Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

У селах у пониззі річки Боржава на Закарпатті фермери і звичайні власники присадибних ділянок десятиліттями вирощували ранню городину. Кореспондент «Урядового кур’єра» дізнавався, як жителі цих сіл працюють у особливих умовах, пов’язаних із протидією поширенню коронавірусу.

Іршавське Заріччя готується до збору ранньої капусти. Фото надане автором

Капуста найбільш прибуткова

Десятиліттями ранню городину вирощували у Заріччі на Іршавщині та Великих Ком’ятах на Виноградівщині. Ідучи цими селами, не перестаєш дивуватися із працелюбності місцевих жителів: усі вільні клаптики тут зайняті парниками під плавкою. І так триває рік у рік.

Недарма ці села, до яких останніми роками долучилися ще два — Сільце в Іршавському й Онок у Виноградівському районах — постачальники №1 ранньої городини в Україні. Майже дві тисячі господарств займаються овочівництвом, а віднедавна й квітникарством, забезпечуючи зайнятість людей і високий рівень добробуту.

На ринках понад два тижні жваво продається рання капуста з тепличних районів — Іршавщини та Виноградівщини. Нині її продають по 40—45 гривень за кілограм, однак ціна день у день знижується. Покупців це радує, аграріїв — не дуже. Адже треба компенсувати величезні затрати — на насіння, плівки над теплицями, їх обігрівання, внесення добрив та ще чимало інших складових гарного врожаю. І ще й заробити.

Власники теплиць нині спокійні хоч би в тому сенсі, що весняний паводок не знищив посіви під плівкою. Пам’ятають, як кілька років тому розливи Боржави завдали овочам такої шкоди, що довелося їх пересаджувати і частково відмовитися від ранніх культур, бо щось робити було вже запізно.

Карантин на роботу майже не вплинув

У тепличних селах людей на вулицях не побачиш, але вони не сидять удома. Тепер кожен день, проведений за роботою, — це їхня майбутня фінансова вигода.

Нині той період, коли можна отримувати найвагоміші прибутки. Їх насамперед забезпечує рання капуста. Чому? Бо врожаї середньої аграрії не продаватимуть настільки вигідно: конкуренція на ринку влітку істотно більша, ніж тепер.

На початку були побоювання, що через обмежувальні заходи влада не дозволить займатися теплицями. Але цього не сталося, та й не збиралися це робити, зауважує Заріччівський сільський голова Марія Васько.

Карантинні заходи не означають, що трактори не можуть виходити в поле, а люди — вирощувати зеленину на своїх ділянках. Якщо вчасно не обробити культури (не прополоти, не внести потрібну кількість добрив), то й урожаю не буде. Це розуміють усі, намагаючись не створювати перешкод одні одним. При цьому максимально додержуються обмежень, які влада вживає для запобігання розповсюдженню коронавірусу. Зустрічі й теплі розмови між сусідами й партнерами скасовано, та й часу на них люди тепер не мають.

Ранні овочі, що ростуть під плівкою в Великих Ком’ятах, дадуть селянам добрий зиск. Фото автора

Квіти нині не продаються

Разом з ранньою капустою на ринках уже продають редиску. А ось квітникарі, яких у цих селах також багато, особливо у Великих Ком’ятах, потерпають через неможливість продавати вирощене. Оскільки їхня продукція не належить до продовольчої групи, то й відвантажувати її, а також реалізовувати на ринках не можуть. Тож сотні сімей, які зробили інвестиції у вирощування квітів з ранніми термінами дозрівання, зазнають значних збитків.

Оптовики не приїжджають по квіти, оскільки їх ніде реалізовувати. Можуть хіба що обдаровувати родичів і знайомих. Тож у теплицях селян — сотні ящиків, у яких перезрівають маргаритки й інші ранні квіти. Їх, вочевидь, уже ніхто не купить, адже після виходу з карантину людям буде не до квітів. Площі в теплицях, зайняті цим багатством, не звільняються, тож аграріям не вдасться своєчасно висіяти наступні види рослин, забезпечуючи безперервність виробничих циклів.
Втрат не передбачається

Про те, що ризики захворіти сільськогосподарським виробникам, котрі займаються ранніми овочами, мінімальні й не перевищують для інших категорій населення, каже директор департаменту агропромислового виробництва Закарпатської облдержадміністрації Юрій Лесьо. В області працюють (принаймні, на кінець тижня, який минув) продовольчі ринки. На них продавці додержуються встановлених санітарно-гігієнічних умов. Якщо й є порушення, то вони одиничні, їх швидко усувають.

Немає заборони на перевезення продукції: цим займаються оптовики з Ужгорода, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Києва. Контакти з ними напрацьовували впродовж років, тож нині, приїжджаючи з усіх регіонів, гуртовики самостійно відвозять продукцію. Під час її завантаження міжособистісне спілкування обмежене, і люди додержуються чинних норм захисту.

Усе це в сукупності налаштовує на оптимістичний лад. Є підстави вважати, що фінансових втрат через чинні в країні надзвичайні заходи аграрії, які вирощують ранню городиною, не зазнають.