Україна отримала змогу якісніше формувати політику розвитку мережі закладів профосвіти. Волинський ресурсний центр на замовлення Міністерства освіти і науки та програми Євросоюзу EU4Skills провів аудит мережі. Тепер у масштабах України відомо все про такі заклади.

Як зауважив під час презентації підсумків аудиту президент Волинського ресурсного центру Василь Кашевський, ще у 2016 році з’явилася ідея створення інструменту, який би візуалізував дані про діяльність закладів профосвіти. У 2018–му було проведено пілотний аудит у Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях, а торік МОН зажадало аудиту всіх таких закладів в Україні.

«У грудні було створено онлайн форму заповнення анкет і тепер можемо презентувати результати аудиту. Він потрібен був, аби зібрати докупи розпорошену в різних звітах інформацію про заклади. Таке дослідження закладає основу для ухвалення кваліфікованих рішень у галузі формування політики щодо профосвіти», – каже він.

В аудиті, який незабаром розмістять на сайті МОН, візуалізовано такі дані, як гендерна структура здобувачів освіти, рівень охоплення такою освітою в регіонах і популярність професій, підготовка дорослого населення, підготовка за дуальною формою освіти, структура персоналу в розрізі закладу та регіону, фінансові надходження та видатки, основні фонди, у тому числі гуртожитки та навчально-практичні центри, стан комп’ютеризації тощо.

А ще є невізуалізовані дані, але вони теж важливі для управлінців. Йдеться зокрема, про рівень зношеності основних засобів, площі та рівень використання будівель, площі земельних ділянок та їх використання в сільгоспвиробництві, наявність центрів розвитку кар’єри, участь у проєктах міжнародної допомоги. Тобто загалом аудит – це грандіозна робота.


За словами генеральної директорки директорату професійної освіти МОН Ірини Шумік, державна політика має будуватися на реальних даних і аудит їх надає.

«Так, згідно з аудитом, у профосвіті навчається 238 тисяч учнів. Але потрібно зважати на те, що середній рівень втрати контингенту серед здобувачів профосвіти становить майже 15%. Цей показник досить великий і його обов’язково слід брати до уваги при формування державних та регіональних замовлень. Найбільша чисельність таких здобувачів у Дніпропетровській, Львівській та Вінницькій областях, хоча найбільший набір вступників (у розрахунку на 10 тисяч мешканців) – у Миколаївській, Вінницькі та Рівненській областях. Але набір учнів має тенденцію до зменшення в усіх регіонах країни», – каже вона.

Також, згідно з аудитом, зростає кількість закладів, які застосовують дуальну форму освіти. Найбільш популярні професії – незмінні лідери протягом кількох років: кухар, водій автотранспорту, кондитер, слюсар, електрогазозварник, тракторист – машиніст, перукар, штукатур, офіціант. Ірина Шумік зауважує, що цей перелік абсолютно відповідає вакансіям, затребуваним у службі зайнятості.

Від 18 до 41% площ будівель закладів профосвіти не опалюються – такий результат аудиту Ірина Шумік пояснює так: «Ці площі не використовуються в освітньому процесі зважаючи на зменшення набору учнів, тож перед управлінцями стоїть питання оптимізація використання інфраструктури».

У лідерах щодо наявності навчально–практичних центрів при закладах профосвіти – Львівська, Дніпропетровська та Одеська області. Ірина Шумік вважає, що заклади могли б активніше залучати в такі центри на різні курси доросле населення.

А ще, за даними аудиту, у середньому кожен педагог має доступ до комп’ютера (найвищий показник у Києві – 1,7 комп’ютера, а найнижчий у Кіровоградській області – 0,7). Гірша ситуація із забезпеченням доступу до інтернету. У середньому на одну особу припадає 0,4 приміщення з таким доступом. Тобто, як коментує Ірина Шумік, не всі викладачі можуть проводити за потреби дистанційне навчання.

Заступник директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської ОДА Антон Демура на прикладі області розповів про важливість даних, які надають такі аудити. «Дніпропетровщина – потужний промисловий регіон відповідно з розгалуженою мережею закладів профосвіти. Ми були пілотним регіоном щодо аудиту у 2018 році. До цього вважалося, що область у трійці лідерів за набором учнів. Аудит відкинув нас на восьму сходинку за чисельністю учнів на 10 тисяч населення. Тому постало питання наповнення закладів слухачами, бо регіон промисловий і надзвичайно потребує робочих кадрів. Робитимемо акцент і на дуальній освіті, аби співпрацювати та готувати кадри для бізнесу», – зазначив він.

А загалом Антон Демура каже, що завдяки таким аудитам області бачать не лише цифри, а й тенденції, що важливо для управлінських рішень.


«Урядовий кур’є