Поромне сполучення Орлівка — Ісакча, яке запрацювало на українсько-румунському кордоні, можна назвати історичним із двох причин. По-перше, ця переправа через Дунай дасть змогу значно скоротити шлях сушею з України до балканських країн і навіть Туреччини. Фактично це буде новий транспортний коридор Україна — Південна Європа.

По-друге, вона фактично вже має непросту історію. Адже проєкт переправи почали обговорювати ще 22 роки тому. Однак домовленості між Україною та Румунією про її будівництво було досягнуто лише у 2006-му. А 28 травня 2015-го в Києві і 5 червня у Бухаресті було підписано угоду про організацію цього поромного сполучення.  Відкриття кілька разів переносили, щоправда, не з вини української сторони, а торік у  вересні відбулося тестування — поромом переправили кілька автомобілів та два десятки пасажирів.

За попередніми підрахунками, завдяки реалізації цього проєкту шлях у південні країни ЄС скоротиться на 200 кілометрів, а час оформлення вантажів — на 10—12 годин. Пропускна спроможність переправи — 200 одиниць вантажного транспорту, 500 — легкового і 1500 пасажирів.

Для міжнародних автоперевізників відкриття переправи має непересічне значення. Проте вони сприйняли його зі стриманим оптимізмом. Чому? Про це можете дізнатися з матеріалу «Чиновники Президента не чують?»

Чиновники Президента не чують?

СИТУАЦІЯ.  Міжнародні автоперевізники вимагають не преференцій, а створення державою елементарних умов для повноцінної роботи

Як відомо, 9 липня цього року глава держави побував з робочою поїздкою на Волині. Під час зустрічей із представниками місцевої влади та бізнесу Володимир Зеленський наголосив на необхідності проведення робочої наради митників та прикордонників щодо комплексного вирішення питань роботи пунктів пропуску, забезпечення безперебійного та швидкого перетину кордону транспортними засобами, що займаються міжнародними перевезеннями. Адже через негативні наслідки пандемії збільшення доходів бюджету країни зокрема завдяки експортно-імпортним операціям нині як ніколи на часі.

Фото з сайту uainfo.org

Що маємо, не цінуємо

Здавалось би, державні інституції, яких це стосується, та їхні керівники мали б негайно взятися за розв’язання проблем, на які вказав глава держави. Однак реалії виявилися зовсім іншими. І саме вони змусили президента Асоціації міжнародних автоперевізників (АсМАП) Леоніда Костюченка наприкінці липня надіслати звернення на ім’я Президента Володимира Зеленського, в якому зокрема йдеться: «На жаль, після вашої робочої поїздки ситуація тільки погіршилася, жодних реальних дій щодо врегулювання ситуації на рівні прикордонної, митної служби та підрозділів МВС не відбувається».

Про те ж, що така оцінка — не перебільшення, свідчить і лист Торгово-промислової палати України на ім’я глави держави від 29 липня цього року, в якому зазначено: «З 14.07.2020 р. (через п’ять днів після того, як глава держави фактично зобов’язав відповідні служби поліпшити стан справ. — Ред.) у пунктах пропуску «Ягодин», «Краківець» та «Рава-Руська» українсько-польського кордону на виїзд з України накопичуються черги вантажних транспортних засобів. Перевізники змушені простоювати в очікуванні перетину кордону більш як чотири доби з усіма можливими конфліктами та непередбачуваними соціальними наслідками».

А тепер уявіть себе на місці водія-далекобійника: немилосердно пече сонце, температура 35 градусів і вище, немає навіть туалету, не кажучи вже про магазин чи кафе — і так чотири доби. Мабуть, неважко здогадатися, що б ви думали у такій ситуації про владу, яка створила вам такі умови для роботи. Не кажучи вже про закордонних перевізників, які, безумовно, ділитимуться з колегами враженнями про пережиті жахіття на кордоні. Після чого ті, мабуть, десятою дорогою об’їжджатимуть Україну. А це не сприятиме поліпшенню іміджу нашої держави як транзитної. І це попри те що саме завдяки вигідному географічному положенню наша країна має всі можливості для відчутного поповнен­ня бюджету від міжнародних перевезень. Адже з дев’яти міжнародних транспортних коридорів Європи чотири проходять саме нашою територією. І як свідчать дослідження британського інституту «Рендел», в України найвищий транспортний транзитний рейтинг серед сусідів — європейських країн — 3,11 бала. Польща, транспортний транзитний рейтинг якої становить 2,72 бала, отримує щороку близько 4 мільярдів доларів прибутку від транспортних перевезень.

