ПРАКТИКА: ФАКТОРИ УСПІХУ

Ольга ЯКОВЛЄВА
для «Урядового кур’єра»

Розвинутим називають таке громадянське суспільство, яке реально і неголослівно забезпечує захист індивідуальних та громадських інтересів своїх співгромадян. Воно грунтується на активній діяльності громадянських інститутів. Для нашої країни це передусім громадські та благодійні організації, профспілки, об’єднання роботодавців, ЗМІ тощо. За зростанням, чи навпаки, — зменшенням кількості утворених чи легалізованих через Міністерство юстиції об’єднань громадян, інших громадських формувань оцінюють загальний стан формування вітчизняного громадянського суспільства.

Формувати публічну політику та управління, які б були максимально наближені до інтересів та потреб людей,  можливо за допомогою різних механізмів.

З-поміж інших вирізняється громадська експертиза діяльності виконавчої влади, яка полягає в проведенні інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності владних структур центрального та місцевого рівнів. Зокрема оцінюється ефективність ухвалення і виконання ними рішень, готуються пропозиції щодо розв’язання нагальних для суспільства проблем, на які слід звернути увагу управлінцям. Здійснюється моніторинг реалізації стратегій та програм соціально-економічного розвитку.

Для багатьох представників громадськості це нова і не зовсім знайома справа, оскільки ми лише вчимося навичкам системного діалогу громадянського суспільства та влади. Як це роблять в Криму, Одесі, в Києві та на Рівненщині, ми з’ясовували в представників громадськості цих регіонів.
 

 

Не святі горщики ліплять

Таміла АФАНАСЬЄВА,
голова Громадської ради
при Одеській облдержадміністрації:

— Будь-яка нова інституція на першопочатках стикається з певними труднощами. Універсального сценарію успіху ще не написав ніхто. Та вже з першого зібрання я і мої колеги вирішили не пливти за течією, не сприймати на віру все, в чому нас переконували, позбутися синдрому статистів і спробували змінити ситуацію.

Громадська рада вийшла досить представницькою — об’єднатися під її крилом виявили згоду представники 128 інститутів громадянського суспільства нашої області. Серед них представники благодійних фондів, об’єднання ветеранів та інвалідів, молодіжних організацій, асоціацій та об’єднань підприємців, екологів, жіночих організацій, пенсіонерів, творчих спілок.

Певна річ, зібралися люди різних професій, напрямків діяльності, віку і досвіду. Щоправда, окремі громадські організації до цього активною діяльністю не відзначалися. Тож після оприлюднення персонального складу нашої Громадської ради з’явилися досить скептичні висловлювання про можливість існування такого конгломерату як ефективно працюючого консультативно-дорадчого органу, здатного на партнерських засадах взаємодіяти з обласною державною адміністрацією. Пройшов процес самоочищення, зміна керівництва і справа почала налагоджуватися.

Зараз ми вже маємо відповідну структуру: голова ради, його заступники, президія, секретаріат. Започатковано 26 комітетів за напрямами діяльності облдержадміністрації. У період між засіданнями ради працює президія в складі 30 осіб. Це постійний робочий орган, який забезпечує взаємодію з владою, надає допомогу комітетам у підготовці питань, попередньо розглядає запропоновані ними проекти рішень. На секретаріат покладено завдання щодо організаційного забезпечення та інформаційного супроводу діяльності ради.

Отже, Громадська рада стала працездатною, залучає до роботи широкий актив. Більшість комітетів, комісії, підкомітети активно працюють, регулярно проводять засідання. Голови кількох комітетів представляють громадськість на засіданнях колегій управлінь облдержадміністрації.

Протягом першого півріччя 2012 р. ми двічі збиралися на загальні збори і провели шість засідань президії. Розглянули низку рекомендацій комітетів, які було підтримано і направлено до органу виконавчої влади.

