Однак досягнуте — далеко не межа. За підсумками першого півріччя 2013 року, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в регіоні становило 2588 мільйонів доларів США, а у січні—червні 2012 року — 1630 мільйонів доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту дорівнював 2 (торік — 1,5). У січні–червні цього року обсяги експорту товарів становили 5136,4 мільйона доларів США, імпорту — 2548,4 мільйона доларів. Порівняно з відповідним періодом торік експорт збільшився на 1,8%, а імпорт зменшився на 25,4%. За весь минулий рік у регіон ввезли товарів на суму 6538,3 мільйона доларів, а експортували з області — на 10 129,7. Отже, цьогорічні показники підтверджують тенденцію збільшення обсягів експорту і зменшення імпорту. 

Металургія була і залишається одним з головних валютних «донорів»  державного бюджету. Фото з сайту newzz.in.ua

Тенденції до зменшення імпорту

Дніпропетровщина має зовнішньоторговельні відносини з партнерами зі 145 країн світу, продукція підприємств регіону має значний попит на зовнішніх ринках та щорічно постачається до більш ніж 130 країн. Найбільше (38,5%) регіон експортує до країн СНД: Росії, Білорусі, Азербайджану, Казахстану. Багато товарів відправляють в азійському напрямку (35,3% ): в Індію, Індонезію, Ірак, Йорданію.

Налагоджена торгівля і з країнами Європейського Союзу, туди надходить 17,8% (імпорт — 37,4%) від загального обсягу експорту регіону. У січні—червні цього року до Європи експортовано товарів на 900,7 мільйона доларів (імпортовано — на 914,1 мільйона доларів США, 35,9% імпорту області), і порівняно з аналогічним періодом торік обсяги експорту-імпорту товарів зменшилися на 2% та 18,6% відповідно. Серед країн ЄС значні обсяги експортних поставок здійснено до країн колишнього соцтабору: до Польщі — на 235,1 мільйона доларів, Чехії — на 163 мільйонів доларів, Словаччини — на 141 мільйон доларів.

Дніпропетровську продукцію відправляють також до Франції, Угорщини, Китаю, Аргентини, Бразилії. До Африки відвантажується 6,2% експорту області (імпорт — 2,5%), а в Америку — 2,3% (імпорт — 7%).

Основа — продукція гірничо-металургійного комплексу (ГМК)

Звісно, експортний потенціал регіону залежить від його природних багатств та розвитку виробництва. Дніпропетровщина володіє приблизно 50% загальнодержавних запасів корисних копалин, має потужну промисловість із високим рівнем розвитку важкої індустрії. В області виробляють майже 19% усієї реалізованої промислової продукції України. Попри певний спад промислового виробництва 2013 року (за 7 місяців — на 1,9%, в інших регіонах — у межах 5,8—10,8%), Придніпровський регіон залишається лідером у промисловості серед інших розвинених промислових областей України.

Основною галуззю традиційно виступає гірничо-металургійна, а провідними експортерами є підприємства ГМК: Група Метінвест, АрселорМіттал, Інтерпайп, Євраз. Це ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Інтерпайп Україна», ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Євраз — Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (виробляє безшовні нержавіючі труби), ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Металургійні підприємства виробляють високоякісну сталь та конкурентоспроможний прокат. Продукція трубопрокатних підприємств області експортується у 70 країн світу.

Тож не дивно, що у товарній структурі експорту переважає продукція ГМК і становить приблизно 78% від загального обсягу експортованих товарів: чорні метали (39,82%); вироби з чорних металів (13,94%); руди, шлаки та зола (23,93%) — згідно з показниками за перше півріччя цього року, наданими департаментом економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації. Причому до країн СНД спрямовано 35,9% експорту чорних металів, до країн ЄС — 5%.

На жаль, здебільшого за кордон поставляють сировину, і спостерігається певна тенденція до збільшення її частки в порівнянні з іншими товарами. Так, експорт залізничних або трамвайних локомотивів, їх частин за цей період становив 4,91% від загального обсягу (у 2012 році — 7,59%); продукція хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості — 4,18% (2012 року — 2,38%).

