ВОРОТА ДЕРЖАВИ 

Українські митники на власному досвіді переконуються, що час — це гроші

Господаря видно по воротах, а державу — по митниці. Тож наближення процедур митного контролю до європейських стандартів, зокрема їх спрощення, зменшення впливу людського чинника, чіткий перелік документів, потрібних для митного оформлення, не лише підвищують ефективність боротьби з правопорушеннями, а й працюють на імідж України. Ці аспекти відображено у новій редакції Митного кодексу. 

Досі найбільше нарікань було на черги та довготривалі процедури митного контролю. У законі прописані засоби їх прискорення. Приміром, терміни митного оформлення скорочені до чотирьох годин, а посадова особа, яка їх здійснює, несе персональну відповідальність за неправомірні затримки вантажу. Завдана при цьому шкода підприємству відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету.

За словами начальника Чернігівської митниці Олександра Іванова, вагому роль у прискоренні процедур покликаний відіграти постаудит: працівники митниці  матимуть право здійснювати контроль після закінчення експортно-імпортних операцій. Це шлях, яким іде сучасна Європа, і він довів свою ефективність на практиці.

Ще одним важливим чинником для значного пожвавлення роботи в зоні митного контролю є використання сучасних електронних систем і технологій. Багато підприємств Чернігівщини вже переконались у перевагах електронного декларування. З початку запровадження цієї процедури, а це всього кілька місяців, митницею оформлено понад 350 електронних попередніх повідомлень, 365 електронних попередніх декларацій та 163 електронні вантажні митні декларації.

— Моя позиція: черги у нашій справі — взагалі ганебна ситуація, — переконаний О. Іванов. — І ми серйозно налаштовані позбутися цього явища.

Серед суттєвих змін нового Митного кодексу — об’єднання всіх нормативних актів в один, який даватиме відповіді на всі запитання, що можуть виникнути в суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Низка позитивних змін у роботі з пересічними громадянами стосуються оподаткування товарів, що переміщуються через кордон. Тут наявна лібералізація. Вона стосується і підприємців, котрі допустили ненавмисні помилки.

— Новий кодекс звільняє їх від відповідальності, питання порушення митних правил будуть врегульовуватися на основі компромісу, — продовжив співрозмовник.

А от до товарної контрабанди ставлення буде жорсткіше, хоча її й переведуть з розряду кримінальних злочинів до складу адміністративних правопорушень.

Дуже зручною для підприємств є можливість самостійно обирати місце митного оформлення. Якщо суб’єкт акредитований у Чернігівській митниці, але йому логістично  зручно оформити вантаж на західному кордоні, а потім розвезти його по всій Україні, тепер він матиме змогу це зробити і зекономити кошти на перевезенні.

Окрім того, цей момент посилює конкуренцію між митницями, адже суб’єкти підприємницької діяльності обиратимуть тих, хто працює оперативніше. На Чернігівщині це вже відчули, і вислів «час — це гроші» знайшов своє підтвердження: у Новгороді-Сіверському, приміром, оформляються акредитовані в Києві відомі виробники продовольчих товарів. А найбільше зростання платежів у нинішньому році відбулося за рахунок збільшення обсягів митного оформлення нафтопродуктів, які йдуть через українсько-білоруський кордон.

Упродовж 10 місяців нинішнього року Чернігівська митниця перерахувала до держбюджету України 1 млрд 498 млн грн. Це вдвічі більше проти відповідного періоду минулого року.