Зокрема, це пропозиції до Генерального плану розвитку Одеси до 2031 року, програми сприяння розвитку громадянського суспільства на Одещині на 2012–2015 роки. Наші представники брали участь у реалізації обласної програми «Народний бюджет», проаналізували «Стратегію ЄС щодо Дунайського регіону».

За цей час також було організовано Форум з обговорення стратегії енергетичного розвитку нашої області, кілька громадських слухань та понад 40 «круглих столів» з різноманітних проблем. Та лише обговоренням наші заходи не обходяться. Їхній продукт — конкретні рекомендації громадськості нашого краю, які ми подаємо на розгляд владних структур, щоб при ухваленні відповідних рішень була обов’язково врахована думка якнайширшого загалу громадян.

Оскільки наша мета не протистояння, а пошук консенсусу, прийняття оптимального рішення з тої чи тої проблеми, то налагоджуємо партнерські засади для співпраці з владою. Зазвичай запрошуємо до участі в наших заходах представників облдержадміністрації.

Приміром, на семінар «Співпраця влади та громадських рад Одещини. Регіональний аспект» до нас завітав голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук. Цей захід зібрав представників обласної та районних громадських рад, вчених, провідні ЗМІ. Спільно вирішували як поліпшити роботу громадських рад, яким чином реалізувати нашу ініціативу «Народний бюджет», започаткувати контроль за її впровадженням.

Налагоджені також добрі взаємини з профільними управліннями облдержадміністрації. Від них ми отримуємо необхідні матеріали та документи. Представники низки  комітетів представляють Громадську раду в колегіях управлінь облдержадміністрації.

Плануємо запропонувати керівництву облдержадміністрації запровадити практику заслуховування інформаційних звітів керівників структурних підрозділів на засіданнях Громадської ради або її президії. Це надасть можливість членам ради підвищити рівень своєї поінформованості щодо реалізації галузевих програм, підготовки нормативно-правових актів, і водночас допоможе органу виконавчої влади враховувати думку громадськості, зокрема, висловлені членами ради пропозиції та зауваження.

Як свідчить практика, громадська робота також вимагає відповідних знань та навичок, поінформованості про документи, які регламентують роботу консультативно-дорадчих органів, передбачених урядовою постановою від 3 листопада 2010 р. № 996. Багато хто зізнавався, що вперше почув про цей документ під час установчих зборів. Тож не всі знають, як правильно оформити протокол засідання комітету, підготувати громадські слухання тощо.

Та за бажанням цього можна навчитися. За час існування нашої ради вже проведено кілька практичних семінарів, учасники яких отримали докладну інформацію з питань проведення громадських слухань, організації громадської експертизи, налагодження співпраці влади та громадських рад Одещини. А, значить, не святі горщики ліплять…

 

Уміння працювати разом

Юрій ХОДАКОВСЬКИЙ,
голова Громадської ради
при Рівненській облдержадміністрації:

— Формування нашої інституції пройшло, на мою думку, достаньо демократично. Утворили ініціативну групу з підготовки установчих зборів. Шляхом вільного волевиявлення до Громадської ради при облдержадміністрації увійшли представники 51 інституту громадянського суспільства.

Громадські активісти Рівненщини обговорюють нову редакцію Трудового кодексу.
Фото надане громадською радою при Рівненській облдержадміністрації

Щоправда, з іншими процедурними питаннями не все було гладко, тому довелося через певний час змінити очільника Громадської ради. І процес пішов активніше. Вдалося мобілізувати членів Громадської ради, активізувати їхню роботу та підняти дух наших активістів. Затим вибрали відповідального секретаря і секретаря Громадської ради, підготували та затвердили план роботи Громадської ради на наступний рік.

Далі ми сформували і подали до облдержадміністрації пропозиції до Орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю Рівненщини на 2012 рік, а також обговорили згаданий план на засіданні Громадської ради.

