АКТУАЛЬНА ТЕМА

Палаци, хати та квартири жителів Чернігівщини на стадії активного підрахунку

Кілька років тому знайомі розповідали про дивакувату бабусю, котра, живучи у дуже віддаленому селі, скуповувала навколишні хати. Оскільки знижка на глибинку була дуже велика, а оселі далеко не першої молодості, вони коштували мізерні суми. Старенька встигла придбати щось з півдесятка хатин, коли всі навколо почали активно цікавитися: «Навіщо це вам? Діти й онуки давно у місті…» Бабуся відповідала, що вигідно вклала кошти і це стане очевидним через певний час, коли можна буде продавати земельні ділянки.

«Бабусю, от тільки не даруй мені хату!»

Не знаю вже, чи записала та сільська Деметра все придбане на себе, чи своїх рідних наділила головним болем, котрий у них виникне вже у квітні нинішнього року разом з квитанціями про сплату податку на нерухомість, надісланими відповідною  службою. Але те, що відкараскатися від такого спадку непросто, — факт. Хто продавав у напівживому населеному пункті осиротілу хатину — знає, про що мова.

Ще зовсім недавно радувала і обнадіювала поява у поліських селах так званих дачників. Вони або купували у мальовничому місці будиночки, або у спадок одержували батьківське обійстя та й залишали собі для літнього оздоровлення. У будь-якому разі це вливало у село «живу кров»: оселі не руйнувалися, подвір’я й грядки були доглянуті, додавалося товарооборотів у місцевих магазинах, а подекуди й про зелений туризм мова заходила.

Слід зауважити, що соціальний статус багатьох чернігівців, котрі мають таку-сяку квартиру в місті та «хатинку на курячих ніжках» у селі, — далекий від високого, а часто — й середнього: не на курортах же відпочивають люди, а їдуть у глибинку. Ті співгромадяни, що на Багамах літо проводять, — у сільських городах не гребуться. Отож усі вихідні деяких не надто заможних сімейств з весни й до осені перетворюються на марш-кидок з доланням переповнених електричок чи автобусів та ударною дозою виснажливої роботи в саду й на городі. Зате всі старання окупаються овочами, варенням та солінням — життєво потрібною добавкою до сімейного бюджету.

Ще рік тому ніхто з моїх напівміських-напівсільських земляків навіть не здогадувався, що живе у розкоші і має за це платити збір на користь держави. Більше того, багато хто лаяв погані дороги, недостатню кількість заміського пасажирського транспорту, неможливість полагодити черевика, що несподівано «запросив каші» посеред села, чи холодильника на «фазенді». Неважко передбачити, що тепер багато хто кинеться шукати вихід із ситуації, продаючи батьківські дворища, переписуючи їх на когось із родичів чи взагалі кидаючи напризволяще.

Податкова культура — теж  не остання справа

Хоч би як там було, але закон є, він чинний, отже його належить виконувати. Поза сумнівом, для працівників податкової служби справа оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зовсім нова.

На запитання: «А якщо власники нерухомості тепер ітимуть до вас порадитися, як бути, щоб менше заплатити: будинок у селі чи частину великої квартири на дружину переписати?» — ви будете їх консультувати?» начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПС у Чернігівській області Світлана Волкова відповіла, що і вона сама, і її співробітники завжди готові до спілкування з громадянами, однак останні повинні мати податкову культуру і законослухняно сплачувати те, що належить. Нюанси сплати податку в разі зміни власників нерухомості також передбачені Податковим кодексом. Зокрема, упродовж календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Нині  виконання статті 265 Податкового кодексу України — на стадії інформування населення та збирання інформації про кількість об’єктів  нерухомого майна у володінні як фізичних, так і юридичних осіб.

Моя співрозмовниця зазначила, що найближчим часом вони з колегами  побувають у колективах підприємств та організацій, на профспілкових зборах та сільських сходах, роз’яснюючи порядок нарахування та сплати нового податку. Інформацію про об’єкти оподаткування вже  до 15 квітня нададуть органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб. Роботу щодо формування бази платників податківці здійснюють також під час кампанії декларування — в першу чергу серед громадян, що здають власне майно в оренду (їх в області вже на сьогоднішній день зареєструвалося понад 300 осіб, а всього торік налічувалося 704 особи), а також громадян, які мають два і більше об’єктів нерухомості.

Працівники податкової служби зазначають, що упродовж 2013 року від жителів області очікується майже 600 тисяч гривень надходжень нового податку.

До речі. Уже сьогодні податкова служба Чернігівщини має інформацію про всі ставки нового податку, прийняті згідно з Податковим кодексом України місцевими радами області: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 квадратних метрів, та житлових будинків в межах 500  квадратних метрів — до 11,47 гривні (1 % встановленого на 1 січня 2013 року розміру мінімальної заробітної плати). У разі перевищення цих площ громадяни повинні будуть платити за їх один квадратний метр 30,97 гривні, тобто 2,7 % МЗП. Для сплати податку Казначейською службою найближчим часом будуть відкриті бюджетні рахунки по кожній сільській, селищній або міській раді.