Інколи буває, що документ від владних органів ще фактично перебуває у  проекті, проте широкому загалу про це вже відомо і він негативно реагує на нього.  Саме так сталося і з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про збільшення тарифів на нестандартне підключення об’єктів до електромереж наших обл- чи міськенерго майже в 6 разів (№148 від 31.01. 2017 року). За заявами керівників деяких великих підприємств та компаній, приміром «Нової пошти», саме через це вони не мають змоги доводити до кінця свої чималі проекти. Так, вищезгадана фірма мала велике бажання побудувати сонячну електростанцію на 600 кВт. Проте якщо така постанова НКРЕКП буде чинною саме в такому вигляді, як нині (фактично у проекті), то «Нова пошта» відмовиться від її зведення.

У регулятора, як кажуть, є своя правда. Так, на офіційному сайті НКРЕКП зазначено наступне: «Враховуючи факти розповсюдження публікацій у мережі інтернет щодо начебто «збільшення вартості приєднання» до електричних мереж НКРЕКП вважає за необхідне звернути увагу на таке: раніше не існувало ставок нестандартного приєднання, тому «порівняльний аналіз» є хибним; зауважень до принципу методики не надходило, у тому числі під час обговорення на відкритому засіданні 31.01.2017 принцип було підтримано; несправедливо створювати преференції для певних категорій замовників приєднання». Цікавою була б відповідь на запитання куди скеровуватимуть гроші від такого нестандартного приєднання? Проте на це відповіді поки що немає.

Чи буде  у заявника вибір?

Що ж це за таке збільшення тарифів (чи встановлення наново — як зазначають у НКРЕКП) і чому саме тепер? Чи й справді вони зможуть розгойдати економіку країни й окремих галузей та великих компаній, торкнувшись напряму і фінансів фізичних осіб? «УК» намагався ретельно розібратися в усьому цьому.

Слід особливо наголосити: йдеться про так зване нестандартне підключення від 160 до 5000 кВт. Згідно з додатком до цієї постанови НКРЕКП, за кожне таке підключення підприємства та бізнес повинні викласти 3—9 тисяч гривень за кВт. Чомусь НКРЕКП вирішила: в одних регіонах країни ці тарифи будуть завеликими, в інших — середніми чи найменшими. Приміром, підприємства Полтавщини повинні за кожне таке підключення викласти до 9,43 тисячі гривень, а бізнес столиці (до мереж Київенерго) — лише 3 тисячі гривень за кВт.

Незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський не вбачає в цьому дискримінації: «У кожній конкретній ситуації НКРЕКП вирішує питання тарифікації з огляду на те, наскільки розвинена інфраструктура в тому чи іншому обл- чи міськенерго. Тому в разі з Київенерго все зрозуміло: там розгалуженість мереж та їх розвиток найбільші в Україні».

Проте проблеми є в іншому, і неабиякі. Дехто з фахівців вважає, що до вартості таких послуг входить розроблення енергокомпанією проекту на зовнішнє електропостачання, його узгодження із землевласниками, власниками мереж та інших інженерних комунікацій, отримання дозволів на будівництво тощо. Начебто енергокомпанії також займатимуться відведенням землі по мережі електропостачання.

За словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Логацького, якщо тарифи на приєднання містять усі перераховані вище послуги, то це фактично не залишає заявникові права вибору і дискримінуватиме інші проектні організації та підрядників. Тому ця постанова має бути у полі зору Антимонопольного комітету України. Тим більше, що всі оператори електричних мереж і так є природними монополіями на своїх територіях.

Право є, проте його можна оскаржити

Питання ще одне: чи має право НКРЕКП однобічно встановлювати вартість послуг за приєднання до енергомереж?

