Час змінити суспільну парадигму щодо освіти  настав ще вчора. Сучасні учні заслуговують на те, щоб зруйнувати стереотип учитель завжди правий — і обстоювати власну думку. Помилкове й намагання дати однаково велику кількість інформації всім дітям. 

Тож чергове засідання Національної ради реформ, яке відбулося минулої суботи,  було присвячене темі освіти, безпеки та добробуту дітей. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич поінформувала про основні засади концепції нової української школи, голова Благодійного фонду Порошенка Марина Порошенко розповіла про впровадження інклюзивної освіти, а уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба доповів про необхідність реформи системи інституційного догляду і виховання дітей, повідомляє департамент прес-служби АП.

Відкриваючи засідання, Президент Петро Порошенко наголосив, що питання освіти — перший пріоритет для реформування держави. Україна успадкувала від радянського періоду розгалужену мережу загальноосвітніх закладів, яка потребує оновлення, щоб відповідати сучасним нормам.

Осучаснити освіту — іспит для влади. Фото Михайла МАРКІВА

Середня — не посередня

Учасники засідання зійшлися на тому, що в суспільстві значний попит на реформування саме середньої освіти. Окремої уваги потребує забезпечення рівного доступу до навчання всім, незалежно від соціального статусу, статі, стартових можливостей та індивідуальних особливостей.

Лілія Гриневич зазначила: «Українська освіта, як 50 чи 70 років тому, досі орієнтована на накопичення знань. І це в той час, як цивілізований світ орієнтується на вміння застосовувати знання на практиці. Вміння швидко вчитися. Вміння співпрацювати в команді. Вміння розв’язувати проблеми, а не чекати готових інструкцій. Ми живемо у ХХІ столітті. Країна змінилася, суспільство змінилося, потреби економіки докорінно змінилися, а шкільні підходи і ставлення держави до школи залишилося глибоко в минулому столітті. Маємо шанс переламати цю негативну тенденцію».

Міністр наголосила на необхідності реформи шляхом ухвалення ключового закону «Про освіту». «Левова частка нововведень, без яких неможливе створення і запровадження нової української школи, залежать від ухвалення базового закону «Про освіту», що вже пройшов перше читання у Верховній Раді. І сподіваємося, що ви рекомендуєте парламенту до закінчення шостої  сесії VIII скликання розглянути й ухвалити новий закон «Про освіту», — звернулася вона до членів Нац­ради.

Вийти із чотирьох стін

На думку Президента, школа має навчитися враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Очевидно, що нині це не так. Питання інклюзивної освіти потребує виокремлення.

Як зазначила Марина Порошенко, рівень свідомості нації та ступінь розвитку суспільства, в якому живемо, визначається рівнем підтримки, гуманізму й толерантності у ставленні до «не таких, як ти сам». Від реформи інклюзивної освіти залежить доля понад 702 тисяч дітей України.

«Маємо розуміти, що діти, які сьогодні становлять 20% нашого населення, завтра стануть 100% нашого майбутнього. І про це важливо пам’ятати, здійснюючи реформу освіти, яка є фундаментом прогресивної нації», — зазначила дружина Президента.

Майже 87% (56 528) дітей з особливими потребами нині ізольовані від повноцінного навчання у закладах — від дошкільних до вищих. Тож Марина Порошенко представила програму «Інклюзивна освіта — рівень свідомості нації», яка покликана допомагати дітям і розвивати їх. Адже цивілізовані країни давно усвідомили: суспільство втрачає, якщо певну частину спільноти не залучено до активного і продуктивного життя. Саме тому вони стрімко розвивають інклюзивну освіту, яка дає змогу дітям самореалізуватися і в майбутньому здобути професію.

Пілотний проект упровадження інклюзивного середовища вже стартував у 19 школах Запорізької області. Його успішні результати спонукали у 2017 році залучити до ініціативи Дніпропетровську, Житомирську та Хмельницьку області.

«Альберт Ейнштейн, Франклін Рузвельт, Стів Джобс, Стівен Гокінг, Нік Вуйчич — усі ці люди, попри свою «особливість», досягли надзвичайних успіхів. Українці мають власний перелік імен. Ми пишаємося нашими чемпіонами Паралімпійської збірної, першою чемпіонкою світу з карате серед жінок на візках у категорії ката Уляною Пчолкіною. А також художницею із Сум Дариною Безкостою», — підкреслила Марина Порошенко.

Сім’я замінить інтернат

Україна отримала у спадщину радянську систему інтернатних закладів, яка часто нагадує фільми жахів. У межах реформи децентралізації та передачі повноважень і ресурсів на місцевий рівень є шанс змінити систему інституційного нагляду за дітьми і зробити крок у бік скасування колективного виховання дітей, позбавлених батьківської уваги.

Згідно зі статистикою, Україна має одну з найбільших у Європі кількість дітей, які перебувають у різних інституційних закладах, — 1,5% всього дитячого населення.

«106 тисяч дітей ізольовані й страждають у закритих інтернатних закладах, залишених Україні у спадок від радянської системи виховання. 90% дітей-сиріт в інтернатах не готові до самостійного життя, не спроможні інтегруватися в громаду і потребують постійної допомоги держави, — повідомив уповноважений  Президента України з прав дитини Микола Кулеба. — Вітчизняний досвід і досвід багатьох країн Європи і пострадянського простору підтверджує, що тільки виховання дитини у сімейному оточенні має позитивний вплив на формування її особистості, почуття власної гідності, збереження  здоров’я та гармонійний розвиток».                              

За результатами засідання Національної ради реформ було підтримано концепцію нової української школи, рекомендовано парламенту прискорити розгляд у другому читанні закону «Про освіту»,  а також про інклюзивну освіту. Президент наголосив, що фінансування інклюзивної освіти та дітей-сиріт має відбуватися за принципом «гроші ходять за дитиною».

Найближчим часом уряд спільно з уповноваженим Президента України з прав дитини розробить чіткі плани щодо реформування системи інтернатів