Захист прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння майном сприятимуть боротьбі з рейдерством. Цю тему порушував Президент Петро Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку. Петро Порошенко очікує на документ за номером 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» найближчим часом. Він доручив міністрам внутрішніх справ, аграрної політики та юстиції всебічно сприяти реалізації норм закону заради припинення рейдерських схем. «Рейдерства на селі вже бути не повинно», — підкреслив Петро Порошенко.

Громади вчитимуться «працювати» із землею

На думку Президента, запровадження європейських стандартів захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів унеможливить використання неіснуючих або підроблених судових рішень, внесення змін до реєстрів, підробку рішень органів управління, подвійну оренду земельних ділянок тощо. Зокрема слід розширити повноваження громад у земельній сфері. Йдеться як про підвищення ефективності використання земельних ресурсів, так і про боротьбу з корупцією.

Глава держави анонсував закріплення за місцевими бюджетами у 2017 році податків та зборів у такому самому обсязі, як і цьогоріч. До Державного фонду регіонального розвитку планують додатково спрямувати майже 9 мільярдів гривень. Ще мільярд як субвенції спрямують на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

«Не всі керівники місцевої влади вміють «користуватися плодами децентралізації. Хтось вкладає в масштабні регіональні проекти. На більшості територій будують дороги, об’єкти інфраструктури, освіти, заклади охорони здоров’я, сміттєпереробні заводи. А дехто зберігає мільярди, якщо не десяток мільярдів, на своїх рахунках, — продовжив тему Президент. — Люди не чекатимуть, поки ви заробите на цих депозитах. І те, що ми досі чекаємо, поки до нас прийдуть якісь ідеї, аж ніяк не може бути виправданням». Він повідомив, що станом на 1 вересня понад 10 мільярдів гривень було у залишку місцевих бюджетів. Такі факти за нинішніх реалій неприпустимі.

А плюсами децентралізації є перевищення видатків дохідною частиною місцевих бюджетів. За даними на 1 вересня, їхній профіцит становить 32 мільярди гривень. За 9 місяців план надходжень до загального фонду місцевих бюджетів, без урахування трансфертів, виконано майже на 100%.

Наступний акцент стосувався перевищення на 50% надходжень місцевих бюджетів. Більшу частину з них спрямовано на бюджет розвитку. Завдяки цьому у різних куточках країни розбудовують інфраструктуру, розвивають транспортне забезпечення, зводять соціальні об’єкти — дитячі садки, школи тощо. Збільшення бюджетів громад та реалізація експерименту щодо спрямування частини коштів від перевищення надходжень з митниці сприяє відновленню автомобільних шляхів у регіонах. Влада має намір продовжувати цю практику й надалі. Саме тому Дорожній фонд на минулий рік і Дорожній фонд на цей рік відрізняються обсягами фінансування.

Вимога — тепло в помешканнях

Зростання місцевих бюджетів відбулося за всіма видами податків. Цю тенденцію Президент ототожнює з ефективним адмініструванням та виведенням їх із тіні: «З оплати за землю дохід зріс на 62%, в частині податку на доходи фізичних осіб — на 49%».

А ось процеси легалізації заробітних плат ще на низькому рівні. «Ми ухвалили дуже непросте рішення, коли значно скоротили єдиний соціальний внесок, передбачаючи, що економію, яку бізнес отримав, не доплачуючи податок державі, в повному обсязі буде виплачено на руки людям. Поки що здебільшого підвищення заробітної плати не перевищує тієї економії, яку отримали підприємці завдяки скороченню податкового навантаження на заробітну плату. Але процес уже йде, і я впевнений, що ми цю ситуацію можемо дотягнути», — цитує слова глави держави департамент прес-служби АП.

Петро Порошенко також переконаний, що ухвалені урядом рішення дадуть змогу розпочати відновлення нормальної роботи системи комунальної теплоенергетики і комунальних підприємств. Докладніше про це розповідав уже Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Йдеться про кілька урядових рішень: це і реструктуризація боргів перед НАК «Нафтогаз України», і питання розблокування його поточної діяльності. «Після того, як парламент ухвалить відповідний закон, а Президент його підпише, після того, як документ буде опубліковано, ми зможемо відновлювати роботу системи комунальної теплоенергетики і комунальних підприємств».

Під час останнього засідання уряду також внесено зміни до постанов №20 і №217 щодо призначення необхідних субсидій та розщеплення платежів за послуги ЖКГ. Слова Прем’єр-міністра передає департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Розщеплення платежів відбуватиметься на справедливішій основі. Комунальні підприємства зможуть, отримуючи платежі від населення, з урахуванням розщеплення, залишати у себе кошти на технічну модернізацію, переоснащення та інші складові».

А до кінця року уряд планує завершити роботу над Енергетичною стратегією України. Вона передбачатиме заходи з досягнення енергетичної незалежності. Володимир Гройсман заявив: «Наша енергетична стратегія передбачає, що ми маємо менше споживати енергоресурсів і робити це ефективніше, збільшувати власне виробництво енергоресурсів, щоб країна була незалежною. А ще вона дає змогу вистрибнути з кабальної угоди, ухваленої у 2009 році».

Опісля Володимир Гройсман закликав представників місцевої влади забезпечити прогнозовану роботу з модернізації комплексу ЖКГ й підготовки до прийдешнього опалювального сезону. Найголовніше, що потрібно зробити, це підвищити відповідальність підприємств ЖКГ, коли йдеться про його модернізацію та якість надання послуг. У регіонах ці процеси різняться за виконанням.