За східним  календарем рік Синього дерев’яного коня починається  31 січня. «УК» вирішив подивитися,  як живеться цим красивим тваринам в Україні

Передовсім розповімо про найприємніше — перемоги у минулому скаковому сезоні. Найбільше таких на Дніпропетровщині. На 28 виступах 10 призів здобули чистокровні скакуни філії «Дніпропетровський кінний завод №65» Державного підприємства «Конярство України», де директором Анатолій Писаренко. 

Це господарство, розташоване в селі Вишневе,  2011 року відзначило 80-річчя. Його створили передовсім для вирощування коней для  Червоної Армії, й особисто радянський маршал Семен Будьонний приїздив сюди по поповнення.

Нині завод має статус племінного. Вирощує скакунів чистокровної англійської й української верхових порід. У господарстві майже 300 представників обох порід, з яких 7 жеребців-плідників та 104 конематок.

Володар Великого всеукраїнського призу Дербі чистокровний верховий «англієць» красень Радфот. Фото автора

Висока  відзнака

За радянських часів скакуни з Дніпропетровщини на всесоюзних змаганнях виборювали, як правило, призові місця. Найголовніша нагорода, про яку мріють кіннотники, — приз Дербі, який кінь може здобути лише раз на життя.  Започаткована відзнака 1780 року в англійському містечку Епсом, де відбулися перегони, організовані лордом Дербі. Тож уже понад два століття це ім’я має головний приз у перегонах трирічних коней чистокровної верхової породи на дистанцію 1,5 милі  (2414 метрів).

Цьогорічний Великий всеукраїнський приз Дербі виборов темно-сірий жеребець Радфот чистокровної англійської породи, вирощений на Дніпропетровському кінному заводі. Перемога дісталася нелегко: лідери до фінішу йшли голова в голову, але Радфот таки вирвав у суперника свої переможні 10 сантиметрів. Тож після кількарічної перерви  кубок Дербі знову поїхав у село Вишневе  завдяки вправності одного з кращих українських жокеїв Андрія Зайцева (нині хлопець працює  в Англії), роботі тренера Олега Готліба та конюха Романа Макаревича.  У змаганнях минулого сезону, що відбувалися на Одеському іподромі, взяли участь 11 скакунів з Дніпропетровщини. Загалом у перегонах мірялися силами 80 чистокровних скакунів верхової породи з понад десяти господарств України державної й приватної власності.

Норовливі  моделі

Біля тренувального відділення кінного заводу знайомлюся з кращими вихованцями підприємства. Першим жокей Артур Клочинський виводить світло-сірого жеребця — п’ятирічного Росчерка, який у торішніх перегонах виступав двічі й двічі прийшов першим. Кінь трохи знервований через присутність сторонніх людей і не хоче позувати на камеру. Але жокей вправно тримає норовливу «модель» і допомагає сфотографувати Росчерка.

За ним виходять володар Дербі красень Радфот, який підтвердив чемпіонський статус, здобувши і Кубок чемпіонів, трирічний рудий Гайворон  із чотирьох стартів посів одне перше і три других місця, молодший брат Росчерка гнідий дворічний жеребець Реній переміг у всіх чотирьох  перегонах, у яких брав участь. І завершує показ руда кобила Оперетта, на якій жокей-початківець Олександр Северин виграв два призи у трьох стартах.

До речі, брати участь у перегонах коні починають із дворічного віку. Як розповідає головний зоотехнік  конезаводу Ірина Готліб, найвідповідальніше завдання тренера  —  обрати найздібніших тварин, вкласти в них часточку душі, а результат покаже доріжка для перегонів.

Виростити гарного скакуна — нелегка і недешева справа. Утримання одного коня на день у середньому коштує близько 40 гривень. До трирічного віку на нього витрачають 65 тисяч гривень. Перегони теж потребують коштів. Зокрема випробування коней в Одесі обійшлося заводу щонайменше в 100 тисяч гривень.

Це калькуляція, яку конем не об’їдеш. А відповідних програм, спрямованих на підтримку конярства на державному рівні, немає. Вирощувати племінних коней кінному заводу, який має понад 6 тисяч гектарів сільгоспугідь, вдається за рахунок  власної кормової бази. Є й гарні чистопородні скакуни. Але продавати їх рік у рік стає дедалі складніше. Наприклад, востаннє конезавод продав доброго коня для доньки відомого народного депутата три роки тому майже за собівартістю. Тож колись прибутковий кінний завод зі статусом племінного потихеньку перетворюється на збитковий.

ДОВІДКА «УК»

За інформацією департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської облдержадміністрації, торік в області утримували 628 коней. Найбільше поголів’я  — у Покровському (247 голів), Петриківському  (112), Новомосковському (71), П’ятихатському (59) районах. Розводять коней два племінних заводи та два племінних репродуктори. В сільгосппідприємствах області налічується 377 племінних коней.

Племінні репродуктори Ерастівської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони НААН України П’ятихатського району й Асоціації фермерів «Агрокомплекс» Новомосковського району розводять українську верхову породу, підвищуючи скаковий клас до світових стандартів.