Радісна для полтавців подія відбулася в останні дні минулого року. Вона стала можливою завдяки вольовому рішенню Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Українська авіакомпанія YanAir планує перший рейс Полтава — Анталія у травні для літака Boeing 737-400, розрахованого на 168 пасажирів. Скоро в ПОКП «Аеропорт «Полтава» повноцінно функціонуватиме й пункт пропуску через державний кордон.

Незабаром такі літаки можна буде бачити і в аеропорту Полтави. Фото з сайту nachasi.com

Відродження  напророкував ветеран

Полтавське авіапідприємство за радянських часів було одним з найпотужніших в Україні. Тоді на цьому орденоносному підприємстві тільки керівного складу було майже 200 осіб. Його літаки й вертольоти обслуговували Полтавську, сусідні області, навіть деякі республіки. Воно славилося висококласними пілотами, техніками, механіками, інженерами, великою ремонтною базою. Його пілоти здійснювали вантажні та пасажирські перевезення, зокрема доставляли пошту, патрулювали нафто- і газопроводи, підживлювали сільськогосподарські культури й захищали їх від шкідників і бур’янів.

У 1990-х вони тільки в Полтавській області машинами Ан-2 і Мі-2 обробляли понад мільйон гектарів сільгоспугідь. І стояло завдання нарощувати обсяги обробітку, бо в певні роки сільгоспугіддя краю дуже потерпали від довгоносиків, попелиці, інших шкідників, які могли за лічені дні знищити половину майбутнього врожаю. Треба було оперативно рятувати посіви. Майже за кожним районом було закріплено літак чи навіть кілька. Найбільші обсяги хімробіт льотчики Полтавського авіапідприємства виконували в Лубенському, Глобинському, Гадяцькому, Зіньківському, Котелевському, Карлівському районах. Були дні, коли над ланами Полтавщини одночасно літали 55 літаків і вертольотів. Упоравшись із завданням у себе вдома, полтавські цивільні льотчики поспішали на допомогу рослинникам  Криму й Росії, Середньої Азії та Прибалтики.

В аеропорту тоді базувалися не тільки «кукурудзники» та ескадрилья, яка займалася транспортними і пасажирськими перевезеннями. Прилітали туди й рейсові важкі літаки типу Ан-24.

«Бувало, сидиш біля локатора (ми його називали «ромашка»), а бортів як насуне, що й спітнієш. Іноді за годину майже 10 прилітало. Той зі Львова на Донецьк прямує, інші на Київ, Сімферополь. Один на висоті 900 метрів крутиться, другий — на 400, третій заходить на посадку, четвертий прилетів із порушенням графіка, п’ятий вирішив потренуватися. Їх треба було розмістити», — згадував у статті «Повітряні одіссеї Юрія Неляпіна» («УК» №8 за 17 січня 2017 року) ветеран льотної справи з Полтави Юрій Неляпін.

Він із прикрістю констатував, що в наш час від колись могутнього Полтавського авіапідприємства  та його аеропорту залишилася сама слава. Наприкінці 1980-х там ще приймали повітряні судна з Ленінграда і Москви. А в 1992—1993 роках порт став не потрібним державі. Останнім часом, за словами ветерана, він обслуговує тільки чартерні рейси, пілотів і літаків уже немає.

Можливо, це збіг, але невдовзі після публікації статті Полтавська обласна влада вирішила відродити порт. А наприкінці минулого року полтавський аеропорт набув статусу міжнародного. Тоді перший заступник голови Полтавської облдерж­адміністрації Андрій Пісоцький провів виїзну нараду з приводу підготовки до реконструкції ПОКП «Аеропорт «Полтава» і польоту першого літака міжнародним рейсом. Для консультацій на нараду запросили професіоналів з усіх органів і територіальних підрозділів, які мають стосунок до майбутнього функціонування аеропорту, зокрема виконувача обов’язки начальника Полтавської митниці ДФС Валерія Остапчука й першого заступника начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України Костянтина Барабашова. Обговорили митні, медичні й культурні питання. А також моменти матеріально-технічного забезпечення і дій у разі надзвичайних ситуацій.

