Воєнний 2022 рік став багато в чому переломним і для України, і для її партнерів. Європейський Союз продемонстрував здатність не лише підставити Україні плече у скрутну хвилину, а й ухвалювати рішення, які у перспективі визначатимуть, сподіваємося, наше спільне майбутнє.

На конференції послів Президент Володимир Зеленський серед пріоритетних завдань для українських дипломатів на 2023 рік назвав початок переговорів щодо вступу в ЄС, забезпечення оборонних потреб і відбудову України.

Наша країна, поза сумнівом, і далі йтиме вперед до своєї мети — перемоги над росією і побудови європейського майбутнього.

Як зусилля України оцінюють у Європейському Союзі? На яку військову та гуманітарну допомогу ми можемо розраховувати цього року? Коли Україна і ЄС почнуть переговори про вступ?

Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Представництва ЄС в Україні Матті МААСІКАСУ.

— Пане Посол, як війна в Україні вплинула на сам Європейський Cоюз? Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель у виступі перед послами ЄС у жовтні 2022-го заявив, що Європа входить в ідеальний шторм, старого світу більше не існує, і треба бути готовими до нових викликів. Наскільки глибоко в ЄС це усвідомлюють? На які з викликів, на вашу думку, слід реагувати передовсім?

— Війна росії проти України багато в чому вплинула на Європейський Союз. Маю підкреслити, що наші цінності та віра у свободу й демократію втілилися у двох великих напрямах діяльності: непохитній солідарності з Україною та міцній єдності всередині ЄС і з нашими партнерами, особливо Сполученими Штатами та країнами «Групи семи».

Європейський Союз надав і досі надає притулок мільйонам громадян України, які рятуються від російських ракет, куль та окупації. Вони отримали вкрай необхідний прихисток згідно з директивою ЄС про тимчасовий захист. Українські біженці отримали негайний доступ до права на працю, освіту та медичне обслуговування. Директива діятиме щонайменше до березня 2024 року.

У перспективі не бачу жодних ознак того, що наші країни-члени послаблять підтримку тих, хто рятується від повномасштабного вторгнення росії. ЄС ухвалив дев’ять пакетів санкцій, що були ретельно розроблені, щоб підірвати здатність росії фінансувати війну. Ми радикально зменшили енергетичну залежність від росії, адже однією з головних санкцій ЄС стало припинення 90% поставок російської нафти до Європи до кінця 2022 року, отже позбавлення москви відповідних доходів.

Так, росія може продавати свою нафту на інші ринки, але доходи від такого продажу обмежені тим, що вона змушена робити це зі значною знижкою на кожен барель — російська нафта продається за ціною, приблизно на 30 доларів нижчою, ніж у середньому у світі. Крім того, і це, мабуть, найважливіший момент, таке поступове ембарго на нафту та скорочення імпорту газу звільняє Європу від енергетичної залежності від росії.

ЄС зробив рішучі кроки, аби гарантувати, що Україна має необхідні фінансові ресурси, щоб продовжити повноцінне функціонування для захисту від агресора.

Нещодавно ЄС ухвалив безпрецедентний пакет макрофінансової допомоги на 2023 рік обсягом 18 мільярдів євро. Цей пакет доповнює 7,2 мільярда євро, надані 2022-го,

і забезпечує вкрай необхідну передбачуваність державного бюджету України. Ми також надали поштовху двосторонній торгівлі: незадовго до війни відзначали подвоєння загального обсягу торгівлі між ЄС та Україною з моменту набуття чинності 2017 року угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Попри все війна не загальмувала цю тенденцію, український експорт у ЄС зростав у вартості протягом 2022 року порівняно з 2021-м. Це частково пов’язано з повною лібералізацією торгівлі, запровадженою ЄС у червні, разом із призупиненням заходів торговельного захисту щодо українського імпорту до ЄС.

Для подальшої підтримки українського експорту разом із країнами-членами ми заснували ініціативу «Шляхи солідарності». Спрощуючи наземну логістику та забезпечуючи необхідний канал для транспортування української продукції, «Шляхи солідарності» також є значним внеском у зміцнення глобальної продовольчої безпеки та рятівним колом для економіки України.

— Президент Єврокомісії і високий представник ЄС нещодавно заявили, що головні зусилля ЄС у відносинах з Україною зосереджені на наданні негайної допомоги населенню, щоб подолати зиму. Що вдалося зробити на цей час, зокрема в тому, що стосується доставки генераторів та зимового обладнання, і які вузькі місця все ще існують у цій доставці?

— росія намагається перетворити холодну зиму на зброю у війні проти українського народу. Для цього вона використовує енергетику як зброю та свідомо завдає ударів по цивільній інфраструктурі. Ці жорстокі атаки спрямовані на те, щоб принести ще більше людських страждань українському народу, а також позбавити лікарні, служби екстреної допомоги та інші важливі служби електроенергії, опалення та води. Усе це — воєнні злочини, які не можуть бути безкарними. Нам потрібно спільними зусиллями притягнути до відповідальності всіх винних. Ми використовуємо всі доступні нам інструменти та партнерства, щоб допомогти Україні пережити цю зиму.

