Що ближче до виборів, то більше людей турбує питання навіть не за кого саме голосувати та чи зможе волевиявлення відбутися насправді чесно і прозоро, а чи відбудуться вони взагалі й чи не будуть зірвані. 

Особливості  сучасних  перегонів

— Попри складну ситуацію в державі загалом та в деяких конкретних регіонах зокрема, передвиборні президентські перегони тривають. Навіть увійшла в активну фазу кампанія волевиявлення до місцевих рад (близько 200). Із них майже 40 — це вибори міських голів, зокрема у Києві, Одесі, Черкасах, Чернівцях, Херсоні, Миколаєві та інших містах, — поінформував голова Комітету виборців України Олександр Черненко. І додав, що вже розпочалася активна агітація. Хоч люди трохи здивовані, що немає таких звичних для нас зовнішніх її проявів — білбордів і численних плакатів, які з часом уже починають викликати в електорату печію, та постійної політичної реклами у ЗМІ. Цьогорічна кампанія характеризується тим, що мала доволі пізній старт, та вже цього тижня усі належні агітаційні прояви можемо бачити й чути. І з наближенням виборів вони ставатимуть усе інтенсивнішими.

Проте напружена ситуація в окремих містах і громадах ці перегони гальмує. І все ж нині у всіх виборчих округах, окрім Криму, було сформовано окружні виборчі комісії. У 95% із них відповідальні особи вже провели перше засідання і розпочали свою діяльність. Не змогла зібратися окружна виборча комісія у Слов’янську, є питання й щодо інших кількох комісій, у першу чергу на Донеччині. У решті округів усе іде більш-менш нормально. На думку Олександра Черненка, ключовим моментом, який покаже, чи скрізь вибори зможуть відбутися, чи все ж таки матимемо «білі плями», стануть дні 2—5 травня, коли до Комітету виборців надійде повна інформація про сформовані дільничні виборчі комісії, які формують окружні виборчі комісії. Керівник Комітету виборців не виключає, що в деяких населених пунктах чинитимуть штучні перепони, проте налаштований оптимістично і сподівається, що цього таки не станеться.

— Ми ще не пройшли ту невідворотну точку, після якої можна було б сказати, що вибори зірвані. Більше того, якщо навіть на окремих дільницях чи в округах або навіть у регіонах вибори все-таки не відбудуться, це юридично не вплине на їхню загальну легітимність. Нині за законом ЦВК має встановити результати волевиявлення громадян незалежно від кількості дільниць, на яких воно відбудеться. Звісно, було б краще, щоб вибори пройшли на максимальній кількості виборчих дільниць або навіть на 100%. І на сьогодні надію на це поки що не втрачено, — наголосив глава КВУ. — А ті, хто намагатиметься цьому перешкоджати, мають зрозуміти, що крастимуть голоси у своїх же виборців і не дадуть їм змоги реалізувати своє конституційне право.

Соціологічне опитування засвідчило, що 56% українців однозначно підуть голосувати і ще 28% — скоріше за все. Фото УНIAН

Меншість  не диктуватиме волю більшості

Олександр Черненко зауважив: є думка, що на півдні і сході держави чимало людей вважають ці вибори нелегітимними, адже вони не бачать у списках кандидатів тих, за кого хотіли б проголосувати, тому не підуть на виборчі дільниці. Проте останні соціологічні опитування свідчать про зворотне. Одне з них, яке замовляв КВУ у чотирьох провідних соціологічних служб, показало: 56% українців однозначно прийдуть на голосування і ще 28% — швидше за все прийдуть. Тобто чисельність тих, хто має намір віддати свій голос, — понад 80% як на сході, так і в центрі та на заході України. Тож держава мусить забезпечити їм таку можливість.

