Бізнесмени кажуть, що потерпають від змін до законів, згідно з якими з 1 січня 2017 року за порушення трудового законодавства вони повинні сплачувати, на їхню думку, драконівські штрафи. У Верховній Раді перебуває проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства (№5711), який значно зменшує такі штрафи.
А чи треба послаблювати законодавство в цій царині? Чи справді наш бізнес за ці півроку так дисциплінувався, що не порушує трудового законодавства? «УК» намагався це ретельно з’ясувати.
Суми доволі відчутні
Спершу нагадаємо, що це за штрафи, які їхні розміри. Так, за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи за повний чи виплату заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску юридичні особи та фізичні особи-підприємці піддаються штрафам обсягом 30 мінімальних заробітних плат. Це становить 96 тисяч гривень. Також державні органи контролю штрафують бізнесменів (10 мінімальних зарплат) за недотримання мінімальних державних гарантій, наприклад невиплату за роботу в нічний час чи роботу у вихідний і святковий день, понаднормову роботу.
Звісно, бізнес не може бути задоволений такими досить високими штрафами. Насамперед проштовхують новий законопроект керівники Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця», голова якого народний депутат України Оксана Продан є ініціатором документа.
Проте не всі народні обранці й ті, хто пов’язаний прямо чи непрямо з малим і середнім бізнесом, солідарні з пані Продан. Деякі категорично проти зниження штрафів для роботодавців. Також проти цього і представники Міністерства соціальної політики.
Цей законопроект підтримали міські ради, громадські організації, підприємницький загал тощо. Документом передбачено вилучення з Кодексу законів про працю неймовірно високих штрафів, а також гармонізацію штрафів за порушення законодавства про працю з іншими адміністративними правопорушеннями. Зокрема за самовільне користування надрами, незаконне вирубування лісів тощо. Також у законопроекті прописано скасування «податку на повітря» — обов’язкової сплати мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи, а також скасування відповідальності за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України, а ще скасування штрафів за недопущення до незаконної перевірки.
Потрібен детальний аналіз
«Розмір штрафів потребує детального аналізу, адже на нього впливає багато чинників. Покарання має насамперед превентивну, запобіжну функцію. Тобто навіть порушивши законодавство, зазнавши фінансових втрат, підприємству слід надати змогу продовжувати діяльність», — зазначає юрист ЮК «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель.
Не підтримує цього законопроекту і керівництво Держслужби з питань праці. «Із точки зору політиків законопроект, можливо, і правильний. Однак зниження сум штрафів за неналежне оформлення трудових відносин у разі ухвалення цього законопроекту буде кроком назад. У депутатів немає підстав вважати, що Держслужбу з питань праці використовують для нарахування штрафів. Це одиничні випадки, коли інспекторів не допускають до перевірок або відмовляються надавати документи, які ми просимо 10 разів і навіть пропонуємо підказати, як правильно оформити», — зазначає очільник Держслужби з питань праці Роман Чернега.
Держслужба вбачає, що в 2017 році саме завдяки таким великими штрафам бізнес дисциплінується (і слід сказати, що небезпідставно), а його всі ці моменти спонукають до чесної роботи в легальному правовому полі, про що, приміром, свідчить зростання кількості офіційно оформлених працівників.
Невдалий експеримент
Чиновники вважають, що практика так званих поступок бізнесу себе повністю не виправдала. Нагадаємо, що в 2014 році було введено мораторій на перевірки бізнесу. Пан Чернега вважає, що після цього бізнес розслабився і в багатьох випадках поводився недобре, адже кількість скарг на нього зросла, зокрема найманих працівників на роботодавців. Це підтверджують не лише чиновники. Так було значно знижено ЄСВ (єдиний соціальний внесок) і були великі сподівання (принаймні у держави), що бізнес вкладатиме гроші в зарплату, охорону праці, створення кращих умов для найманих працівників. Проте такі сподівання були марними.
Що пропонують автори законопроекту №5711?
За порушення встановлених термінів виплати зарплат більш як на місяць або виплату їх не в повному обсязі документ пропонує відповідальність: 120% річних облікової ставки НБУ від суми невиплаченого (нині ставка 12,5%). Наприклад, штраф за невиплачену мінімальну зарплату 3200 гривень — 480 гривень. Дотепер чинна санкція в розмірі 30 мінімальних зарплат. За порушення терміну надання роботодавцем документів, необхідних для отримання пенсії, або документів, виданих із недостовірною інформацією, штраф 30—100 неоподатковуваних мінімумів. Нині — 300 таких мінімумів. За фактичне допущення співробітника до праці без оформлення трудового контракту — штраф 100—300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тепер штраф становить 500—1000 мінімумів. Тобто чинне нині законодавство дуже відрізняється від законопроекту № 5711.
Чесним нічого боятися
Щодо ситуації зі штрафами автор матеріалу поспілкувався зі знайомим, який має малий бізнес — вирощує огірки. Бізнесмен сказав, що чесному роботодавцеві нічого боятися, адже він не дозволяє собі працювати не в правовому полі. Це саме те, що заслуговує на пошану.
Нині представникам малого та середнього бізнесу дуже важко працювати, сплачуючи всі податки. Проте чимало з них це роблять чесно і в повному обсязі, нормально ставляться до найманих працівників. Ще не надають нашому бізнесу нормальних довгих дешевих кредитів на розвиток (хоч крига в цьому напрямі вже скресає). Проте якщо значно послабнуть штрафи, то чимало бізнесменів відчують безкарність і порушуватимуть законодавство про працю.
Можливо, штрафи, чинні з 1 січня 2017 року, варто переглянути, проте здебільшого їх треба залишити. Але, приміром, так званий податок на повітря, вважають підприємці, не потрібен.
«Скасування обов’язкової сплати страхового внеску, на мою думку, — позитив. Адже якщо особа не отримує доходу, то логічно, що вона не має коштів на сплату податку. Яскравий приклад — грудень минулого року, коли з введенням норми про обов’язкову сплату страхового внеску масово закривали ФОПи.
Що стосується перевірок, то постановою Кабінету Міністрів від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Там детально прописано, що заборонено інспекторам праці, а на що вони мають право», — зазначає Тетяна Журавель.
Ми йдемо в Європу, і там дуже поважають закони, зокрема трудові. Не треба робити винятків для тих, хто плює на них, навіть якщо це супербізнесмени.
Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+