Грунтовно розглянули ми і проект Програми сприяння розвитку громадянського суспільства «Західна брама: регіональний вектор взаємодії інститутів громадянського суспільства та влади Рівненщини» на період 2012–2016 років.

Запровадили внутрішній контроль: на кожному засіданні інформуємо актив про зроблене за попередніми рішеннями. Комісії Громадської ради підготували низку звернень до керівництва облдержадміністрації та міськради обласного центру. Йшлося зокрема про поліпшення умов для тренування дітей, відновлення роботи обласної комісії з питань виконання Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення», передачі гуртожитків ПАТ «Рівнеазот», діяльність енергетичної галузі області тощо.

Значний відсоток наших звернень стосувався поліпшення медичного обслуговування громадян. Йшлося, зокрема, про передбачення адресної допомоги на придбання засобів індивідуальної гігієни для інвалідів І групи з порушенням функцій тазових органів, розв’язання гострих проблем паліативних хворих та хворих на вірусний гепатит В та С. Ці звернення опрацювали відповідні державні установи.

За останні півроку наша Громадська рада організувала більше 20 «круглих столів» за участю експертів, представників влади та громадськості з актуальних питань для жителів Рівненщини. Показово, що громадськість зацікавлено та аргументовано дискутувала з представниками влади і пропонувала їм кілька варіантів рішень.

Свого часу засновник корпорації «Форд Мотор» Генрі Форд сказав: «Зібратися разом це початок, триматися разом прогрес, працювати разом — успіх». Перші два етапи — зібратися і триматися гуртом ми пройшли. Зараз вчимося працювати разом. Успішність та результативність цієї роботи покаже час і оцінять люди.

Щоб з’ясувати, які питання передусім потребують нашої уваги, йдемо в трудові колективи, зустрічаємося з фахівцями. Приміром, побували в міському будинку дитини, відділенні анестезіології та інтенсивної терапії обласної лікарні, Національному університеті «Острозька академія», Міжнародному економіко-гуманітарного університеті ім. академіка С. Дем’янчука, Острозькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою, обласній бібліотеці.

Вивчаємо проблеми спортивної громадськості нашого краю, промисловців, представників інтелігенції, бізнесу та сільського господарства. І до нас почали звертатися з різних питань. За результатами цих зустрічей та звернень готуємо запити до облдержадміністрації.

Також члени Громадської ради беруть активну участь у семінарах, тренінгах. Один з них за допомогою Програми сприяння парламенту ми провели для активу Громадської ради, працівників облдержадміністрації й облради з питань використання сучасних комунікативних технологій в роботі та щодо закону «Про доступ до публічної інформації».

Нещодавно розпочали проведення громадської експертизи виконання Програми забезпечення житлом військовослужбовців. У планах провести ще кілька таких аудитів зокрема щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями, забезпечення інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату автотранспортом з ручним управлінням та інші.

Наша Громадська рада долучилася до консультацій з громадськістю щодо нової редакції Трудового кодексу. Брали участь у консультаціях з розв’язання проблем забезпечення постійним житлом військовослужбовців силових структур, забруднення р. Горинь та навколишнього середовища стічними водами в с. Шубків Рівненського району й використання коштів на побудову очисних споруд.

Маємо свою приймальню, яка працює щовівторка з одинадцятої до тринадцятої години. Намагаємося швидко і оперативно допомагати людям, які звертаються до нас. За сприяння облдержадміністрації інформація про діяльність ради розміщується на її офіційному сайті у спеціальній рубриці «Громадська рада». Ми також постійно співпрацюємо з місцевими електронними та друкованими ЗМІ, поширюємо інформацію через різні Інтернет-сайти.
 

 

Є порох у порохівницях

Віктор ПАЛІЙ,
співголова Громадської ради
при Державній службі з питань інвалідів
і ветеранів, генерал-полковник запасу:

—Особливістю створення та організації роботи нашої Громадської ради є те, що Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України працює з двома категоріями громадян: йдеться власне про ветеранів та громадян, що мають інвалідність.