Ми підтримуємо Україну в ліквідації збитків, завданих росією енергетичній інфраструктурі. Численне енергетичне обладнання, від генераторів до трансформаторів і кабелів, було доставлено через Механізм цивільного захисту ЄС. Загалом за допомогою цього механізму європейські країни мобілізували на користь державних органів України понад 800 потужних генераторів. Окрім того, багато поточних проєктів, що фінансує ЄС, було мобілізовано або перепрофільовано для закупівлі генераторів та іншого обладнання для реагування на надзвичайні ситуації. ЄС також допомагає відремонтувати критичну інфраструктуру в регіонах, а саме: системи опалення, водопостачання та каналізації.

Наприклад, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в межах програми ЄС ULEAD з Європою, головну діяльність якої зосереджено на підтримці децентралізації, українським громадам було передано 2500 генераторів. У межах нашої програми EU4ResilientRegions, яку фінансуємо спільно з Німеччиною, ми доставили першу партію генераторів до Херсона впродовж двох тижнів після його визволення.

Окрім генераторів, з лютого 2022 року для України ми надали 485 мільйонів євро на допомогу цивільному населенню, яке постраждало внаслідок війни. Серед іншого ця допомога передбачає виконання робіт з відновлення та капітального ремонту шкіл і укриттів, тимчасових центрів / центрів приймання, надання комплектів для невідкладного ремонту укриттів, предметів екстреної допомоги на зимовий період, а також готівки для покриття витрат на опалення, енергетичних потреб.

Крім того, понад 77 400 тонн гуманітарної допомоги в натуральній формі орієнтовною вартістю майже 490 мільйонів євро було доставлено в Україну безпосередньо від країн-членів ЄС та партнерів через Механізм цивільного захисту ЄС.

— Країни ЄС погодили збільшення Європейського фонду миру на додаткові 2 мільярди євро з можливістю надання граничної суми ще 3,5 мільярда євро на період до 2027 року. Яка частка цих грошей може призначатися для України? Чи означає це, що ті 3,1 мільярда, які ЄС надав для закупівлі озброєння для України, вже вичерпано?

— Європейський фонд миру, створений 2021 року, — це фонд загальною сумою 5,69 мільярда євро, мета якого — забезпечення швидкого реагування ЄС на потреби військових операцій і збереження миру, запобігання конфліктам та зміцнення міжнародної безпеки. Нині загальний обсяг асигнувань у межах Європейського фонду миру для України сягнув 3,1 мільярда євро.

Щоб отримати військову допомогу, Україна звертається до Брюсселя та надає Європейській службі зовнішньої діяльності перелік необхідної зброї. Країни-члени ЄС, які мають потрібне обладнання, можуть надати його, а Європейський Союз відшкодовує цій країні кошти. Крім того, кожна країна ЄС надає військову допомогу на двосторонній основі. Ми бачимо, що це відбувається щодня. Справді, нещодавно ЄС вирішив збільшити загальну фінансову стелю ЄФМ на 2 мільярди євро 2023 року з можливістю подальшого збільшення на пізнішому етапі.

Крім того, ЄС вирішив започаткувати військову тренувальну місію для України — EUMAM навчатиме до 15 тисяч військовослужбовців Збройних сил України в різних місцях на території окремих країн-членів ЄС. Навчання вже розпочато: нещодавно високий представник, віцепрезидент Жозеп Боррель відвідав солдатів, які навчаються у Бжеґу в Польщі.

— Яку роль бачить для себе ЄС у реалізації плану Маршалла для України? Чи є в Євросоюзі розуміння, що відновлювати Україну треба вже з огляду на те, що Україна має стати членом Союзу?

— По-перше, ЄС має намір відігравати важливу роль у відбудові України. Інтегрована та скоординована міжнародна відповідь має вирішальне значення для підтримки відновлення України. Берлінська та Паризька конференції були важливими з точки зору координації відновлення, оскільки вони зосереджувалися на короткострокових потребах і мобілізації вкрай необхідної допомоги Україні на цю зиму.

Ми визнаємо важливість рішення лідерів «Групи семи» від 12 грудня про створення платформи з відновлення України. Ми з нетерпінням чекаємо започаткування координаційної платформи разом з Україною та всіма її міжнародними партнерами.

Європейська комісія запропонувала створити секретаріат платформи для підтримки її роботи (наприклад, для підготовки зустрічей, внесення пропозицій щодо відповідності потребам і ресурсам та розроблення інструментів, що забезпечують прозоре звітування про роботу платформи та обмін інформацією). Секретаріат буде оперативним контактним пунктом для всіх учасників.