Як корабель назвуть, так він і попливе

Уже цього року в аеропорту побували представники багатьох служб, які відповідатимуть за безпеку пасажирських перевезень. Вони підібрали собі конкретні приміщення для службової мети, оглянули всі наявні приміщення першого і другого поверхів, а також отримали схеми їхнього розташування. Оскільки там буде облаштовано пункт пропуску через державний кордон, вирішили, що на об’єкті розташують відділення інспекторів прикордонного контролю «Полтава» від Харківського прикордонного загону. Підрозділ функціонуватиме у будівлі аеровокзалу на постійній основі. Він налічуватиме 30 осіб (в одну зміну одночасно працюватимуть до 10 прикордонників). А щоб прикордонники несли службу справно, полтавцям доведеться облаштувати дві зали на першому поверсі — окремо для прильоту та відльоту — з виходами на летовище.

Має бути окрема зала для пасажирів внутрішніх рейсів. Обладнання для перевірки документів у прикордонників буде власне. Завдання обласної влади — забезпечити їм передовсім спеціальні робочі місця, надійний телефонний зв’язок та швидкий інтернет (для доступу до електронних баз, зокрема, й до бази Інтерполу). Має з’явитись окрема кімната для доставки і перевірки багажу з рапісканами (системами просвічування валіз). Полтавський аеропорт має на балансі дві такі установки.

Передбачено, що в приміщенні аеровокзалу  працюватиме пункт громадського харчування і медичний пункт. Організаторам реконструкції аеро­порту також доведеться вирішити питання утилізації сміття, пожежної безпеки, надійного телефонного та інтернет-зв’язку тощо. На все це їм відвели три місяці.

У межах компетенції полтавцям допомагає вирішити деякі питання і засновник-партнер ТОВ «Авіаплан»  Євген Трескунов, який розробляв стратегії розвитку аеропортів Вінниці, Чернівців, а нині Херсона, Сум, Білої Церкви. Ще у січні 2016 року депутати Полтавської обласної ради більшістю голосів підтримали рекомендації його компанії стосовно розвитку аеропорту «Полтава».

Найближчим часом спеціалісти Полтавської ОДА реалізують три проекти: огородження аеропорту, реконструкцію злітно-посадкової смуги вартістю 9 мільйонів гривень. А також замовлять проект термінала, після чого отримають кошторис і фінансування.

— На засіданнях ми зі спеціалістами не виявили проблем, які б перешкоджали перебудові аеро­порту. Вчасно проведемо всі необхідні заходи, щоб 2 травня звідси відлетів перший літак рейсом Полтава — Анталія, — каже перший заступник голови Полтавської облдерж­адміністрації Андрій Пісоцький. — Аеропорт багато означає для нас. Протягом кількох років ми працювали над тим, щоб отримати статус міжнародного і завдяки вольовому рішенню Прем’єр-міністра України тепер маємо його. Функціонування аеропорту стабілізує економічну діяльність, розвиток інфраструктури Полтавщини, підвищить туристичний потенціал області та інвестиційну привабливість краю.

Облдержадміністрація прид­бає пожежний автомобіль для рятувальної команди аеропорту за 8 мільйонів гривень, а також необхідну техніку для повного сучасного матеріально-технічного забезпечення. На початок реконструкції потрібно 37 мільйонів гривень, частину фінансування очікують з державного бюджету.

Туроператори та компанії авіаліній вже розробляють графік міжнародних пасажирських перевезень з полтавського аеропорту, який депутати обласної ради запропонували назвати на честь гетьмана Івана Мазепи. Планують, що в травні  аеропорт відправлятиме й прийматиме рейс на тиждень. У червні — двічі на тиждень. І так до жовтня.