Фактично сама природа подарувала нам можливості збільшувати надходження валюти до держскарбниці завдяки географічному положенню. Головне — вміло використати його. Цьому сприятиме ремонт і великомасштабне будівництво доріг, ініційоване главою держави.

Але не слід забувати про людський чинник, який може звести нанівець ініціативи Президента. І по приклад далеко ходити не треба. Просто розглянемо ситуацію на пунктах пропуску, що ведуть наприклад у Польщу. Нагадаємо, саме під час робочої поїздки на Волинь глава держави фактично зобов’язав відповідні служби розв’язати проблему безперебійного та швидкого перетину кордону міжнародними перевізниками. Серед інших на пункті переходу «Ягодин — Дорогуськ», розташованому на території області й одному з найбільших в Україні.

Фото Володимира ЗАЇКИ

Замість сприяння — перешкоди

Віцепрезидент АсМАП Юрій Кучинський, розмовляючи з автором матеріалу, обурювався: «Невже чиновники не усвідомлюють, що своїми діями, точніше, бездіяльністю вони підставляють Президента? Адже наша асоціація — це понад три тисячі автопідприємств, майже 32 тисячі транспортних засобів і понад 100 тисяч працівників. Після візиту Володимира Зеленського на Волинь ми поінформували членів асоціації про його доручення відповідним державним інституціям. Безумовно, вони це сприйняли, як кажуть, на ура. Але коли замість поліпшення ситуації автоперевізникам створили нелюдські умови, в яких їм у нестерпну спеку довелося по чотири і більше діб очікувати перетину кордону, то вони передовсім згадували не дуже поштиво кого? Думаю, здогадатися неважко, оскільки чиновників, які мали б виконати доручення глави держави, вони просто не знають».

До речі, керівництво АсМАП, крім двох звернень до глави держави, надіслало листи із проханням допомогти у розв’язанні кричущих проблем міжнародних автоперевізників до міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, його колезі з парламентського комітету, який займається питаннями транспорту та інфраструктури, нардепам, обраним від округів, на чиїй території розташовано пункти перетину. На жаль, жодної відповіді, отже й реакції на своє звернення міжнародні автоперевізники не одержали. Хоч не вимагали ніяких преференцій, як це роблять євро­бляхери, яким сприяють навіть представники найвищого державного рівня та нардепи.

Міжнародні автоперевізники, які щоденно здійснюють перевезення в 46 країн, сплачують податки до державного та місцевих бюджетів, створюють робочі місця, вимагали всього-на-всього виконання домовленостей Мініфраструктури, узгоджених у лютому цього року під час попереджувального страйку, і чинних нормативних актів. Зокрема наказу МВС України, який набрав чинності три з половиною роки тому, «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між посадовими особами підрозділів державної прикордонної служби України та територіальних органів Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях значного скупчення транспортних засобів перед пунктами пропуску через державний кордон України».

Цей документ — дієвий інструмент наведення порядку перед пунктами пропуску на кордоні. Він передбачає впорядкування черговості заїзду на них транспортних засобів. Приміром, якщо їх накопичується більш як 50, прикордонники спільно з поліцією мають стежити, щоб усі дотримувалися черговості, а перевізники мають одержувати контрольні талони, що засвідчують номер черги, без яких автомобілі не повинні допускати в пункт пропуску. Однак як розповідають водії, з якими довелося спілкуватися наприкінці липня (це підтверджує і моніторинг працівників АсМАП у сервісній зоні ПП «Ягодин — Дорогуськ»), представники поліції та прикордонники в місцях черги завдовжки з десять кілометрів, де накопичується не 50, не 100, а часто 600—700 автомашин, бувають вряди-годи. Формування черги та пропуск із використанням контрольних талонів не здійснювали. Це дає змогу окремим перевізникам позачергово перетинати пункт пропуску, що не може не обурювати решту автоперевізників.

Як розповідають водії, і про що пише у зверненні до міністра внутрішніх справ президент АсМАП, відбувається це зустрічною смугою руху вночі на очах екіпажу патрульного автомобіля Національної поліції. Ні поліцейські, ні прикордонники на такі порушення не реагують. Чому? Можливо, відповідь у тому, що, як розповідають перевізники, місцеві спритні ділки пропонують проїзд поза чергою за 2—2,5 тисячі гривень. Зрозуміло, що без корупційної участі представників держорганів тут не обходиться, і відповідним силовим органам є чим зайнятися.

