Україна зобов’язана пригадати й переосмислити події Євромайдану заради об’єднання суспільства, перемоги у війні й свого цивілізованого майбутнього. Ці три наріжних камені, на думку міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського, забезпечать країні сталий розвиток.
«Майдан був тією сутністю, яка руйнувала бар’єри. Це був надзвичайно складний період нашого суспільства, одночасно трагічний і героїчний. Мирний протест, який спричинили сваволя, а потім несправедливість і насилля влади, переріс у протистояння. Все починалося з того, що громадяни відчули, що вони поступово втрачають дане Конституцією право керувати своєю країною, що політики не лише не дотримались обіцянки, а й зазіхнули на цивілізаційне майбутнє України», — нагадав урядовець під час форуму «Революція гідності: на шляху до історії».
Шість років тому люди вийшли за те, щоб мати право вільно творити своє майбутнє. Тоді справедливі вимоги українського народу обирати майбутнє увійшли в конфлікт із кон’юнктурою групи можновладців. Загальнолюдські цінності стали у двобій з меркантильними інтересами. І цінності таки перемогли, інакше в Україні бути не могло.
«Це багато що змінило. Підтвердило цивілізаційний вибір країни. Засвідчило, хто є хто серед сусідів. Відкрило новий етап у державотворенні. Дало надію на побудову суспільства, де панують права людини та ідеали верховенства права. Це був один з найкращих прикладів нашої історії, коли українці різних національностей, різної релігійної належності й навіть доволі різних політичних поглядів могли об’єднатися і діяти мудро, по совісті, конструктивно», — цитує Укрінформ слова Володимира Бородянського.
Це була не революція, яка руйнує, а навпаки, революція, покликана створювати — спочатку стосунки взаємодопомоги, згодом пункти обігріву та барикади, а потім — нові державні інституції, правила, новий громадянський лад і бачення подальшого спільного життя. «Українці не так часто об’єднуються «за». Ми звикли об’єднуватися «проти». Але саме Євромайдан можна вважати феноменом об’єднання «за», — наголосив урядовець. І цей феномен має ставати усталеною практикою внаслідок глибинної гібридної війни, розв’язаної проти України агресивним сусідом із недолугими імперськими амбіціями.
«Я дуже сподіваюся, що наше пригадування, осмислення, спроби осягнення цівілізаційного значення вибору українців у той час, а також аналіз того, як ми увічнюємо ті події 2013—2014 років, сприятиме появі нових ідей, досліджень та проєктів. Ми маємо сьогодні пригадати дух Майдану, дух братерства та взаємовиручки, який тоді панував. Я переконаний, що зараз, у час війни та світової турбулентності, він нам дуже потрібен — щоб вистояти, перемогти й творити разом наше спільне вільне майбутнє», — сказав В. Бородянський.
А ще Міністерство культури, молоді та спорту готує програму з медіаграмотності населення для протидії російській пропаганді в умовах гібридної війни, про що поінформував завідувач сектору стратегічних комунікацій відомства Олексій Тарабукін. Але для ефективної протидії інформаційній війні, яку веде проти України РФ, слід адаптувати вітчизняне законодавство. Потрібні законодавчі інструменти. «Я за існування подібного законодавства, однак треба досягти того, що буде ефективним і не порушуватиме прав і свобод громадян», — вважає посадовець.
У жодному разі не можна забувати про «справи Майдану». У Моніторинговій місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні застерігають від зволікань щодо їх передачі від Генеральної прокуратури до Державного бюро розслідувань. Оскільки на час передачі кримінальних проваджень їхнє розслідування призупиняється. Ідеться про майже 5 тисяч проваджень.
У доповіді Моніторингової місії ООН про ситуацію з правами людини в Україні у період з 16 серпня по 15 листопада 2019 року, яку на брифінгу в Києві представила голова місії Матільда Богнер, зазначено: управління верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало незначний прогрес у розслідуваннях згаданих кримінальних проваджень і щодо вбивств на Майдані у 2013—2014 роках, і під час зіткнень 2 травня 2014-го в Одесі.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»