на брифінгу 16 вересня.

«Потрібно усвідомити, що шкода, якої перенавантажені фури завдають дорогам, у кілька разів перевищує економію, що її отримують перевізники. Це звичайна математика. Розрахункові збитки від руху автошляхами України надмірно завантажених автомобілів сягають десятків мільярдів гривень на рік. Із створенням дорожнього фонду фінансування галузі збільшиться в рази. Тому ми повинні захистити наші дороги, щоб кошти, вкладені в них, не були марними», — зазначив А. Пивоварський.

Передбачено запровадити заборону на рух фур із подільними вантажами з навантаженням на одиничну вісь понад 11 тонн, подвійну — понад 16 тонн, потрійну — понад 22 тонни або у разі перевищення фактичної маси 40 тонн. Згідно із проектом закону «Про автомобільний транспорт», адміністративні стягнення становитимуть від 8500 гривень до 85 000, а відповідальність за порушення нестимуть як відправник, так і компанія-перевізник. «Штраф, — вважає Андрій Пивоварський, — повинен як мінімум покривати шкоду дорозі, якої завдано автомобілем. У багатьох країнах він у кілька разів більший. Вантажівки, що перевозять подільні вантажі з порушенням вагових норм, не матимуть змоги отримати спеціальний дозвіл, як це було раніше. Цією забороною, наголосив міністр на згаданому брифінгу, ми унеможливлюємо ще одну шпарину для корупційних зловживань із видачею подібних дозволів». За перевірками на дорогах буде встановлено постійний відеонагляд.

Буде незабаром і транспортна поліція

Для  забезпечення виконання вимог нового закону, змін до  Бюджетного кодексу та Правил дорожнього руху в частині заборони на рух на дорогах України перевантажених автомобілів МІУ  створює транспортну поліцію: ліквідовують Укртрансінспекцію і створюють Державну службу безпеки на транспорті. Туди мають прийти нові люди, «з нульовою толерантністю до корупції», яких обиратимуть на конкурсній основі на співбесідах спеціального підбору. У створенні такого підрозділу  міністерству допомагатимуть ізраїльські фахівці.

І ще один обнадійливий проект МІУ. Разом із Всесвітнім банком готують проект «Зважування в дорозі». Встановлення  автоматичних вагових комплексів дасть змогу зважувати вантажі в русі та одразу відправляти сигнал про порушення. Це допоможе уникнути будь-якої можливості брати хабарі з водіїв вантажівок, адже людського чинника у зважуванні і штрафах, переконують, не буде зовсім. 

У результаті цих заходів з автомобільних доріг на українську залізницю і Дніпро має піти 2—3 мільйони тонн вантажів. Днопоглиблювальні роботи на цій річці, що вже анонсовані, й посилення ефективного контролю за виконанням норм навантаження рано чи пізно змусять зернотрейдерів  поважати закони. Нині вони та їхні автозерновози, які ще безкарно курсують у морські порти з великим перевантаженням, — одні з головних винуватців розбитих ущент доріг у південних областях країни. Ось переконливі факти.

Як написав у серпні на сторінці у Facebook  Роман Хміль, куратор реформ Укравтодору, одна з кіровоградських фур  «пішла на рекорд року» — перевезла на «Нібулон» за один рейс 115 тонн зерна. Загальна маса автопоїзда 135 тонн — втричі більше від норми! «Пишуть, що він зламав ваги на «Нібулоні». Вже не кажу про дороги, якими він туди їхав».

За розрахунками, які зробив Центр транспортних досліджень, торік на елеватори цього відомого агротрейдера зайшло автотранспортом приблизно 1,5 мільйона тонн зерна, що становило майже 30% усього обсягу. Які автографи залишили на шляхах усіх категорій ці сотні рейсів гігантських фур-зерновозів, можна лише здогадуватися.

Щоб відремонтувати хоч би за десять років усі дороги державного значення, потрібно 50 мільярдів гривень на рік. Де їх узяти, в Укравтодорі знають. По-перше, це 35 мільярдів гривень акцизу на пальне, які вже сьогодні збирають. Але вони, за словами пана Хміля, «просто не доходять до доріг». Чи використовуватимуть  за призначенням ті, теж мільярдні, кошти, якими планують збільшити фінансування галузі («в рази!») за рахунок створення цільового дорожнього фон ду? (Він складатиметься переважно від введення плати з вантажних машин та значного підвищення штрафів за недо тримання вагових норм). Поживемо — побачимо.

Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Дніпропетровськ — Запоріжжя — Київ