Традиційно кінець року — час для підбиття підсумків зокрема і в зовнішній політиці. Представник України при ЄС Микола Точицький зустрівся з журналістами, щоб поговорити, що вдалося зробити у напрямі євроінтеграції протягом 2020-го, на події якого гостро вплинула пандемія коронавірусу.

Допомога у боротьбі з коронавірусом була однією із провідних у діалозі Києва і Брюсселя. Загалом ЄС надав нашій країні 190 мільйонів євро для подолання наслідків пандемії й допоміг з переоснащенням 27 лабораторій. Наша країна, не будучи членом ЄС, стала спостерігачем у Європейському комітеті безпеки та охорони здоров’я, що «дає змогу нам у режимі онлайн розмовляти з європейськими колегами про потреби в подоланні пандемії».

Україна сподівається на допомогу ЄС в отриманні вакцини проти коронавірусу. Микола Точицький розповів, що ЄС розробляє механізм надання або продажу вакцини третім країнам, який передбачено в угодах, укладених Єврокомісією з шістьма компаніями-виробниками. Роботу над цим механізмом буде завершено в середині січня.

«Наша країна у пріоритеті на надання вакцини насамперед для лікарів і людей похилого віку», — сказав посол. За його словами, треті країни отримуватимуть вакцину через одну з країн-членів ЄС, яка виконуватиме роль посередника.

«Ми передбачаємо, що для нас це може бути Польща, і такі консультації тривають із польськими колегами», — розповів Микола Точицький і наголосив, що завдання України полягатиме у забезпеченні спеціальних сховищ для вакцин, бо вони потребують низьких температур для зберігання.

Підтримка ЄС у кримському питанні відчувається на всіх міжнародних майданчиках. Фото з сайту unian.net

Микола Точицький нагадав, що загалом за цей рік фінансова допомога ЄС Україні становила 1,1 мільярда євро. Зовсім нещодавно Брюссель оголосив про своє рішення перерахувати нашій державі екстрену макрофінансову допомогу 600 мільйонів євро, яку надають зі ставкою 0,125 відсотка річних.

Тісною та плідною була політична співпраця Києва і Брюсселя. Посол нагадав, що санкції ЄС залишаються одним з найефективніших інструментів боротьби у протистоянні агресії Росії. Він нагадав, що минулого тижня Рада ЄС ухвалила новий санкційний режим, який застосовуватимуть проти осіб, причетних до порушень прав людини.

«Гадаю, це сприятиме тому, щоб ми активніше вносили до цього переліку представників російської влади, відповідальних за порушення прав людини в окупованому Криму», — зауважив Микола Точицький.

Кримська тематика часто звучала цього року на різноманітних майданчиках ЄС. Це пов’язано великою мірою з тим, що Київ оголосив про ініціативу створення Кримської платформи — майданчика з обговорення шляхів деокупації Криму. За словами Миколи Точицького, ЄС підтримує цілі Кримської платформи. Він зазначив, що у Брюсселі взяли до уваги пропозицію Києва призначити спецпредставника ЄС із питань Криму. Однак, на його думку, щоб цю ініціативу було втілено в життя, «слід визначитися з форматом учасників Кримської платформи, де вона діятиме — чи в межах ОБСЄ, чи ООН, чи ЄС. У нас уже є досвід співпраці зі спецпредставниками, це має і мінуси і плюси, але це тема для окремої розмови».

Відповідаючи на запитання журналістів, Микола Точицький наголосив, що Україна має врахувати рекомендації Венеційської комісії про врегулювання конституційної кризи, викладені в останньому висновку комісії щодо рішення КСУ, яким було визнано неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства.

«Питання якісного завершення судової реформи — номер один у дискусії з ЄС. І якщо ми не використаємо надану Венеційською комісією формулу, як повернутися до електронного декларування, думаю, вікно можливостей для нас зачиниться», — констатував дипломат. Він наголосив: у Брюсселі переконані, що без ефективної судової реформи всі досягнення інших реформ не будуть досконалими.

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»