Уже майже рік у місті Ополе працює Почесне консульство України (відкрилося 14 вересня 2017 р. на вулиці Краківській, 9). Воно стало одинадцятим у Польщі. Цікаво, що до цього всі почесні консули України в Польщі були чоловіки, а опольське очолила жінка. Тож кореспондент «Урядового кур’єра» не міг не скористатися нагодою зустрітися з Почесним консулом Іреною ПОРДЗІК.

УК: Пані Ірено, як виникла ідея створити консульство в Ополе?

— Річ у тім, що співпраця між Польщею та Україною розвивається інтенсивно. А в Опольському воєводстві зв’язки з Україною дуже тісні, особливо з Івано-Франківською областю. У нашому воєводстві 33 міста й чимало сіл мають партнерів і побратимів у цьому регіоні. Наприклад, Івано-Франківськ — побратим Ополе. Ми співпрацюємо в різних галузях — бізнесі, охороні здоров’я, самоврядуванні, культурі, освіті. Крім того, багато українців працюють у нашому воєводстві. Тому й виникла потреба в почесному консульстві.

УК: Коли вам запропонували стати почесним консулом, що вас змусило погодитися? Адже ця робота має громадський характер, потребує багато часу.

— Скажу щиро, не відразу погодилася — були сумніви. Чи впораюся з цим обов’язком? Адже я людина зайнята, у мене власний бізнес. А ще — всі інші консули чоловіки, думаю, вони звикли брати на свої плечі таку відповідальність. Чи зможу витримати це навантаження я, жінка? Але трохи подумавши, вирішила прийняти цей виклик.

УК: Чи відіграло у прийнятті цього рішення те, що ви давно співпрацюєте з українцями?

— Звичайно! Працюю з українцями вже 20 років і знаю їх як сумлінних, виконавчих і порядних людей. Часто буваю в Україні у справах, бачу, що наші народи культурно й ментально схожі, тому робочі стосунки часто переростають у дружні. Це переконало мене, що зможу на такому високому рівні представляти громадян України у нашому воєводстві й в Ополе.

УК: Які обов’язки виконує почесний консул?

— Обов’язки полягають насамперед у зміцненні зв’язків між Польщею та Україною — переважно у бізнесі, підприємництві, науці, культурі. Це й допомога громадянам України, яких у нашому воєводстві, в місті дуже багато.

УК: Скільки саме?

— Згідно з даними воєводського управління, на Опольщині перебуває 13 тисяч громадян України.

УК: З якими проблемами вони можуть звертатися до почесного консула?

— Почесне консульство не бере участі, наприклад, у нострифікації диплома, видаванні віз чи паспортів і подібних документів. Цим займається генеральне консульство. Ми можемо лише спрямувати цих громадян до конкретних установ, які займаються такими справами.

Але буває, що доводиться працювати над серйозними проблемами. У Польщі такий принцип: якщо трапляється ДТП або інший нещасний випадок за участю українців, то на місце повинен приїжджати генеральний консул. Але якщо його немає, то почесний. Без цього прокурор не має права почати розслідування. У нас сталося ДТП із двома українцями, які були непритомними. Їх потрібно було помістити до лікарні, відвідувати, приносити все необхідне. Саме цим я й займалася.

Буває, мені повідомляють, що в лікарнях є постраждалі українці, — тоді потрібно їхати, шукати перекладача, транспорт, житло.

У цьому році було жахливе ДТП зі смертельними наслідками, коли на залізничному переїзді в машину із українцями в’їхав поїзд. Мене вразило, що мій сусід, власник ресторану, сам звернувся до мене як до почесного консула й запропонував допомогу родичам, оплатив їхній проїзд і проживання.

УК: На які кошти існує консульство?

— За власні гроші. Якщо заплановано концерт або інший захід, шукаю спонсорів. Як член Опольської торгової палати працюю здебільшого з польськими підприємцями, яких добре знаю.

Останнім часом спостерігається цікава тенденція: багато наших банків хочуть виступати спонсорами і заявити про себе, адже вони зацікавлені в українських клієнтах. Часто навіть до поляків СМС від банків надходять українською мовою.

УК: Які у вас ідеї й плани?

— Їх багато. Хочу, щоб консульство було не тільки офісом, а й місцем зустрічі, де бізнесмен зможе поспілкуватися з політиком, а робітник — з артистом. Робитиму конкретні корисні речі. Наприклад, хочу організувати польсько-український бізнес-форум у Львові.

Наведу такий приклад. Директор технікуму в місті Прушкове запросив дітей з Івано-Франківської області на безкоштовне навчання, де вони здобуватимуть професію поліцейського й пожежника. Також у нас виникла ідея зробити польсько-український вертеп на день Святого Миколая 19 грудня. У публічній міській бібліотеці Ополе організували святковий концерт, де звучали колядки двома мовами. Людей прийшло стільки, що яблуку ніде було впасти. Звичайно, всі діти отримали подарунки.

УК: Розкажіть трохи про себе і сім’ю.

— Я магістр економіки, професійно займаюся логістикою, габаритним транспортом. У мене працює 70 осіб, і всі вони чоловіки, 60 з них українці. А керувати чоловіками — це стрес (сміється). У мене двоє дорослих дітей. Дочка лікар, а син працює в моїй фірмі.

Ще співпрацюю з Об’єднаною всеукраїнською асоціацією шкіл у Варшаві. Ми відряджаємо талановиту молодь на навчання у престижні школи різних країн. Із 600 кандидатів щороку обираємо 20.

УК: Коли ж вам вдається відпочивати?

— На відпочинок залишається мало часу. Вдається відпочити, як правило, у неділю, а ось у суботу часто бувають різні заходи, на яких маю бути. Але дається взнаки сила звички. Ось поїхала на відпочинок до Туреччини, і після двох днів перебування там вже стало нудно, почала думати, як би швидше повернутися й працювати.

Еліна КАЛИНИЧЕНКО
для «Урядового кур’єра» 

ДОСЬЄ «УК»

Ірена ПОРДЗІК. Народилася 3 березня 1972 року в місті Стшельце-Опольське. Випускниця економічного факультету в Школі управління та адміністрації в Ополе. З 2013 року як член Опольської торгової палати активно підтримує діяльність з економічного партнерства з Україною. Член Об’єднаної всеукраїнської асоціації шкіл у Варшаві.

Почесні консульства в Польщі діють у Лудзі, Бидґощі, Тарнові, Вроцлаві, Ополе, Зеленій Гурі, Перемишлі, Познані, Ряшеві, Хелмі та Щеціні.