Тому на установчих зборах ми ухвалили рішення про обрання до складу Громадської ради 48 членів, половину з яких від громадських організацій інвалідів, а другу — від ветеранських громадських організацій. Такий кількісний склад ради, як показав досвід роботи, є найоптимальнішим. На першому засіданні обрали і двох співголів.

Відповідно я, як співголова з питань ветеранів, зосередив увагу нашого активу на розв’язанні проблем ветеранського руху. Тим більше, що керівники ветеранських громадських організацій представляють інтереси майже 14 млн громадян країни, які мають великий досвід життя, праці, служіння Батьківщині та вболівають за майбутнє держави.

Ветеранська громада України повинна мати відповідну увагу з боку суспільства та влади. У розвинутих країнах, приміром, США, вже десятки років діє Міністерство у справах ветеранів військової служби Сполучених Штатів, яке є другим у системі Федерального уряду цієї країни за чисельністю персоналу. Міністерству належать 153 шпиталі, 895 поліклінік та амбулаторій, 135 військових цвинтарів. У 2010 році на програми соціального забезпечення та захисту ветеранів військової служби витрачено 112 млрд дол. США.

Використовуючи досвід передових держав світу та можливості, які відкриває постанова Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 996, наша Громадська рада за підтримки керівництва Державної служби реалізує завдання, які стоять перед ветеранською громадськістю.

Які ж питання формування та реалізації державної політики близькі нашому ветеранському загалові? Передусім йдеться про розробку ефективного системного плану дій і гарантованого виконання цільових програм щодо соціального, медичного та правового захисту ветеранів. Зацікавлені ми в повному фінансуванні пільг, компенсацій та соціальних гарантій, встановлених чинним законодавством; зміцненні матеріально-технічної бази створених для соціального та медичного обслуговування ветеранів та жертв нацистських переслідувань закладів і служб, підготовки для них відповідних спеціалістів.

Певна річ, важливою для нас є фінансова підтримка статутної діяльності ветеранських організацій.

Необхідно відмітити, що кризові явища та напруга, які існують останнім часом в суспільстві, створили умови для росту активності та об’єднання зусиль ветеранської громадськості. Активісти нашої ради мають своє бачення шляхів розв’язання існуючих проблем.

Зокрема слід здійснити аналіз законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують забезпечення реалізації конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних та духовних потреб ветеранів, й виключити з них норми, що обмежують рівень їхнього соціального захисту.

Важливо затвердити державні соціальні стандарти і нормативи життєзабезпечення ветеранів та рівня їх матеріального статку з урахуванням похилого віку та стану здоров’я.

Украй потрібно створити в державі систему паліативної допомоги та медико-соціальної опіки, сестринського догляду та довгострокового лікування хронічно хворих ветеранів, впровадити в практику осучаснені форми геріатричної допомоги.

На місцевому рівні треба зобов’язати місцеві державні адміністрації розробити та затвердити регіональні програми поліпшення життєзабезпечення ветеранів, передбачивши в них, зокрема, заходи щодо забезпечення житлом ветеранів війни.

Гострими проблемами, які вимагають свого розв’язання, є також забезпечення ветеранів безкоштовними ліками вітчизняного виробництва за рахунок розвитку української фармацевтичної галузі, надання їм можливості отримання безкоштовних юридичних (адвокатських) послуг.

Треба активізувати роботу з питань патріотичного виховання молодого покоління, подальшого розвитку історико-культурної спадщини та музейної справи. Нагальною справою є першочерговий розгляд та прийняття Верховною Радою проекту змін до закону «Про поховання та похоронну справу» щодо створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища «Національний воїнський Пантеон».

