ЖАЛОБНІ ЗАХОДИ

Вшанувати пам’ять жертв голодоморів та репресій минулої суботи зібралися усі президенти нашої країни

Окрім Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Віктора Януковича, у жалобних заходах, які проходили на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», також узяли участь Прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, члени уряду, представники дипломатичного корпусу та громадськості.

Віктор Янукович встановив до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічну композицію із зерном, а згодом поставив запалену лампадку до «Свічі пам’яті». Вже за кілька хвилин учасники церемонії вшанували померлих від голоду хвилиною мовчання.

Того ж дня глава Української держави вшанував і пам’ять жертв тоталітаризму на території Національно-історичного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Там він встановив запалену лампаду та поклав квіти до Пам’ятного Хреста.

Церемонія вшанування пам'яті жертв голодоморів. Фото Андрія МОСІЄНКА

Вже по завершенні хвилини мовчання Президент відкрив наріжний камінь на місці спорудження Меморіалу пам’яті жертв репресій 1936 — 1941 рр. «Меморіал пам’яті жертв тоталітаризму стане символом пам’яті про тих, хто зазнав тяжких мук і несправедливості, віддав життя заради нашого майбутнього. Він стане символом перестороги проти повторення подібних трагедій на українській землі», — наголосив глава держави.

У його виступі йшлося здебільшого про важкі випробування нашої країни, які припали на першу половину двадцятого століття. Хоча тоді було втрачено цілий пласт вчених, митців, духовних лідерів, управлінців, інженерів, український народ, перегорнувши важкі сторінки історії, все-таки зміг підняти з руїн землю — відновити промисловість, сільське господарство, досягнути високих звершень у науці, насамкінець досягти своєї споконвічної мети — жити в незалежній та соборній державі, передає слова Віктора Януковича прес-служба Президента.

До слова, біля селища Биківня в Київській області — найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій, страчених у Києві органами НКВС у 1930 — 1940 роках. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100 — 120 тисяч репресованих. І на нинішній момент за виявленими документами відомі прізвища 14191 особи.

Вже у 1995 році на виконання розпорядження Президента від 11 серпня 1994 року «Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня» було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. А постановою уряду від 22 травня 2001 року на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». У травні 2006 року згідно з указом Президента цей заповідник отримав статус національного.