Бригада та п’ять батальйонів — такі сили територіальної оборони створено на Рівненщині. Батальйони дислокуються в Рівному, Сарнах, Володимирці, Костополі та Млинові. До складу кожного з них входить до 50 військових та резервістів, загалом у бригаді 250 осіб.  Саме в Рівному базується регіональне управління сил територіальної оборони «Захід» ЗСУ, до складу якого увійшло вісім областей і яке очолив учасник антитерористичної операції полковник Олександр Кяго. Саме він презентував територіальну оборону на засіданні колегії облдержадміністрації 15 лютого. Того самого дня відбулася позачергова сесія обласної ради, яка розглянула питання фінансової підтримки територіальної оборони.

«Загальне керівництво територіальною самообороною здійснюють професійні військові, але до її складу можуть входити й резервісти, з якими укладаємо контракти на три чи п’ять років», — пояснив Олександр Кяго.

Здоровий глузд та витримка…

Усе відбувається відповідно до Закону «Про основи національного спротиву», який набрав чинності на початку року. Як бачимо, потенційна загроза (принаймні інформаційна) наростає вже навіть не щодня, а щогодини. Тож готуємося до війни. А головне — зберігати здоровий глузд, єдність та витримку. Як свідчить життя, 90% інформації, яку нам подають, виявляється неправдою. Звісно, на щастя, тому особисто я довіряю лише офіційній, усе інше відмітаю.

Сесія обласної ради перерозподілила ресурс на територіальну самооборону: 5 мільйонів гривень відшукали в бюджеті області. За ці кошти оперативно обладнають кімнати для зберігання зброї та цілодобової чергової служби, проведуть необхідні ремонти приміщень, які передано військовим на правах оренди.

«Але наше завдання не обмежується голосуванням на сесії. Ефективна дієва тероборона буде тоді, коли на всіх рівнях працюватимемо разом. Щоб ворог знав: йому дадуть відсіч на кожній вулиці й навіть у кожному дворі. Закликаю всіх голів територіальних громад, які цього ще не зробили, терміново провести позачергові сесії й відшукати ресурс на підтримку таких підрозділів. Маємо максимально допомогти військовим», — сказав голова облдержадміністрації Віталій Коваль. До речі, саме голови ОДА — керівники територіальної оборони областей, на рівні районів це відповідно голови РДА.

У Привільненській територіальній громаді Дубенського району така сесія вже відбулася: 65 тисяч гривень передбачено для районного батальйону, що базується у Млинові, ще 30 — на створення добровольчого формування у громаді.

«Люди активно цікавляться, що і як їм робити. Вони готові захищати кожен клаптик рідної землі. Однак ми, керівники громад, досі не маємо єдиного алгоритму дій. Яка форма і термін дії контрактів для тих цивільних осіб, які хочуть їх укласти? Який порядок роботи місцевих добровольчих формувань — цивільної складової тероборони? Як використовувати мисливську зброю, яка є в людей? Урешті, чому Закон «Про основи національного спротиву», ухвалений ще торік у липні, набув чинності лише на початку цього року? Хіба війна в нас почалася  тільки зараз? І чи мали наші народні депутати моральне право на два місяці канікул у цей вкрай напружений час? Одне слово, питань у громадах більше, ніж відповідей», — стурбований голова громади Юрій Момотюк.

  …плюс офіційна комунікація

Нині ці питання оперативно опрацьовують. І тут надважлива роль ЗМІ. Однак чутки найактивніше поширюються там, де є прогалина в офіційній складовій. Саме тому Нацрада з питань телебачення і радіомовлення звернулася до органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, силових структур із проханням налагодити дієву комунікацію з людьми через ЗМІ. Із конкретним переліком питань, які нас усіх цікавлять: порядок приєднання до територіальної оборони, алгоритм співпраці із владою, якщо не стане зв’язку, інші.          

На Рівненщині цю прогалину вже заповнюють. Зокрема, через прямі ефіри на місцевих телеканалах, на які активно телефонують жителі краю. Уже знаємо, що в області 128 бомбосховищ і півтори тисячі професійних укриттів. Системи оповіщення біля підрозділів Укртелекому теж працюють: на їхню підтримку з бюджету останніми роками спрямовували по пів мільйона. Активні й гарячі лінії ОДА, ДСНС та територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (колишні військкомати). Це надійні канали інформації.

До речі, на Рівненщині 218 кілометрів кордону з Білоруссю. Нині тут не працює жоден із пунктів пропуску, кордон посилено охороняють. Жителі села Городище, що за півтора кілометра від кордону, кажуть, що нікуди не їдуть, жодних тривожних валізок не збирають, свою землю захистять. 

Насамкінець. 16 лютого, в День єднання, тисячі жителів Рівненщини вийшли з жовто-блакитними стрічками і прапорами, щоб об’єднатися з усією країною й заявити: нам чужого не треба, але й своєї землі нікому не віддамо. І заспівали гімн України. Вона в нас одна, й тікати з рідних домівок ми точно не будемо.