Звісно, штучні перепони народному волевиявленню можуть чинити. Приміром, щоб зірвати вибори в окремому окрузі, достатньо у день, коли бюлетені передадуть в окружну комісію, чи навіть напередодні, коли їх розвезуть по дільницях, захопити ці документи силою та знищити. Тому голова КВУ закликав владу й міліцію приділити максимальну увагу безпеці виборчої документації, членів виборчих комісій і безпосередньо виборців. Саме тому на 6 травня заплановано засідання РНБО, де говоритимуть про безпеку виборів. Крім представників влади, туди запрошено і громадські організації.

— Нині маємо також штучні блокування зустрічей кандидатів із виборцями. І силові органи мусять такі випадки розслідувати та карати винних, якщо буде доведено, що такі провокації спеціально організували. Але це не означає, що за таких обставин вибори слід відміняти. Адже агресивна меншість нині не має права диктувати свою волю 35 мільйонам виборців, які бажають віддати свої голоси за обраних ними кандидатів. Вважаю, що для східних регіонів, зокрема для Донбасу, ці вибори навіть важливіші, ніж для всіх інших регіонів. Бо хоч там є активна агресивна меншість, та є і, можливо, не така активна, але проукраїнська більшість, яка чекає на вибори, щоб підтвердити: вони — громадяни саме цієї країни і хочуть, щоб в Україні був легітимний Президент. У мене є інформація, що більшість із 22-х виборчих комісій Донецької області зібралися на перше засідання, не провели його лише дві з них, — сказав Олександр Черненко.

Позитив, на думку голови КВУ, в тому, що нині не зафіксовано порушень, пов’язаних з адмінресурсом та підкупом виборців, які були притаманні минулим президентським виборам, коли бюджетні програми спрямовували на підтримку певного кандидата. Тепер головна проблема — складна ситуація в деяких регіонах і кримінальні втручання в агітаційну й організаційну кампанії, на які хочеться, щоб силові органи реагували швидше і активніше, ніж зараз. На минулому тижні навіть провели навчання для міліціонерів, щоб вони знали, як діяти у разі блокування дільниць, залякування виборців або членів комісій. І тут мають підключитися сили не лише міліції, а й національної гвардії. Є сподівання, що таких округів і дільниць буде небагато, можливо, кілька десятків. Але забезпечити там порядок дуже важливо. Саме тому після травневих свят КВУ розпочне 100 тренінгів для особового складу МВС.

Олександр Черненко додав, що взагалі не відбутися вибори можуть лише з двох причин: введення в країні надзвичайного чи воєнного стану. Якщо до дня народного волевиявлення вони не закінчаться, то це їх зупинить. На жаль, нині в законі про вибори немає відповіді, на який термін вони можуть призупинитися і як мають відновитися: з тими ж кандидатами, які вже проводили передвиборчу кампанію, чи з новими.

Як проголосувати кримчанам

Відповідаючи на запитання журналіста УК, чи зможуть жителі Криму, які не змінили свого громадянства на російське, взяти участь у виборах Президента і що для цього слід зробити, Олександр Черненко відповів:

— Сьогодні є такий механізм. Ми визнаємо, що не ідеальний і дуже складний, але нині він — єдиний можливий на цих виборах: тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси. Тож ті виборці, які проживають у Криму, можуть звернутися на будь-яку дільницю або до будь-якого органу ведення реєстру виборців на материковій частині України, але не пізніше як за 5 днів до виборів, тобто до 19 травня включно. Їм слід подати відповідну заяву. Ті, хто має кримську прописку та реєстрацію органу ведення реєстру, можуть змінити тимчасове місце голосування і прописатися на ту дільницю (лише на ці вибори, всього один раз), куди громадянин захоче приїхати проголосувати. Але для цього йому слід, нагадую, подати за 5 днів відповідну заяву і в день голосування дістатися до цієї дільниці та віддати свій голос. Звісно, це буде непросто, адже потребуватиме матеріальних і ресурсних затрат. А ще є великі побоювання через блокпости, які розташовані між материком і півостровом: вони можуть не пустити людей саме на вибори. Але я переконаний, що ті, для кого важливі його громадянство й приналежність до України, таку можливість знайдуть.