Введення біснуватим лідером кремля воєнного стану на загарбаних територіях України якщо й стало досить неприємною несподіваною реальністю, то здебільшого для жителів Запорізької та Херсонської областей. Але не для знедолених «республік» Донбасу, де за минулі вісім років уже встигли збагнути і звикнути до цинізму й підступності обіцянок про «повернення до рф», мирне щасливе життя та інші заманухи, які москва не збиралася виконувати.

Тому в Донецьку та інших окупованих 2014 року містах і селах області розпіарений пропагандою процес «приєднання» нагадував приказковий дощ. Пам’ятаєте? Усі його чекають, а коли прийде, відразу втікають. Тільки й різниці, що від цього лиха жителі краю не можуть втекти якнайдалі.

Руїн у Донецьку стало більше, ніж за попередні кілька років. Фото з сайту freeradio.com.ua

Зневірені, знедолені, налякані

«Люди в Донецьку втомилися від русні й постійної брехні. Тому «день приєднання» в місті минув без галасливих мітингів і салютів та інших виявів безмежних радощів. Хоч, звичайно, окупаційна влада намагалася створити видимість свята: згідно з відповідним розпорядженням, усі бюджетні організації припинили роботу о 14 годині, щоб «нові росіяни» змогли добігти до телевізорів послухати звернення глави рф. Але підгоріла каша в голові пуйла не тільки вкотре розчарувала донеччан, а й засмутила і налякала», — розповідає жителька обласного центру.

Із пропагандистської маячні втомленого опором України «збирача земель» про загрозу від НАТО, Заходу і навіть усього світу донеччани вкотре із жахом збагнули головне: рф навіщось потребує ще більших жертв, і ними найближчим часом мають стати саме вони. Ні, загарбники й раніше не церемонилися з місцевими чоловіками, мобілізувавши їх на війну. Та нині така перспектива очікувала всіх і навіть тих, хто досі мав місцеву бронь. Жителі міста згадують, що 30 вересня вони зрозуміли: введення воєнного стану і тоді вже суто російська поголовна мобілізація — це справа найближчого часу. Тому донеччани, ставши «росіянами», чого вони чекали так довго, не співали й не танцювали на радощах, а почали мерщій пакувати речі, щоб якомога швидше залишити регіон. Багатокілометрові черги на виїзд із «російської Донеччини» 1 жовтня дуже показово підтвердили розміри щастя тамтешніх підданих кремля.

Утім, біженці від начебто бажаної рф недооцінили кремлівських людоловів! У москві завчасно подбали про тих, хто потрапив у перелік гарматного м’яса, але наївно сподівався втекти до країн Європи чи бодай кудись на Кавказ від тремтячих довгих рук пуйла. Їх усіх завернули з дороги назад до Донецька, приголомшивши фатальним для них рішенням: ніхто з них відтепер не зможе виїхати звідти без дозволу військового комісаріату.

Офіційно крах ілюзій утекти від війни підтвердив воєнком ростовської області рф. «Донеччанам, які перебувають у запасі й зібралися виїхати із країни, потрібно буде отримати дозвільну довідку у військовому комісаріаті свого району», — категорично уточнив він тим, хто раптово вирішив стати туристами.

Без навіть натяків на радощі відреагували на «приєднання» і люди поважного віку, більшість яких 2014 року на хвилі ностальгії за срср активно підтримували «рускую вєсну» і марили очікуваним щасливим життям в рф. Нині вони, великі шанувальники геополітичної брутальності кремля, бояться її, бо нарешті уздріли в ній смертельну небезпеку.

Так, російська пропаганда брехала про вісім років «жахливих обстрілів» та «геноцид Донбасу» з боку ЗСУ, та вони ж добре знають, що саме потужні і часті вибухи розпочалися після 24 лютого, а далі стало ще гірше. Принаймні руїн у Донецьку після влучань за кілька минулих місяців стало більше, ніж за попередні кілька років.

