У 2016—2020 роках Антимонопольний комітет України співпрацював з експертами FTC США в межах програми міжнародної технічної допомоги USAID для розроблення конкурентної політики. Підсумки були позитивними. Тому було вирішено продовжити проєкт на наступні чотири роки. «Урядовий кур’єр» розмовляв з Расселом ДАМТОФТОМ, заступником директора управління міжнародних відносин FTC, про підсумки та перспективи співпраці з українським конкурентним відомством.
УК Пане Расселе, ви брали участь у цій програмі із самого початку. Що скажете про рівень конкуренції в Україні та можливості її захисту з боку АМКУ, адже на час упровадження проєкту комітет працював уже 24 роки?
–– Федеральна торговельна комісія давно надає технічну допомогу агентствам з питань конкуренції у вашому регіоні за підтримки USAID. АМКУ успішно працює тривалий час, але він не завжди мав підтримку, яка, як багато хто сподівався, могла б дати змогу йому зростати та виконувати свою місію: змусити ринки працювати для споживачів України. Зміни, що відбулися після Революції Гідності, дали змогу повернутися до зобов’язання уряду України нарешті виконати обіцянки створити вільні ринки у країні.
Питання, що виникають під час упровадження конкурентного законодавства, однакові всюди. Усі держави, зокрема наша, навчилися справлятися з цими викликами, активно працюючи, шляхом спроб і помилок. Ми раді поділитися з колегами з АМКУ власним широким досвідом, прикладами, що їх ми спостерігали, надаючи допомогу в інших країнах.
УК Що було зроблено під час чинності програми?
–– Нашим першим кроком була робота з ОЕСР, що провела експертну оцінку 2016 року, щоб визначити ключові проблеми. Наш підхід до їх розв’язання полягав у тому, щоб направити власних професійних службовців –– юристів і економістів –– до складу АМКУ і працювати безпосередньо з керівництвом та співробітниками комітету в єдиній команді, як це було в інших країнах. Наші відряджені до АМКУ радники змогли надати пропозиції щодо галузевої реформи, реформи системи регулювання, аналізу окремих справ. Вони провели обширні тренінги з різних тем конкурентного законодавства, економіки та політики. Ми мали змогу запросити кількох співробітників АМКУ до FTC на кілька тижнів, щоб вони працювали разом з нашими фахівцями у Вашингтоні, округ Колумбія. Ми працюємо з АМКУ, Верховною Радою та Європейським Союзом, щоб допомогти поліпшити антимонопольне законодавство України. Мета –– надати АМКУ повноваження, необхідні для ефективнішого виконання своєї місії підтримки економічної конкуренції.
УК Які завдання ставите на найближчі чотири роки?
–– Сподіваюся, продовжимо нашу роботу в тому самому руслі. АМКУ багато зробив відтоді, як ми розпочали цей проєкт 2016 року. Самовідданість його співробітників дивовижна. Але світова економіка змінюється дуже швидко. І ми хочемо співпрацювати з колегами з конкурентного відомства, щоб поділитися навичками, що мають відповідати викликам 2020-х років.
Ми бачимо великі можливості для співпраці з АМКУ задля модернізації державного регулювання різних галузей економіки України, їх відкриття для посилення конкуренції шляхом зменшення штучних бар’єрів для неї. Прагнемо зробити розгляд справ ще більш результативним та поліпшити інструментарій для проведення ефективніших розслідувань та правозастосовної діяльності. Ми шукатимемо можливості для підтримки керівництва АМКУ в його прагненнях перетворити комітет на установу європейського зразка. Співпрацюємо з українськими університетами для організації серії лекцій з конкурентного законодавства у співпраці з нашими колегами з ЄС та АМКУ.
УК Як оцінюєте рівень монополізації провідних галузей української економіки, наскільки це перешкоджає чи сприяє економічному розвитку і про що свідчить досвід інших країн у тій самій ситуації?
–– Україна має ту саму проблему, з якою зіткнулися багато країн регіону після розпаду Радянського Союзу. Більшість виробничих фондів потрапила в руки купки олігархів. Деякі з них розуміють, що Україні потрібно мати динамічну конкурентоспроможну економіку, якщо вона хоче бути конкурентоспроможною у глобальному масштабі. Але інші протистоять ідеї піддавати свій бізнес динамічній конкуренції. Іноді ці компанії намагаються захистити себе шляхом антиконкурентних дій, на які повинен реагувати АМКУ, або заохочуючи уряд проводити політику та впроваджувати регулівні механізми, що захищають їх від конкуренції, чому АМКУ може протидіяти певною мірою. І звичайно, іноді вони шукають захисту шляхом простої корупції, що потребує рішучої реакції на всіх рівнях.
Розв’язання проблем України з монополізацією, як і інших питань в багатьох галузях, залежать від того, чи втілиться тут верховенство права. Простіше кажучи, це означає, що для процвітання конкуренції, збільшення інвестицій та підвищення продуктивності компанії інвестори та споживачі мають вірити, що закони, зокрема про конкуренцію, виконуватимуть усі точно й ефективно.
Досвід інших країн, що пройшли той самий перехідний період, показує, що з цими проблемами можна впоратися. Але їх розв’язання потребує високого рівня політичної волі та рішучості уряду.
УК Є три важливі для людей ринки: електроенергії, газу та мобільного зв’язку. Як можете охарактеризувати ступінь конкуренції для них? Почнемо із простішого –– мобільних послуг. Маємо трьох великих гравців. АМКУ стверджує, що на ринку немає монополістів. Але в деяких регіонах люди не переходять на інших операторів через клубний ефект та високу вартість дзвінків у мережі конкурентів. Чи стикалися ви з такими ситуаціями у своїй практиці і що робити?
