Ключові напрями перетворень, запропонованих Стратегічною групою радників з підтримки реформ в Україні, стосуються держапарату, децентралізації, демонополізації, дерегуляції, електронного адміністрування, правосуддя, антикорупції, публічних фінансів, приватизації, енергосектору, земельних відносин,  сфери охорони здоров’я. Озвучуючи їх перед журналістами, один із співзасновників групи Лєшек Бальцерович наголосив, що до розробки пропозицій залучали не лише іноземних експертів, а й українських.   

Проблеми взаємодії 

Лєшек Бальцерович каже, що група, створена у квітні, працює не лише для Президента, Кабміну, Верховної Ради,  визначаючи найоптимальніший шлях реформ, а й для всієї України, яка гідна бути успішною державою. «Ми акцентуємо увагу на тому, що реформи будуть вдалими, якщо швидко проводити комплекс  (пакет) дій, а не рухатися повільно й окремими напрямами. І пропонуємо такий пакет рішень, завдяки якому вже до виборів, які будуть через 2,5 року, матимемо чималий ефект. Ставка велика, бо в цьому році в Україні починається економічне зростання. Воно поки що повільне. І від реформ залежатиме — така тенденція триватиме чи зростання пришвидшиться. Важливо пам’ятати, що без економічного зростання не можна розв’язати жодних соціальних чи економічних проблем», — підкреслює він.  

«Чим більше реформ, тим змістовніше зростання, — додає ще один співзасновник групи радників Іван Міклош. — Уже багато зроблено для макроекономічної стабілізації, але цю роботу слід продовжувати заради її збереження. Плюс реформи потрібні для подолання корупції, встановлення верховенства права. Важливими є структурні реформи. Без таких у галузях охорони здоров’я, освіти, соцзахисту не можна утримати макроекономічну стабільність, без чого не можна очікувати на економічне зростання якості життя людей».

Іван Міклош уточнив, що криється за найважливішими, на його думку, пропозиціями групи. «Ми наполягаємо на поліпшенні структури та процедури взаємодії  державного апарату. Йдеться про те, що нині немає ефективної співпраці парламенту та уряду, тож реформи рухаються повільніше. Про це яскраво свідчить той факт, що торік лише 37% пропозицій Кабміну (нових законопроектів) підтримала ВР. І доки не буде кращої підтримки законопроектів, реформи не пришвидшаться, адже більшість реформ потребують нових документів. Треба запровадити експертний аналіз наслідків пропозицій уряду  та нових законопроектів, які приймає ВР. Слід також унеможливити практику, коли законопроекти обговорюють в останній момент і їхні наслідки  невідомі», — каже він. 

Потрібна нова антикорупційна стратегія

Що криється за напрямом антикорупція? «Це найбільш успішний напрям в плані прийняття законопроектів, але є дуже велика проблема з їх упровадженням. Вважаємо, що є потреба в новій антикорупційній стратегії, бо та, яка працює з 2015 року, — слабка і не підкріплена практичним планом дій. Найбільш ефективний метод боротьби з корупцією — саме прискорення таких реформ, як лібералізація, дерегуляція, прозора приватизація. У податковій сфері корупцію  зменшить поліпшення адміністрування. Спрощена система оподаткування — джерело патологій. Вона має бути лише для малих підприємств, тому пропонуємо скасувати спрощенку для юросіб», — підкреслює Іван Міклош.

Щодо приватизації, то експерт каже про неї як про напрям, де дуже не вистачає прогресу, а приватизація найважливіша з  погляду залучення інвестицій, боротьби з корупцією, реструктуризації української економіки. «За останні 11 років не було жодного прогресу в приватизації і були гнилісні процеси в державній власності», — заявляє Лєшек Бальцерович. Група радників пропонує розподілити державні підприємства на групи і алгоритм дій держави в кожній з них. У сфері дерегуляції є конкретні пропозиції щодо скорочення кількості контролюючих органів, впровадження ефективного контролю, аудиту регуляторних заходів і скасування непотрібних.

«Земельна реформа, зокрема йдеться про скасування мораторію на продаж землі, може стати найважливішим і вирішальним чинником залучення інвестицій, розвитку малого й середнього бізнесу, розвитку села. Звісно, мають бути виписані умови, обмеження, щоб процес відкриття цього ринку був прозорим і на користь України. Але можна за кілька місяців зробити все, щоб знизити ризик непрозорості і того, що землю скуплять олігархи», — переконаний  Іван Міклош.

  Експерти групи радників наголошують, що треба багато зробити з демонополізації, яка означає деолігархізацію. Вони  акцентують на тому, що є приватні монополії, які належать олігархам, але треба прибрати вплив олігархів на економіку.

Як резюмує Лєшек Бальцерович, роль радників — пропонувати ефективний світовий досвід, а обирати напрями руху — справа політичних лідерів. Саме від них залежить доля України. Адже слабка економіка означає й слабку обороноздатність.