І знову «на якомусь етапі»

Звісно, на окупованих ще 2014 року територіях Донецької та Луганської областей залишилася категорія люд…, точніше, нікчемних істот, які з усіх сил удавали радість від «доленосного приєднання до рф». Бо в них така робота, і їм за це непогано платять. Це зрадникиколабораціоністи, котрих росіяни тримають на короткому повідці біля владного корита. Нікчемипосадовці окупаційної адміністрації повторюють уже понад тисячу і один раз використані обіцянки про щасливе життя, мир і добробут «під дахом рф». Оскільки це відбувається на загрозливому тлі різкого погіршення загальної ситуації внаслідок відомих терористичних рішень і дій кремля, то керівники «республік» в очах наляканих людей мають вигляд безнадійних дурників.

Серед помітних і показових прикладів того, що москва знову примітивно зраджує жителів Донбасу, — колізії довкола спроб виїзду за межі регіону.

«Нам багато разів обіцяли, що після «приєднання до рф» ми нарешті станемо однією великою країною, і кордони між, приміром Донецькою і ростовською областями, назавжди зникнуть. А що насправді бачимо тепер?» — риторично запитує одна з донецьких «нових росіянок».

До речі, те, що йдеться про чергову замануху від кремля, жителі окупованих територій могли зрозуміти навіть із риторики владних росіян, які підтвердили: насправді вони не мали наміру прибирати кордони з ОРДЛО. Це очевидно зі слів одного з депутатів держдуми рф, який ще напередодні офіційної дати «приєднання» оприлюднив позицію окупантів: «Контроль однаково здійснюватимуть через наявність у республіках великої кількості зброї та різниці в законодавствах щодо регламенту її використання та зберігання».

Певна річ, вже першого дня перебування в «єдиній країні» люди з «республік» були вражені «контро­лем» на кордоні з рф, звідки їх рішуче завернули. Невдоволення та обурення «донецьких росіян» були вищі від териконів, і тому із кремля спустили вказівку місцевим владним лакеям втихомирити нових підданих.

Через кілька днів глава ОРДО­ денис пушилін почав заспокоювати вже безліч разів обдурене москвою населення. «На якомусь етапі в нас буде всетаки паспортний контроль на кордоні і буде контроль на перевезення заборонених предметів. Насамперед це стосується зброї, боєприпасів, вибухівки. Щоб та зброя, яку постачає весь світ, НАТО, зокрема Америка, Німеччина, не ринула на територію великої країни. Щоб тут її вилучити і всю утилізувати», — запропонував він правдоподібну версію.

Після цього навіть ті люди, які ще вірили в те, що немає кордонів з «великою країною», збагнули: вільного в’їздувиїзду в рф їм, як і раніше, ніколи не бачити як власних вух. Бо все залишається, як і було із 2014 року. І риторика та самісінька.

У поясненні лідера ОРДО знову фігурують терміни «кордон», «загроза» від НАТО, Америки та всього світу. А вжите «на якомусь етапі» — це слова з безцінного фонду цинічної російської брехні. Бо вже понад вісім років частина жителів Донбасу, яким пообіцяли приєднання до рф, досі на отому «якомусь» етапі залишаються.

А теревені про постачання зброї з усього світу на Донбас — фішка у тлумаченні про викривлену дійсність. Адже якраз навпаки, із весни 2014 року саме рф була і є найбільшим постачальником військової техніки, зброї та боєприпасів на територію окупованого нею регіону. І свіжий трагікомізм отого тлумачення від пушиліна підтвердять самі люди, в яких проблеми під час перетину кордону виникли ще й через це. Бо багатьох із тих, хто прагнув виїхати, завернули таким поясненням: кордон закрили, оскільки там відбуваються великі перевезення важливих стратегічних вантажів, точніше, зброї та боєприпасів з рф.

У першу ніч після проголошення з москви воєнного стану на окупованих нею територіях України жителі Донецька зайвий раз пересвідчилися у згубній для них російській геополітиці. Тоді були вибухи внаслідок обстрілів адміністративної будівлі в самісінькому центрі міста: на вулиці артема ворошиловського району. рашисти волають про зброю НАТО. А місцеві люди переконані, що це тут уперше за минулі вісім років і, на жаль, не востаннє після проголошення воєнного стану.