–– Навряд чи можемо аналізувати конкретні дії чи галузі економіки в Україні. Це робота АМКУ. Що ми можемо зробити тут –– це поділитися досвідом, сподіваючись, що це може допомогти знайти рішення. З урахуванням вищесказаного суто як споживачі мобільних послуг в Україні ми не спостерігали великих проблем конкуренції. Звичайно, у будь-якій країні виникають питання отримання споживачами інформації, необхідної їм для прийняття осмисленого рішення, чи варто переходити до іншого оператора. Ми розглядаємо це більше як проблему захисту споживачів, ніж конкуренції.
УК Ринок електроенергії. У нас є потужні енергокомпанії, але ми постійно стикаємося із проблемами. Останній випадок –– криза цієї зими через дефіцит вугілля, що її ми подолали завдяки імпорту електроенергії та пуску газомазутних блоків. Які сценарії розвитку конкуренції в цьому сегменті?
–– Наша роль полягає не в тому, щоб пропонувати рішення для України, а в тому, щоб ділитися власним досвідом, аби АМКУ та інші установи, відповідальні за цей сектор, могли розробляти ефективну політику. Є інші фахівці, які спеціалізуються на цьому секторі більше за нас. Однак можемо поділитися деякими думками.
Ми завжди повинні думати про взаємозв’язок конкуренції та регулювання. В Україні ринок виробництва електроенергії дуже концентрований. Держава володіє АЕС та ГЕС, на які припадає більш як половина виробництва електроенергії. А одна приватна фірма має більшу частину вугільних ТЕС. На цьому тлі Україна намагається лібералізувати ринок електроенергії, щоб створити конкуренцію в цій галузі та узгодити свій підхід із практикою Європейського Союзу.
Уряд зробив деякі важливі кроки для посилення конкуренції, наприклад, запровадивши оптовий ринок електроенергії 2019 року. Важливо, що проводять моніторинг ринку, аби гарантувати, що з викликами конкуренції впораються. Але створення конкуренції в цьому секторі потребує сильного, незалежного дієвого регулятора. Це правило діє для всіх, не лише в Україні. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має забезпечувати виконання ринкових правил та збільшувати обсяг доступної для споживачів інформації про функціонування ринку та ціноутворення. Зрештою, існує чіткий шлях, яким Україна рухається до інтеграції з енергосистемою ЄС, тому уряду слід робити необхідні, хоч і складні кроки.
УК Ринок газу. Що думаєте про рівень конкуренції та як її підвищити?
–– У постачанні газу конкуренція все ще обмежена значною мірою наявністю двох великих гравців. Ринок, здається, працював би краще, якби усунути бар’єри для виходу на нього. Досі є певна невизначеність щодо того, хто здійснює державну регуляторну політику в секторі, а це обмежує правозастосування норм, що стимулюють конкуренцію. Роль державних органів має велике значення, тому було б добре з’ясувати це питання. І як в електроенергетиці, регуляторові слід дозволити забезпечувати виконання правил ринку. Громадськості теж варто бути краще обізнаною зі своїми можливостями та процесом заміни постачальника.
УК Наостанок чи можете пояснити, як конкуренція впливає на економічний розвиток країни й чи існує такий розрахунок для України?
–– Конкурентні ринки — дуже важливий чинник розвитку держави і загального процвітання та добробуту її населення. Ілюстрація цього — дослідження, проведене кілька років тому, що з’ясовувало, чому одні країни багаті, а інші залишаються бідними, попри багаторічну допомогу. Розглядали кілька чинників — таких, як трудове та корпоративне законодавство, освіта, й очікувано дійшли висновку, що різниця у продуктивності праці. Однак важливим став висновок, що рушійною силою продуктивності було те, чи характеризується економіка активною внутрішньою конкуренцією.
дея конкуренції полягає в тому, що вона розширює можливості інновацій та підприємництва. Економіка повинна винагороджувати хороші ідеї та менеджмент, а це означає, що цим добрим ідеям та практиці управління слід дозволити замінити менш ефективні. Переможців потрібно заохочувати до перемоги, а переможеним –– надати змогу для виходу з ринку та використання своїх активів для іншої мети.
Можете уявити, як це працює. У вас є смартфон, і вам не доведеться роками чекати, коли до вас проведуть стаціонарний телефон, аби спілкуватися. Усі бачили, як мобільний зв’язок поліпшив наше життя, і ніхто не казав, що ми повинні його зупинити, аби захистити інтереси операторів фіксованого зв’язку. Але є багато галузей економіки, де старі та менш ефективні способи ведення бізнесу перебувають під захистом держави. А це означає, що новатор не може досягти успіху на ринку, створити робочі місця, надавати дешевші й якісніші товари споживачам і поїде кудись, де можливості кращі.
Якщо Україна зможе знайти відповіді на ці виклики, то її можливості будуть необмежені. Країна має всі необхідні складові, щоб стати рушійною силою продуктивності та процвітання. Насамперед тут багато високоосвічених, талановитих працьовитих людей. У вас величезний досвід у різних галузях, приміром, машинобудуванні й авіабудуванні. Раніше я жив в Айові, аграрному центрі Америки. Україна теж може бути сільськогосподарським локомотивом. Маючи дієздатні інституції, забезпечивши верховенство права та поклавши край корупції, ваша країна могла б розкрити свою конкурентоспроможну енергію на міжнародних ринках і реалізувати власний безмежний економічний потенціал.
Віталій МАТАРИКІН
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+