Презентували збірку «Судові справи, які змінюють Україну» адвокати й учасники неурядових організацій, які об’єдналися в Платформу стратегічного судового захисту для співпраці у веденні важливих для суспільства справ. До неї увійшло 20 судових справ, які можна назвати стратегічними. Адже в них, за словами голови Центру інформації з прав людини Тетяни Печончик, розглядаються питання системного порушення прав людини, спричинені недоліками законодавчого характеру та вадами адміністративної судової практики. «Метою видання є поширення інформації про стратегічні судові справи як одного з ефективних інструментів правозахисту», — додає вона.
Яскравим тому підтвердженням є виграна торік у Європейському суді з прав людини справа «Вєренцов проти України», яка стосується заборони мирних зібрань. Заявником у ній є житель Львова, котрий намагався привернути увагу громадськості до проблеми корупції в органах прокуратури. Тому й вирішив проводити мітинги біля будівлі прокуратури. Акції мали тривати півроку, починаючи із серпня 2010-го. Терпець правоохоронних органів увірвався 12 жовтня, коли Вєренцов із двома десятками інших активістів організував чергову акцію. О. Вєренцов постав перед Галицьким районним судом Львова, який визнав його винним у вчиненні адміністративних правопорушень і засудив до 3 днів арешту.
Після звільнення Вєренцов оскаржив рішення суду, проте Львівський обласний апеляційний суд відхилив скаргу. Тоді він звернувся до Європейського суду з прав людини, який виніс рішення на його користь і звернув увагу на те, що ця справа «виявила законодавчу прогалину стосовно свободи мирних зібрань, яка існує в Україні вже два десятиріччя». Тому наша держава має реформувати законодавство, прописавши вимоги до організації проведення мирних зібрань і підстави для їх обмеження.
Тож Верховний суд України скасував постанови львівських судів та остаточно закрив адміністративне провадження щодо О. Вєренцова. «Ця справа стала суттєвим чинником у дискусії щодо необхідності закону про мирні зібрання, — вважає член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський. — Важливий той факт, що з моменту винесення цього рішення і до моменту законодавчого врегулювання свободи мирних зібрань будь-яке обмеження права на їх проведення незаконне».
Загалом подібних справ, виграних українцями у Європейському суді з прав людини, досить багато. Лише на рахунку Харківської правозахисної групи їх близько 50. Ще більше справ, які сприяють не лише відновленню справедливості, а й зміні судової практики в Україні щодо життєво важливих питань, правозахисники й адвокати виграли в національних судах. Яскравим прикладом є спір адвоката з Дніпропетровська Дмитра Жарого, який не зміг на інвалідному візку потрапити до аптеки в рідному місті.
Після безрезультатного діалогу з чиновниками обласної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів і Головного архітектурно-планувального управління він подав позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Так Дмитро Жарий хотів вплинути загалом на ситуацію в країні щодо організації вільного доступу до аптечних приміщень осіб з обмеженими фізичними можливостями. Втім, тільки апеляційний суд прийняв його позовні вимоги.
Згодом у дніпропетровського борця з дискримінацією людей з інвалідністю з’явилися послідовники. Так, перемоги в суді домігся незрячий адвокат зі Львова Андрій Стегніцький, котрий вимагав від держпідприємства «Укрзалізниця» адаптації сайту транспортного монополіста до потреб людей з вадами зору.
«Ці справи також увійшли до списку тих, які змінюють Україну, адже вони так чи інакше вплинули на ситуацію з правами людини. Деякі з них привели до зміни законодавства, інші, навпаки, запобігли практиці порушення законодавства або міжнародних договорів. Деякі втілилися у певних реформах, інші очікують на своє втілення. У будь-якому разі завдяки таким справам слова «справедливість», «право» та «правосуддя» не перетворяться на порожній звук», — зазначив виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко.
Книжку «Судові справи, які змінюють Україну» розповсюджуватимуть безкоштовно.
Ми в Google+