ПОВІНЬ-2011

На Волині зростає кількість підтоплених садиб, будівель та сільгоспугідь...

Як повідомив керівник аналітично-диспетчерського центру облводгоспу Ростислав Кравчук, лише протягом останньої доби у Любешівському районі кількість підтоплених будівель збільшилась на 13 і сягнула майже півсотні. Тут від надлишку води вже страждають понад тридцять садиб та 27 тис. гектарів території, в тому числі - 12 тис. га сільгоспугідь.

Причиною загострення ситуації є зростання рівня річки Стохід. Нині він вже за десять сантиметрів від максимуму багаторічних спостережень.

Аналогічна ситуація склалася на ще одній великій річці регіону - Прип'яті. На водомірному посту "Річиця" до максимального показника багаторічних спостережень її рівень не "дотягує" лише трьох сантиметрів. Наслідком цього стало підтоплення майже тисячі садиб та 17,4 тис. га території; із них - майже 8 тис. га меліорованих сільськогосподарських угідь.

Страждають від надлишків надранньої повені і жителі Маневицького, Старовижівського, Камінь-Каширського районів.

Усього ж нині в регіоні підтоплено 1098 садиб, 64 господарські будівлі та 63,6 тис. га території. У тому числі - майже 50 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Це площа цілого адміністративного району!

Працівники водного господарства та МНС в області роблять усе можливе, щоб нормалізувати ситуацію. Нині на польдерних меліоративних системах у шести районах області працює понад два десятки насосних станцій. Вони щодоби у середньому відкачують по півмільйона кубометрів надлишкової паводкової води.

Мають майже цілодобову роботу і працівники аварійних бригад міжрайонних управлінь водного господарства.

У Ратнівському районі, наприклад, п'ять аварійних бригад проводять ліквідацію заторів льоду на магістральних каналах річок Прип'ять, Вижівка, Кизівка, здійснюють цілодобове чергування на дамбах Заболотівської осушувальної системи. А також у черговий раз відновлюють зруйновану паводковими водами ділянку дамби Залухівської осушувальної системи, що була пошкоджена бобрами. Тут утворився прорив завширшки понад десять метрів. Наразі спрямовано сили, щоб ліквідувати його і не допустити підтоплення водами річки Прип'ять села Залухів.

Бобри, чисельність яких в області нині зросла до п'яти тисяч, "допомогли" із пропуском повені волинським водникам і в інших місцях.

- Щороку ця проблема набуває все більших масштабів. Бо якщо десяток років тому ці гризуни зустрічались лише в північних районах, то нині сліди їхньої нічної діяльності можна побачити майже на будь-якому водному об'єкті області, - розповів начальник облводгоспу Юрій Бахмачук. - Бобри риють нори у захисних дамбах, що істотно зменшує їхню міцність, будують загати та пошкоджують береги річок і меліоративних каналів. Щорічно усунення наслідків їхньої діяльності потребує значних фінансових затрат, що вже обчислюються десятками і десятками тисяч гривень. А ще ж постійне відволікання людських ресурсів!..

Волинські водники вже неодноразово зверталися до зацікавлених організацій із пропозицією щодо переселення бобрів або вжиття інших заходів для зменшення збитків, але ця проблема й досі залишається невирішеною...

У словах досвідченого волинського керівника є "залізна" логіка, що підкріплена знанням ситуації у сусідній Білорусі. В цій країні надлишкову кількість гризунів, які почали зводити нанівець зусилля меліораторів, регулюють на державному рівні. Чи не пора запозичити цей досвід сусідів і нам?

Що ж до подальшого розвитку ситуації із весняним водопіллям, то нинішні морози волинські водники порівнюють із закладанням бомби вповільненої дії.

Адже грунти на Волині вже повністю наситилися вологою, що зараз замерзла. Сковує крига і воду, що вийшла на заплави майже всіх великих волинських річок. А снігопади, що нині йдуть в регіоні, додадуть її запасів. І тоді швидкий прихід весняного тепла може призвести до одного із найсильніших паводків, що протягом останніх десятиліть бачила Волинь...