На початку вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив запропонований Міністерством фінансів варіант стратегії реформування державного банківського сектору. Влада планує впровадити для кожного банку, який перебуває у власності держави, окрему стратегію. До 2025 року буде знижено державну частку в банківському секторі з 60 до 25%.

«Держава залишається відданою своїй меті: побудувати надійну конкурентоспроможну банківську систему. Нині, коли реформу корпоративного управління банків державного сектору в Україні фактично завершено, ми оновили та посилили стратегічні принципи реформування банків державного сектору для забезпечення чіткого розуміння цілей для нових наглядових рад і правління, досягнення яких від них очікує акціонер», — вважає заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук.

Жодних преференцій

Банкіри та експерти схвально ставляться до стратегії. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова зазначила «Урядовому кур’єру», що це важливий і позитивний документ: «Насамперед у ньому підтверджено ключову мету держави — скорочення присутності на банківському ринку. Однак набагато глибше, ніж це було у попередній версії документа, деталізовано кроки і засоби для досягнення мети стратегії. При цьому акцентовано роль незалежних спостережних рад та системи корпоративного управління. У стратегії зафіксовано бажання держави виходити з ринків капіталу банків на ринкових умовах навіть у тих ситуаціях, коли це не покриватиме всіх попередніх витрат на їхню підтримку».

Головні аспекти стратегії реформування банків державного сектору полягають у тому, що вони перебуватимуть у рівних умовах із приватними.

Це підтверджує й пані Коробкова. За її словами, вперше в документі уряду регламентовано, що у банків, які мають державну частку в капіталі, не може бути якихось регуляторних чи ринкових преференцій.

Як зазначено у стратегії, банки державного сектору не будуть зобов’язані здійснювати соціальну функцію, якщо це істотно впливатиме на їх фінансовий результат.

«Виконання соціальних функцій здійснюватимуть у межах державних програм, які однаково доступні для всіх суб’єктів ринку, мети яких буде досягнуто шляхом стимулювання всієї банківської системи. Понад це банки державного сектору не матимуть жодних переваг від регулятора порівняно з приватними, за винятком того, коли конкретне окреме відхилення від нормативу визначає та оформлює Національний банк України тимчасово з огляду на надзвичайні обставини: зростання великих експозицій державних підприємств у період реагування на економічну кризу, спричинену пандемією COVID-19».

Хтось на коні, а хтось міг би бути кращим

Щодо самих державних банків, то вони перебувають у різних стартових позиціях.

У стратегії зазначено, що в 2018 році ПриватБанк розглядали як орієнтований на роздрібний сектор, що має значну частку клієнтів із числа представників малого та середнього бізнесу (МСБ) та обмежену присутність у корпоративному секторі. Головними складовими його стратегії були підтримка позицій саме цього роздрібного сектору, активізація зростання в секторі МСБ, початок розвитку корпоративного сектору, вдосконалення управління ризиками та непрацюючими активами, а також оптимізація операційних витрат. Загалом ПриватБанк демонстрував тенденцію до зростання протягом 2018—2019 років. Спираючись на раніше обраний напрям та сильні сторони банку, а також ключові припущення щодо його бізнес-моделі та макроекономічної ситуації, ПриватБанк має переглянути стратегію подальшого розвитку.

Ключовим напрямом для Ощадбанку було обрано позицію провідного універсального банку України. Стратегію фінустанови зосереджено на кількох основних компонентах: залишатися провідним гравцем у корпоративному банкінгу, збільшуючи присутність в сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу, зміцнюючи позиції в роздрібному кредитуванні та комісійних продуктах, оптимізувати власну мережу відділень.

Банк повинен був забезпечити розвиток ІТ з точки зору цифрового каналу дистрибуції та безпеку системи, оптимізувати операційну модель і вдосконалити систему управління ризиками та непрацюючими кредитами. Щодо скорочення відділень, то торік їх у фінансової установи стало на 27% менше, ніж у 2018-му. Банк досягнув прибутку 0,28 мільярда гривень 2019 року. Однак цей показник міг би бути набагато вищим.

Роботи непочатий край

Роботу Укрексімбанку не можна вважати достатньою. Ця фінустанова, по суті, працювала як корпоративний банк, зосереджений зокрема на фінансуванні експортно-імпортної діяльності. Її метою було зберегти частку депозитів, залучених роздрібним бізнесом. Протягом 2017—2019 років фінансові показники Укрексімбанку істотно не змінювалися. За підсумками діяльності торік із заявленого прибутку банку обсягом мільярд гривень, незалежним аудитором було підтверджено фінансовий результат лише обсягом 0,06 мільярда. Звісно, це поганий показник.

Нині, коли обрано нову наглядову раду, і ґрунтуючись на раніше зазначених макроекономічних припущеннях, акціонер очікує, що незабаром буде затверджено стратегію, яка міститиме подальший план трансформації Укрексімбанку.

2018 року Укргазбанк було орієнтовано на кредитування корпоративних клієнтів та МСБ з одночасним акцентом на концепції екобанку, що передбачало фінансування проєктів із підвищення енергоефективності. Укргазбанк мав брати участь у вузькоспеціалізованому роздрібному сегменті, пропонуючи продукти для підвищення ефективного особистого використання енергії.

У період 2017—2019 років він значно поліпшив свої ключові фінансові показники. Його чистий прибуток зріс удвічі, сягнувши 1,3 мільярда гривень.

Банк просунувся в переговорах з Міжнародною фінансовою корпорацією щодо продажу до 20% власних акцій додаткової емісії. Очікують, що угоду буде укладено до жовтня 2020 року. Крім позитивних підсумків діяльності та побудови ефективної системи корпоративного управління, банк дотримувався стратегічних цілей, визначених у стратегії.

Як бачимо, методи реформування банків різні, проте стратегія їхнього розвитку чітко окреслює всі завдання. Безперечно, залишати в банківській галузі таку велику частку держави надалі не можна. Такого немає у жодній із європейських країн. Однак нові майбутні власники часток акцій у цих фінустановах повинні докласти всіх зусиль для їхнього ефективного розвитку.

ДО РЕЧІ

Уряд визначив основні напрями діяльності Укрексімбанку на 2020—2024 роки

На засіданні 16 вересня Кабінет Міністрів підтримав запропонований Мінфіном проєкт розпорядження «Про схвалення основних напрямів діяльності акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на 2020—2024 роки». Передбачено, що Укрексімбанк — це переважно корпоративний банк, орієнтований на фінансування експортно-імпортних операцій з частковою присутністю в роздрібному секторі.

Основні напрями діяльності Укрексімбанку на 2020—2024 роки передбачають, що місія банку полягатиме в створенні та розбудові доступної інфраструктури кредитних інструментів, адаптованої з урахуванням специфіки експортної та експортно-орієнтованої діяльності, заради підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках. Така модель забезпечить його належне функціонування та сприятиме ефективному управлінню державним банком, захисту прав вкладників, кредиторів, держави як акціонера та стане підґрунтям для розробки стратегії його подальшого розвитку.