Якось у середмісті стала свідком інциденту: міліція зупинила двох хлопців. Адекватні, без цигарок у зубах і пляшок пива в руках, вони спокійно йшли вулицею. Міліціонери затребували у парубків документи. Ті показали паспорти, однак стражі порядку все ж таки повели молодих людей у машину. Подальшого розвитку подій не знаю, адже спостерігала за ситуацією з вікна автобуса, який невдовзі рушив.

Коли розповіла про це подрузі, у якої син підліток, вона зовсім не здивувалася. Мовляв, це звичне явище. Її сина, не схожого ні на інородця, ні на кримінального авторитета, такими перевірками довели до того, що він почав носити паспорт як проїзний і врешті-решт загубив його. А поки документ відновлювали, мало не городами діставався на заняття і назад, аби не нарватися на патруль.

Правоохоронці й справді мають право згідно із Законом «Про міліцію» зупинити на вулиці будь-якого громадянина. Але лише зупинити, перевірити документи, попросити надати пояснення з того чи іншого приводу. Однак, судячи з того, як часто це трапляється, складається враження, що живемо не в центрі спокійної країни, а в якійсь прифронтовій смузі, що межує з гарячою точкою чи наркокартелем. І це при тому, що дуже часто на вулиці чи у парку можна бачити людей, які «лика не в’яжуть», нецензурно лаються, чіпляються до перехожих, смітять — і на них немає жодного патруля.

Та що там на вулиці чи у парку! Нині зупинки міського транспорту перетворилися у місця для куріння і розпивання пива. Їх навіть не треба позначати табличками: місцезнаходження можна визначити здалеку за горами сміття (особливо недопалків та пляшок). Дійшло вже до того, що слабоалкогольні напої та пиво п’ють навіть у громадському транспорті. Складається враження, що заборонивши куріння на зупинках міського транспорту і в радіусі 50 метрів довкола них, а також наклавши табу на розпивання алкоголю в громадських місцях, законотворці забули на когось покласти контрольні повноваження. Правопорушники настільки розперезалися, що погрожують тим одинакам-сміливцям, які відважуються зробити їм зауваження. Тож дуже часто можна спостерігати дику картину: на сусідніх лавочках у парку чи на дитячих майданчиках гуляють мами з діточками і поряд — дяді з пляшками.

То, може, вже пора організувати рейди саме проти таких «дядечків» і не чіплятися на вулицях до законослухняних громадян? А ще б варто довести до логічного завершення ініціативу про заборону торгувати сигаретами і спиртним у кіосках, розміщених на зупинках міського транспорту. Пропозиція, яка стосувалася вуличної торгівлі алкоголем, чомусь заглухла, так і не набувши хоча б статусу закону, який не виконується.

Нині ж тим, хто потерпає від безпідставних вуличних перевірок, правознавці радять вести себе з міліціонерами дуже коректно, не провокувати їх, не ображати і ні в якому разі не тікати. У разі затримання спробувати подзвонити рідним. Якщо цього не дадуть зробити і доправлять у міліційний відділок, телефонний дзвінок родичам має зробити працівник правоохоронних органів під складання протоколу (таке право закріплено у Конституції, стаття 29). У разі пред’явлення серйозних звинувачень слід вимагати присутності адвоката і до його приїзду не підписувати жодних документів.