По-друге, стратегічна мета України і ЄС зрозуміла: членство вашої країни в ЄС. Ця мета має становити підвалини відновлення. На нашу думку, надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС дає позитивний імпульс для реформ з метою створення міцного інвестиційного середовища, як це було в усіх державах, які готувалися до вступу й нещодавно приєдналися. Це забезпечить необхідну інфраструктурну сполученість із країнами-членами ЄС і кращу інтеграцію ланцюжків зі створення вартості з підприємствами ЄС. Інвестори вкладатимуть кошти у майбутню країну-члена ЄС.

Крім цього, дозвольте мені наголосити на кількох ключових принципах і напрямах відновлення. Передусім величезні потреби, спричинені загарбницькою війною росії, виходитимуть поза межі засобів, доступних державним установам. ЄС та його партнери повинні знайти нові джерела фінансування, зокрема у приватному секторі. Необхідно використовувати всю потужність людського капіталу України та прискорити її реформування і перехід до зелених та цифрових технологій. Це разом з необхідними судовими та антикорупційними реформами також сприятиме приватним інвестиціям у всій країні.

Інший ключовий аспект — децентралізація: Україна має скористатися досягненнями цієї реформи, розпочатої після Євромайдану, під час відновлення. Як сказала президент фон дер Ляєн на конференції з відновлення в Берліні, українські регіони та муніципалітети також є економічними центрами. Громадянське суспільство в Україні має відігравати провідну роль у відбудові країни. Це добре відображено у принципах, погоджених у Лугано на першій Міжнародній конференції з відновлення України, і ми їх дотримуватимемося.

І останнє, але не менш важливе: не можна нехтувати соціальним виміром відновлення, яке не зводитиметься лише до фізичної відбудови об’єктів. Чітка спрямованість на загоєння травм війни українського суспільства обов’язкова!

— Нещодавно Рада ЄС внесла Україну в річний огляд щодо розширення ЄС і процесу асоціації та стабілізації для країн-кандидатів. Але це була, скажімо так, певна загальна оцінка і політична декларація, за які українці, зрозуміло, вдячні. Коли Україна може очікувати на деталізований аналіз просування в реформах, соціальному розвитку та наближенні до Acquis communautaire Євросоюзу?

— Хоч Україна вже була членом європейської сім’ї та поступово наближалася до ЄС у політичному та економічному плані після Революції Гідності, рішення про надання їй статусу кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року стало справді історичною подією. Загарбницька війна росії проти України змінила геополітичний контекст. Однак членство в Європейському Союзі не набувається миттєво, воно предмет ретельного процесу, в який входить значна робота за всіма критеріями членства.

ЄС і надалі підтримуватиме Україну на її шляху до майбутнього членства. Лише кілька тижнів тому, 15 грудня, Європейська рада підтвердила, що майбутнє України та її громадян — у Європейському Союзі. Швидкість приєднання залежить передусім від прогресу у фундаментальних питаннях, починаючи з верховенства права. Але важливо зазначити, що Україна має велику перевагу завдяки виконанню Угоди про асоціацію, в яку входить поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі. Це одна з найбільш амбітних угод, які ЄС має з будь-якою країною, що передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію між ЄС та Україною.

Україна вже гармонізувала своє законодавство із законодавством ЄС у багатьох важливих галузях. ЄС щорічно звітує про виконання Угоди про асоціацію з 2014 року, і комісія протягом кількох тижнів опублікує детальний аналітичний звіт про рівень відповідності між законодавством України та ЄС. Це забезпечить подальші орієнтири щодо роботи, яку маємо продовжувати разом.

Висновок комісії станом на червень, схвалений лідерами ЄС, визначає сім ключових сфер реформ, де ми очікуємо їх продовження, оскільки Україна прогресує на своєму шляху до ЄС. Євросоюз і Представництво в Києві й надалі стежитимуть за прогресом України в цьому питанні.

— За вашою оцінкою, коли ЄС і Україна будуть готовими розпочати переговори про членство? Чи може це трапитися ще до завершення війни в Україні?

— Наші лідери говоритимуть про це на наступному саміті Україна — ЄС на початку 2023 року. Політика розширення ЄС залишається геостратегічною інвестицією в безпеку, процвітання та стабільність Європи.

Можу лише повторити, що історичним червневим рішенням Європейської ради Україна отримала перспективу стати членом ЄС — за умов продовження реформ. Ми ще не на тому етапі, коли ухвалюємо рішення про початок переговорів, але прогрес України у здійснених на даний момент кроках стабільний і заслуговує на схвалення.

Ми віримо, що Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу, оскільки вважає це найважливішим і найнадійнішим способом забезпечення власного миру, стабільності й довгострокового процвітання. І якщо народ вирішив стати європейським у всіх сенсах, хто ж на цій землі має право позбавляти його цього?

Укрінформ
(Надруковано зі скороченнями)