Юрист ЮФ «Центр конфліктології і права» Ігор Кравченко зазначає, що таке встановлення вартості на ці послуги відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про електроенергетику» та постановою НКРЕКП «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж». «Звісно ж, у разі наявності в особи фактичних даних про необґрунтованість таких цін вона може звернутися з позовом до адміністративного суду або із заявою до Антимонопольного комітету України для проведення відповідного розслідування», — наголошує юрист. І знову посилання на АМКУ та його роль у цьому аспекті.

Чи правда, що ще не чинна постанова НКРЕКП змушує бізнесменів уже нині відмовлятися від високовартісних проектів, які вони вже давно задумували реалізувати? Чи відмовитися від остаточного втілення в життя тих, які вже активно реалізують?

На це запитання дає влучну відповідь президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах: «Навантаження 20—30% на інвестиційні проекти призведе до їх рекордного скорочення. А Україні життєво необхідний розвиток виробництв, зокрема об’єктів відновлюваної енергетики для уникнення перманентних криз та зниження вартості електроенергії для промисловості й побутових споживачів».

На переконання керманича УСПП, висока питома вартість електроенергії в собівартості продукції українських виробників знижуватиме їхню конкурентоспроможність, призводитиме до скорочення виробництва та робочих місць.

Непомірне навантаження

Щодо інших прикладів, які зводить нанівець скандальна постанова НКРЕКП, можна навести плани вінницького підприємства «Руслана», що переробляє тверді побутові відходи. Для збільшення потужностей потребує 500 кВт, за які має заплатити 4,8 мільйона гривень. На думку його керівників, ціна монополіста надмірна для продовження бізнесу. Аналогічна ситуація і в ТОВ «Екопірекс», що має намір побудувати промисловий комплекс із переробки мулу каналізаційних стоків КП «Вінницяоблводоканал». Там технологія передбачає утилізацію відходів та виробництво електроенергії. Проте за розрахунками товариства, вартість приєднання до електромереж становитиме 20% вартості всього проекту — 14 мільйонів гривень, що ставить під сумнів його реалізацію з погляду інвесторів. А ось точка зору фахівців будівельної галузі, яка, можливо, чи не найбільше потерпатиме від того, якщо така постанова НКРЕКП набере чинності без радикальних змін. Начальник юридичного відділу Конфедерації будівельників України Олександра Маломуж стверджує, що будівельна галузь ставиться до запропонованих змін негативно: «Адже попри те, що з’явилася чітка формула розрахунку вартості нестандартного приєднання, в  її розрахунок було закладено такі неприйнятні положення: надмірний показник питомої вартості нестандартного приєднання до електромереж, вартість заміщення (відтворення) активів електропередавальної організації. Тобто на виході ми отримали нарешті єдині для всіх правила підключення. Водночас регулятор затвердив такі коефіцієнти розрахунку до цієї формули, що очікується не задеклароване спрощення процедур, а навпаки, погіршення стану галузі».

Деякі фахівці галузі прогнозують: якщо така постанова регулятора буде чинною, то собівартість будівництва зросте на 15—20%. Звісно, й ціни для кінцевого покупця також не стоятимуть на місці.

Рецепти спасіння

Що треба робити і що можна зробити? Як вирішити це питання, враховуючи інтереси всіх сторін?

Тут знаходяться різні рецепти. Наприклад такий: плату за нестандартне приєднання розраховувати індивідуально, залежно від права власності на новостворювані об’єкти енергетичної інфраструктури для такого приєднання; технічних умов та потужності приєднання; розподілу витрат за проектом між іншими підрядними організаціями; категорії та перспективності споживача електроенергії для бізнесу самого обленерго у майбутньому.

Олександра Маломуж, представляючи когорту будівельників, наголошує, що такі проблеми можна усунути лише за допомогою демонополізації галузі енергетики та  більш ретельного контролю за нею.

І ця думка слушна. Отже, чекаємо на висновки, які для себе зробить  керівництво НКРЕКП, і як на це реагуватиме бізнес. Одне слово, хто виграє у цій боротьбі?