Усі ці питання постійно знаходяться в центрі уваги діяльності нашої Громадської ради, яка має відповідний досвід підготовки та проведення щорічних всеукраїнських форумів ветеранів. У грудні 2011 року силами громадських організацій були проведені Всеукраїнські громадські слухання з питання «Про вплив на стан соціального захисту ветеранів чинного законодавства, ухвалених у 2011 році законів, та тих, які готуються до розгляду».

Цього року ми спільно з Державною службою підготували і провели II Всеукраїнський форум ветеранів. У заході взяли участь 419 представників від 31-ї ветеранської громадської організації, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Водночас істотним недоліком Форуму, на думку переважної більшості його учасників, стало те, що майже всі перші посадові особи центральних органів влади не взяли участь у спілкуванні з представниками ветеранських громадських організацій та не надали особисто відповіді на питання, які хвилюють ветеранів.

Хоча головна роль подібних форумів в громадянському суспільстві полягає саме в безпосередньому спілкуванні влади з представниками інститутів громадянського суспільства. Сподіваємось, що подальша реалізація урядової постанови від 3 листопада 2010 року № 996 підвищить значення таких форумів, дозволить усунути подвійні стандарти в їхній підготовці, проведенні і особливо при виконанні владою резолюцій, звернень та запитів.

А зустріч Прем’єр-міністра М. Я. Азарова 7 травня 2012 року з керівниками ветеранських громадських організацій України якраз стимулювала подальші кроки щодо структуризації взаємодії виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства. Як і робоча зустріч Прем’єр-міністра з головами громадських рад при органах виконавчої влади, що відбулася на початку червня.

Разом з тим, слід сказати, що ще не всі керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади повною мірою виконують вимоги чинного законодавства щодо розвитку громадянського суспільства. Гадаю, що ця тема потребує грунтовнішого аналізу і підготовки пропозицій Радою голів громадських рад при органах виконавчої влади, яку нещодавно утворив Кабінет Міністрів. 

 

 Дорога з двостороннім рухом

Олександр БАТАЛІН,
голова Громадської ради при Раді Міністрів АР Крим:

— Наша рада була створена на установчих зборах 4 лютого 2011 року З цією метою разом зібралися представники понад 150 громадських об’єднань автономії. Шляхом рейтингового голосування ми обрали до складу ради представників 51 інституту громадянського суспільства.

Сьогодні наша Громадська рада стала ключовим інститутом розвитку громадянського суспільства, завдяки якому громадяни Криму дістали можливість брати участь в діяльності органів виконавчої влади, впливати на її рішення та реалізовувати соціально значущі програми, спрямовані на поліпшення життя жителів автономії.

У засіданні колегії Міністерства фінансів АР Крим бере участь громадськість автономії.
Фото надане Міністерством фінансів Криму

Маємо відповідну структуру: голова, його заступник, президія, а також дванадцять комітетів, сформованих для роботи за головними напрямами розвитку автономії.

Комітети збираються для обговорення поточних питань не рідше, ніж один раз на місяць. За результатами їхньої роботи проводяться засідання президії, до якої входять голова ради, його заступник та керівники комітетів. Обговорюємо актуальні питання життєдіяльності півострова, спільно шукаємо прийнятні рішення, спрямовані на задоволення соціальних потреб населення, попередження негативних явищ у суспільстві, сприяємо розвитку громадянського суспільства в автономії.

Свої пропозиції у вигляді листів направляємо керівникам органів виконавчої влади всіх рівнів. Члени ради також пропонують різні форми проведення консультацій з громадськістю.

Зазначу, що Крим — своєрідний регіон, який має унікальну історію формування регіонального співтовариства. Воно представляє собою сукупність багатонаціональної культури, традицій, інтересів. До Громадської ради постійно звертаються представники різних неурядових організацій, зокрема національно-культурних товариств.

Принцип нашої роботи — це взаємодія з органами влади, що грунтується на проблемах підвищення якості життя кожної людини. З цією метою ми вже ухвалили майже 50 різноманітних рішень, що містять рекомендації органам влади.