Не знаєш, як? Дій за законом

Хтось може сказати, мовляв, що таке нормативний документ і яку роль може відіграти якийсь папірець. Але як свідчить подальший перебіг подій, дуже велику, якщо дотримуватись елементарних речей, у ньому прописаних.

Приміром, як це сталося після звернення страйкового комітету АсМАП до вищих посадових осіб держави 3 серпня. У цьому листі зазначено вимоги, невиконання яких може вилитися у всеукраїнський страйк міжнародних автоперевізників із перекриттям усіх міжнародних автомагістралей та блокуванням усіх в’їздів та виїздів зі столиці.

Цього разу реакція на звернення була досить швидкою. Передусім стали виконувати вже згадуваний наказ МВС представники прикордонної служби та Національної поліції. Перевізникам почали видавати контрольні талони, стежити, щоб ніхто не порушував черговості проїзду, бусики з лафетами, які раніше проскакували пункт пропуску смугою легкового транспорту, змусили стати в загальну чергу. Адже вони перевозять товар юридичним особам, які так вирішили полегшити своє життя й ускладнити його іншим.

Унаслідок дотримання цих елементарних вимог час очікування перетину кордону для водіїв скоротився майже втричі. Тож не треба вигадувати велосипед — його вже давно винайшли. І якщо не знаєш, як діяти, дій за законом.

Але те, чого вдалося досягти, — не межа. Як розповідають міжнародні перевізники, ще п’ять років тому лише через ПП «Ягодин — Дорогуськ» проходило майже 700 великовагових автомобілів за добу. Тепер пропускна спроможність помітно впала не лише тут, а й на сусідніх «Краковці» і «Раві-Руській», хоч технічне оснащення митниць і прикордонних постів поліпшилося, а штат не зменшився.

Наші перевізники можуть поскаржитися, що польська сторона стала прискіпливіше ставитися до перевірки вантажу, що прямує з українського боку. Але промовчать, чому це роблять сусіди. А в польської сторони для цього є вагомі причини. Адже вже не сенсація інформація у ЗМІ про затримання на польському кордоні українських далекобійників, які нелегально перевозили сигарети, спиртні напої чи бурштин.

Однак на переконання віцепрезидента АсМАП, 99% міжнародних перевізників працюють чесно. Адже кожен власник автомобіля намагається чітко дотримуватися законодавства, оскільки втрата транспортного засобу рівнозначна втраті годувальника сім’ї. А щодо тих, хто займається контрабандою, то чому їх затримують переважно польські митники, а не українські? Питання риторичне.

Існують й інші проблеми, розв’язати які можна передусім завдяки ініціативності й виконанню обов’язків державними інституціями. Наприклад, міжнародні перевізники вважають, що керівництву МВС, митної та прикордонної служб необхідно негайно провести робочі зустрічі своїх представників на місцях із місцевою владою та представниками АсМАП України для розроблення спільних рішень з нормалізації роботи пунктів пропуску, забезпечити взаємодію в режимі онлайн із польською стороною для збільшення пропускної спроможності ПП «Ягодин — Дорогуськ», «Краківець — Корчова» та «Рава-Руська — Хребенне» для вантажівок зокрема за рахунок упровадження системи управління електронною чергою транспорту тощо. Місцева влада має подбати про створення належної придорожньої інфраструктури — місць відпочинку, харчування, щоб усе це відповідало європейським санітарним нормам. Адже податки залишаються на місцях.

Проте є питання, які можна вирішити лише на міждержавному рівні. Приміром, щоб під час будівництва автодоріг було передбачено стоянки для автоперевізників з належною інфраструктурою та охороною. Такі, як АсМАП збудувала під Борисполем.

Головне, щоб була безперервна системна робота, а не час від часу. І щоб чиновники не чекали, коли роль відомого півня щодо них візьме на себе вулиця. А загалом усі, хто наділений правом на виконання державних функцій, просто пам’ятали слова Маргарет Тетчер: «Не існує державних коштів, є гроші платників податків». І усвідомлювали, що кошти на зарплату для них заробляють зокрема міжнародні перевізники, які вимагають усього-на-всього створення нормальних умов для роботи.