Останніми роками в країні запрацювало кілька нових органів. Один з них — Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Минув рік з початку його роботи. «УК» дізнався, на якій роботі зосередилося нове агентство і яких результатів уже вдалося досягти.
Скористатись досвідом Євросоюзу
Це Нацагентство створювали за аналогією з європейськими структурами. До основних його функцій належить розшук, виявлення та управління майном, яке можуть заарештувати у кримінальному процесі. Створення агентства передбачено двома ключовими правовими актами Євросоюзу — рішенням Ради Євросоюзу та відповідною директивою ЄС. По суті, це підвалини. Адже на підставі цих актів у країнах Євросоюзу давно працюють подібні установи.
Законодавчо передбачено, що до агентства зможе звернутися правоохоронний орган, якщо під час розслідування кримінального провадження у нього виникнуть обґрунтовані припущення, що дехто, скоївши злочин, отримав незаконний дохід. І в той же час працівники цього правоохоронного органу не можуть ані довести цього факту, ані заарештувати активи. Проте агенція не здійснюватиме кримінальних проваджень, а спеціалізуватиметься на пошуку відповідних активів.
— Створення агентства в Україні — один із найкращих прикладів того, що відбувається євроінтеграція нашого правового поля. Тож функції органу в частині розшуку і в частині менеджменту активів запозичено в подібних агенцій Євросоюзу, — зазначає голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Антон Янчук.
Завищені очікування
До речі, досі громадськість не зовсім розуміє, що мають робити фахівці новоствореного органу. Тому деякі їхні дії чи рішення інтерпретуються абсолютно неправильно, але з часом ситуація виправиться. Є певні очікування суспільства, часом завищені, інколи зумовлені нерозумінням функціоналу. Приміром, подекуди орган називають агентством з повернення активів або агентством відплати. Жодної такої функції воно не має. Ключових завдань агентства два: розшук активів з метою їх подальшого арешту в кримінальному провадженні та управління арештованим, а не конфіскованим майном. Але — повторимо — винятково у кримінальному провадженні.
На агентство покладено й інші функції, зокрема участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України в іноземних юрисдикційних органах у справах з питань повернення активів. Це досить складне і комплексне завдання, але агентство не має всіх інституційних механізмів, щоб його виконувати самостійно, без інших гравців. Є функція створення державного реєстру арештованих активів. Щоправда, в 2017 році цього зроблено не було через брак фінансування.
Є й складнощі: з огляду на завдання, покладені на агентство, знайти працівників, які б відповідали високим вимогам, проблематично.
«Для нас було принципово важливо забезпечити добір працездатних кадрів. Уже рік як відкрито конкурсний добір на посади в агентстві, — каже Антон Янчук. — На кінець грудня 2017 року в агентстві було 72 працівника — 36 жінок і стільки само чоловіків. Тож у підборі кадрів ми забезпечили гендерну рівність. Проведено 12 конкурсів на зайняття 87 вакантних посад. Для участі в них подало документи 1103 претенденти, а допущено 688. Але за підсумками конкурсних доборів призначено лише 52 працівники. На наше переконання, якби ми хотіли суто формально заповнити штат агентства, то, напевне, це було б зроблено наприкінці 2017 року. Однак наша мета — знайти кваліфікованих фахівців, то ж конкурсний добір триватиме, доки ми не знайдемо високопрофесійних, амбітних, належно вмотивованих і готових до розвитку фахівців. Одна з великих проблем в доборі персоналу — те, що в Україні дуже мало фахівців, які на 100% можуть підходити для роботи у функції розшуку та управління активами. Адже це абсолютно нові напрямки».
Доступні і автоматизовані бази даних
За час роботи Нацагентства було розглянуто 69 звернень від усіх правоохоронних органів України (прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДФС та НАБУ). Сукупно — стосовно більш як 600 фізичних та 200 юридичних осіб.
У 2017 році нацагентство авторизоване як офіційний контактний пункт України у трьох глобальних мережах з транскордонного обміну даними про активи для цілей їх розшуку та арешту. Ідеться про CARIN (Камденську міжвідомчу мережу з повернення активів); Глобальну платформу контактних пунктів Інтерполу з розшуку активів; Ініціативу з повернення вкрадених активів Всесвітнього банку.
Станом на грудень 2017 року Нацагентство вже апробувало можливість пошуку інформації з відкритих джерел за межами України, з реєстрів та баз даних з доступом компаній Великобританії, Естонії, Італії, Угорщини, Чехії, Литви, Латвії, Швейцарії, Швеції, Словенії, Кіпру, Мальти, Польщі, Німеччини тощо.
«Щодо доступу до баз даних, необхідних для функції розшуку — торік ми одержали можливість користуватися необхідними нам джерелами інформації, хоч у законі записано, що Нацагентство має прямий безпосередній доступ до всіх інформаційно-аналітичних ресурсів, баз даних, які існують в органах державної влади. На практиці це складний і копіткий процес, у якому приєднання до них — індивідуальна історія, — переконує Антон Янчук. — Адже навіть завдяки партнерам, які надали доступ до своїх ресурсів, зазвичай в Україні кожен адміністратор бази даних намагається максимально її втримати в себе та не надавати будь-кому іншому можливості користування нею. У нас можна приєднуватися до баз даних, адміністратори яких — інші органи державної влади. Однак оскільки ці ресурси написані різними мовами і мають різні режими приєднання, далеко не завжди їх адміністратори максимально відкриті до діалогу. Приєднання всіх баз даних триває».
Навіть якщо Нацагентство матиме доступ до всіх баз даних у межах юрисдикції України (а це понад 300 державних), він буде безпосереднім, але не автоматичним. Перевірка інформації, розшук активів за такими ресурсами займатиме десятки годин. Якщо цей доступ буде автоматичним з аналогічним обміном даними між інформаційно-аналітичною системою національного агентства й іншими базами даних, то відповідний розшук займатиме хвилини. Тож попри перепони агентство працює над автоматизацією первинної обробки інформації.
На кінець минулого року в управління Національному агентству передано 125 об’єктів рухомого і нерухомого майна — 80% загальної кількості об’єктів, переданих в управління.
«Більшість наших партнерів із правоохоронних органів уже зрозуміли, що співпраця з агентством у розшуку активів корисна для них, — каже Антон Янчук, — оскільки це такий собі безкоштовний сервіс, який позитивно впливає на їхню роботу».
Щоправда, розголошувати інформацію щодо того, чиї саме активи шукали правоохоронці та про які суми йшлося, Антон Янчук не став. На його переконання, це зашкодить кримінальним провадженням. Проте вже можна сказати, що станом на 31 грудня 2017 року щодо 80% загальної кількості об’єктів, переданих в управління національному агентству, уже визначено шляхи роботи з ними.
Ми в Google+