Ми вдячні голові уряду Криму Анатолію Могильову за постійну увагу і підтримку в роботі ради. Він доручив усім міністрам, керівникам республіканських комітетів автономії, головам районних держадміністрацій уважно і відповідально розглядати наші пропозиції та рекомендації, надавати своєчасну допомогу і підтримку ініціативам громадськості.

З початку нинішнього року проведено понад 30 громадських обговорень. Це дозволило розв’язати багато проблемних питань, які накопичувалися роками.

 Приміром, до нас звернулися представники ОСББ «Кондо» з Сімферополя з проханням посприяти з реконструкцією центрального теплопункту КРСП «Озеленювач», що обслуговує п’ять багатоквартирних будинків і практично не працює. У 2010 і 2011 рр. кошти на реконструкцію ЦТП були виділені, та їх не освоїли. Після «круглого столу» з питань створення і розвитку ОСББ Міністерство житлово-комунального господарства Криму вжило невідкладних заходів для вирішення цього питання.

При обговоренні стану автомобільних доріг на півострові представники громадськості оприлюднили значну кількість проблем, які зачіпають, зокрема, роботу місцевих органів влади. 22 березня цього року Громадська рада ухвалила відповідне рішення, яке ми спрямували головам місцевих райдержадміністрацій та міськрад.

Звернули увагу очільників кримських міст та районів на важливість цієї проблеми для наших громадян і гостей Криму. Звернення Громадської ради не залишилося поза увагою. І вже сьогодні проводиться інвентаризація «безгосподарних» доріг, йде робота з населенням щодо підтримки порядку уздовж автошляхів, усунення стихійної торгівлі, відновлення лісосмуг, здійснюється своєчасне відведення земельних ділянок під автодороги.

 Свої плани ми звіряємо із завданнями, визначеними в соціальних ініціативах Президента України Віктора Януковича, висловлених в Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в країні.

Члени ради постійно беруть участь у різних конференціях, тренінгах та семінарах. Ряд наших активістів включені до складу колегій міністерств і республіканських комітетів автономії — це велика відповідальність і відповідний обсяг завдань.

Велику увагу приділяємо питанням самоорганізації населення. Також плануємо створити Координаційну раду голів громадських рад Криму, ініціативним, організуючим і координуючим органом якої повинна стати Громадська рада при Раді міністрів АР Крим.

Інформацію про нашу роботу можна одержати на офіційному веб-сайті Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Випускаємо газету «Громадська рада». Це унікальне видання, започатковане громадськістю для громадськості. З його сторінок можна отримати максимум інформації про всі аспекти нашої діяльності, зрозуміти для себе що таке громадська діяльність, громадянське суспільство, самоорганізація населення тощо.

Не зважаючи на складнощі та нестачу матеріально-технічного забезпечення робимо все, щоб кримська громадськість була обізнаною про ініціативи влади щодо сприяння розвитку громадянського суспільства та громадську діяльність як у Криму, так і в Україні загалом.

Як згадувалося вище, у складі нашої ради 51 людина. У кожної своє бачення вирішення соціально значущих питань, механізмів взаємодії з владою, свої напрями роботи, різні інтереси та характер. Та ми навчилися чути, розуміти та підтримувати один одного.

Головне, що нас помітили і до нас почали прислухатися. Це відбулося не відразу, та ми зуміли проявити себе, довести свою відповідальність і переконливість своїх позицій та дій, набули певного авторитету, зуміли закріпити його.

Приємно, коли на засіданні уряду чи Верховної ради Криму чиновники, депутати підкреслюють, що те чи те питання обговорювалося на Громадській раді, що наші рекомендації були розглянуті і враховані. Хіба це не успіх?

 Громадська рада при Раді міністрів АР Крим — відкрита структура. Це майданчик для обговорення будь-яких пропозицій, причім у двосторонньому напрямку: від суспільства до влади і від влади до суспільства.