Серед провідних підприємств-експортерів машинобудівної галузі — ПАТ «Дніпровагонмаш», ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. Макарова», агропромислової — «Агро-Союз» та «Агро-Овен». За обсягами валової продукції сільського господарства за вісім місяців 2013 року Дніпропетровщина посідає друге місце в Україні. Однак у структурі експорту аграрна галузь має невеликий відсоток: 4,12% за півріччя 2013 року (4,86% — 2012 року).

Переорієнтація на інші напрями

Як бачимо, традиційно Дніпропетровщина має експортноорієнтовану потужну промисловість, що певною мірою залежить від ситуації на світовому ринку та дружніх відносин із країнами СНД. Причому в основному підприємства енергоємні, мають застаріле обладнання. Конкурентоспроможності вони досягають за рахунок меншої оплати праці, ніж у відповідних галузях за кордоном, а не модернізації виробництва.

Керівник Дніпропетровського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень професор Анатолій Шевцов вважає, що Дніпропетровщина може збільшити експортний потенціал, зокрема у галузі машинобудування — розвиваючи не тільки ракетно-космічний, а й інші напрямки, наприклад виробництво електровозів і тролейбусів.

«Наприклад, завод «Південмаш» нині збитковий, має недостатній рівень розвитку. Підприємство має переорієнтуватися на виробництво продукції, яка потребувала б нарощування робочих місць. Це може бути енергозберігаючий напрям — вітроенергетика, сонячні батареї на базі космічних технологій тощо», — зазначає Анатолій Іванович.

Виклики часу, на його думку, потребують переходу на ринкові методи виробництва. Щоб успішно конкурувати на світовому ринку, підприємства мають об’єднуватися у великі холдинги. Для збільшення експортних можливостей регіон має хороший потенціал і у розвитку науки, впровадженні інновацій, зокрема в ІТ-технологіях, адже у Дніпропетровську створена непогана школа програмування. Є потенціал і у сільському господарстві. Нині Дніпропетровщина постачає за кордон зерно (здебільшого на Близький Схід), олію, соняшник, кукурудзу, ріпак. «В аграрній галузі маємо переважно фермерські господарства, власники яких живуть не вдома, а за кордоном. Вони висаджують культури без врахування сівозміни, — каже Анатолій Шевцов. — Слід запроваджувати жорсткий контроль за тим, як використовують землю, відновлювати систему меліорації. Також необхідно звернути увагу на садівництво, відновлювати сади». Крім того, професор звертає увагу на поліпшення інвестиційного клімату та зменшення рівня корупції.

ПРЯМА МОВА

Голова Дніпропетровської
обласної державної адміністрації
Дмитро КОЛЄСНІКОВ:

— Економічні показники свідчать про те, що Дніпропетровщина підтверджує свій статус лідера промисловості України, потужного ділового центру та одного з локомотивів економіки країни. За результатами семи місяців 2013 року наш регіон упевнено посідає перше місце в Україні за обсягом реалізованої промислової продукції. Ми змогли в непростих умовах світової економічної кризи не тільки зберегти рівень виробництва, а й досягти помітного зростання в окремих галузях та товарних позиціях. Одним із найяскравіших прикладів успішної реалізації президентських програм в економічній сфері, спрямованих на стимулювання розвитку промисловості, поліпшення інвестиційного клімату, імпортозаміщення та поліпшення умов ведення бізнесу є істотне підвищення зовнішньоторговельного балансу області: за сім місяців 2013 року сальдо становило 2,9 мільярда доларів США, що майже на мільярд доларів більше, ніж в аналогічному періоді 2012 року. Показники експорту/імпорту засвідчують позитивні результати впровадження політики імпортозаміщення, адже за майже однакових показників експорту за сім місяців 2012–2013 років — 5,9 мільярда доларів — показник імпорту знизився на 0,98 мільярда доларів, а це майже чверть загальної величини імпорту (24,3%).