Днями завершився Всеукраїнський збір представників громадських об’єднань ветеранів та учасників АТО. Захід відбувся у форматі відкритого діалогу між представниками 70 громадських ветеранських об’єднань і представників влади.

Головною метою форуму голова Всеукраїнського союзу громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів Віктор Палій назвав консолідацію діяльності 325 громадських об’єднань. Саме стільки їх у країні, і всі вони працюють розрізнено. А ще він зауважив, що нині налічується 12 мільйонів ветеранів, і кожен із цього загалу — це окрема доля. Багатьох спіткала самотність і старість. Щоб такі люди не загубилися у вирі життєвої суєти, потрібно бути уважними до питань, які їх турбують, і перевіряти, чи доходять до них гарантовані державою соціальні стандарти.

Про осучаснення системи соціального захисту ветеранів усіх воєн і всіх поколінь висловився голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артур Дерев’янко. За його словами, торік служба з питань ветеранів та інвалідів переформатувалася в нову державну службу у справах ветеранів війни та учасників АТО. Нині для спрощення умов спілкування і надання належної допомоги створено територіальні органи служби в кожній, крім Луганської, Тернопільської, Івано-Франківської областей. У них працюють учасники АТО, ветерани локальних конфліктів, жінки-волонтери.

Артур Дерев’янко озвучив основні завдання, над якими працює служба цього року. Це шість програм, спрямованих на соціальний захист ветеранів АТО. До речі, держава підтримує діяльність громадських організацій. І хоч фінансування на цей рік зменшено до 9 мільйонів гривень, однак і ці кошти — вагома підтримка. Про активізацію ветеранського руху свідчить те, що на наступний рік про свою діяльність уже заявили 36 громадських організацій.

Чиновник зупинився і на не вельми приємних фактах, про які дізнається зі звернень громадян. Зокрема це стосується некоректних висловлювань на адресу ветеранів чиновників нижчої й середньої ланок, мовляв, ми вас туди не посилали. На думку Артура Дерев’янка, це сигнал до перегляду діяльності системи на місцях. Балачки про низькі зарплати — не аргумент, який виправдав би працівника державної установи.

Вочевидь, через неналежну роботу, а саме через несвоєчасне інформування ветеранів невикористаними залишаються оздоровчі путівки. Державна служба за однією із програм закупила 4 тисячі путівок для учасників бойових дій. Однак за два місяці до кінця року їх використано лише півтори тисячі.

— Не віриться, що у Києві та області, де учасників бойових дій понад 30 тисяч, нема охочих скористатися безплатною путівкою до Феофанії чи до санаторіїв у Конча-Заспі, — висловив сумнів очільник служби.

На зібранні прозвучала пропозиція про зміну регіонального підходу в наданні путівок. Це коли отримуєш можливість оздоровитися в тому регіоні, де прописаний. Тому в бійців зі сходу варіантів обмаль. Зміна цієї схеми ще й дасть змогу жителям однієї області ознайомитися із кліматом, побутом, традиціям іншої, так би мовити, змінити обстановку на деякий час.

Зауважив Артур Дерев’янко на недоречностях у нормативній базі. Так, у програмі забезпечення житлом ідеться про людей, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок. Як визначити, хто втратив ці функції: тільки ампутант чи й той, хто зазнав поранення у хребет чи голову і не може рухатися? Проблемою є й місце проживання людини, що отримала інвалідність під час бойових дій. На думку чиновника, їй треба запропонувати і надати змогу жити в місті. Це шанс на швидшу реабілітацію і входження в соціум, можливість пересуватися, працювати.

Учасники всеукраїнського збору резюмували, що питання пенсійного, житлового, медичного, санаторно-курортного забезпечення, участь ветеранів у національно-патріотичному вихованні молоді та удосконалення нормативно-правового забезпечення ветеранів та учасників АТО вимагають першочергового розгляду та доопрацювання на всіх рівнях.